Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»
Кафедра музичного мистецтва
Реферат
на тему: «Технологічний підхід в освіті»
Студентки IV курсу, група Мм-41
Педагогічного факультету
Середи Юлії Миколаївни
Переяслав-Хмельницький 2014
Зміст
Вступ
1. Технологічний підхід в педагогіці
2. Еволюція поняття «педагогічна технологія»
3. Концептуальні підходи щодо визначення педагогічної технології
4. Класифікація педагогічних технологій
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
На шляху державотворення України особливе місце, роль і значення належить освіті. Докорінна зміна підходів до неї та соціокультурної політики в цілому, яку переживає сучасний світ, акцентує увагу на розвитку людини, її особистісних якостей. Людина — вічний творець духовних і матеріальних благ, носій цивілізації, її політичного і освітнього поступу. Природа і суспільна громада вичленила освітян в когорту людей, наділених творчим пошуком знань, покликаних відповідально переносити їх новим поколінням суспільства, громадянам країни. педагогіка культуро творчий еволюція
Інтеграція України у загальноєвропейський простір все більш явно ставить у центр вітчизняної системи освіти пріоритет людської особистості. У цих умовах ключовою фігурою стає педагог як носій загальнолюдських цінностей, як утворювач творчої особистості. Складність і неоднозначність змін, що відбуваються у нашому суспільстві, ставлять педагога перед необхідністю ціннісного самовизначення, вимагають від нього реалізації демократичних і гуманістичних принципів у педагогічній діяльності, підвищення рівня його загально-педагогічної діяльності та професійної культури. Все це можна досягти використовуючи в навчально-виховному процесі інноваційні педагогічні технології.
Головна суть цих змін полягає в осмисленні та вивченні культуротворчого досвіду, в аналізі і рефлексії цілісного педагогічного процесу, причин труднощів і їхнього подолання, прогнозуванні результатів, що виникають і наслідків рішень, що приймаються, корекції здійснення педагогічного процесу, встановленні необхідних комунікативних зв’язків, їх регуляції та підтримки, в піднятті від окремих педагогічних функцій до їхньої системи, від типових педагогічних технологій до інноваційних, творчих, особистісно-орієнтованих, які перетворили суперпозицію педагога та субординаційну позицію вихованця в особистісно рівноправні позиції.
Сучасні технології навчання у викладанні історії
... технології на якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. В зв’язку з цим у технології розробляються найбільш оптимальні способи навчальної діяльності. Сучасні технології навчання ... років учені окреслюють два напрями у розвитку педагогічних технологій використання технологій використання технічних засобів навчання і “технологічний підхід” до організації навчального процесу в ...
Технології такого типу сприяють формуванню професійної культури педагога, “запуску” внутрішніх механізмів розвитку особистості шляхом впровадження в педагогічний процес новітніх педагогічних технологій.
Вміле та активне використання цих технологій, готовність викладача до творчого пошуку разом з студентами, уміння створити атмосферу продуктивного пізнання сприятиме ефективному засвоєнню матеріалу останніми та збільшить інтерес до навчання..
Вибір педагогічної технології — це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи педагога та учня. Будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво засноване на інтуїції, технологія — на закономірностях науки. З мистецтва все починається, а технологією закінчується.
1. Технологічний підхід в педагогіці
У вітчизняній практиці технологічний підхід почали використовувати близько двадцять років тому. Перші спроби зробили Т.А. Ільїна та М.В. Кларін під час аналізу іноземного досвіду. Однак, представників традиційної педагогіки лякає сьогодні виробничий термін «технологія». Її розуміють як процес з гарантованим результатом, що, на перший погляд, важко переносити в педагогічні явища.
Думки про технологізацію освіти висловлював ще Я.А. Коменський 400 років тому. Він виділив таке: вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користування цими засобами. Елементи технологічного підходу можна знайти і в працях більшості видатних іноземних та вітчизняних педагогів, таких як А. Дистервег, Й.Г. Песталоцці, Л.М. Толстой, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та інших.
Сплеск зацікавленості педагогічними технологіями характерний для шкіл США 30-х років нинішнього століття, коли з’явилися перші програми аудіовізуального навчання. Там же вперше використовується термін «освітня технологія» (як будувати навчання та виховання)
Сучасна педагогічна технологія охоплює коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Своїм походженням вона зобов’язана реалізації педагогічно-технічних ідей, які висловлювали на рубежі XX ст. засновники прагматичної психології та педагогіки (І. Джеймс, Д. Дьюї, С. Холл, Р. Торндайк), представники «індустріальної педагогіки» (Тейлор, Ф.Б. Гільберт).
Науково-технічна революція, яка торкнулася всіх галузей науки, техніки, суспільного життя, освіти, наповнює педагогіку новим змістом.
Розвиток педагогічної технології у світовому освітньому просторі можна умовно розділити на три етапи, кожен із яких характеризується перевагою тієї чи іншої тенденції.
Основною тенденцією першого етапу (1920-1960-ті роки) було підвищення якості викладання, яке розглядалося як єдиний шлях, що приводив до ефективного навчання. Здійснювалися спроби підвищення ефективності викладання шляхом підняття інформаційного рівня навчання при використанні засобів масової комунікації.
Інтерактивні технології навчання
... роботи "Інтерактивні технології навчання". Відомо, що ... інтерактивні технології сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу. ... засобів навчання, комп’ютерних, інформаційних технологій, резервних можливостей психіки. Мета курсової роботи - виявити психолого-педагогічні умови підвищення ролі методів інтерактивного навчання школярів. Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання ...
Другий етап (1960-1970-ті роки) характеризувався перенесенням акценту на процес навчання, що пов’язано з розвитком концепції програмованого навчання, яке вимагало суворого врахування вікових та індивідуальних відмінностей учнів. Увага до процесу навчання призвела до усвідомлення факту, що саме він визначає методику навчання та є критерієм успіху в цілому.
Наслідком застосування машинного та програмованого навчання в США стала індивідуалізація та персоніфікація навчального процесу. Якщо до 1960 року навчальні посібники були призначені для навчання групи учнів, то з 1960 року індивідуалізація навчання стала центральним пунктом планування та виробництва засобів навчання. Як засіб індивідуалізації навчання навчальна програма у цих проектах була поділена на порції, до яких було розроблено інструкції, дібрано дидактичний матеріал, аудіовізуальні та інші засоби навчання. Ці порції дістали назви «модулів», «одиниць навчання», «навчальних пакетів».
Третій етап, сучасний, характеризується розширенням сфери педагогічної технології. Якщо раніше її функції зводилися фактично до обслуговування процесу навчання, то нині педагогічна технологія претендує на провідну роль у плануванні, організації процесу навчання, в розробці методів і навчальних засобів. До засобів навчання належать: документи, матеріальні об’єкти, люди, взаємодія з якими веде до здобуття знань. Засоби навчання поділяються на навчальні засоби, які фахово створені дня навчання, та об’єкти довкілля. Порядок дослідження можливостей засобів навчання зазвичай збігається з винаходом чергової технологічної новинки. Винятком є програмоване навчання, ідеї якого висловлено ще в 30-х роках, і їх реалізація стала можливою лише на початку 50-х років. Розвиток технологічного підходу у вітчизняній освіті має дещо інші часові межі.
Застосування системного аналізу у створенні і використанні засобів навчання є безумовно позитивною та перспективною справою. Ретельне планування діяльності вчителя та учнів робить прогнозування результатів навчання більш обґрунтованим.
2. Еволюція поняття «педагогічна технологія»
педагогіка культуротворчий еволюція
Слово «технологія» грецького походження й означає «знання про майстерність».
Поняття «педагогічна технологія» останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти — «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології», «технології в навчанні», «технології в освіті» — широко використовуються в психолого-педагогічній літературі і мають понад 300 формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Аналіз еволюції поняття «педагогічна технологія» дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна — від «технології в навчанні» до «технології освіти», а потім до «педагогічної технології» — відповідає зміні його змісту, що охоплює, відповідно, визначені періоди.
Перший період (40-ві — середина 50-х рр.) характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред’явлення інформації — запису і відтворення звуку і проекції зображень, об’єднаних поняттям «аудіовізуальні засоби». Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін «технологія в навчанні» означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.
Інформаційні технології у навчанні
... в навчально-виховний процес засобів навчання нового покоління, ІКТ, електронних дистанційних технологій навчання ... в навчанні, для яких розроблені методики застосування в навчальному процесі. Методики застосування можуть бути оформлені в ... базі технології " ... в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника, лабораторного практикума та володіє наступними властивостями: інформаційна технологія ...
Другий період (середина 50-х — 60-х рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв’язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери тощо. На відміну від терміна «технологія навчання», тотожного поняттю «ТЗН» (технічні засоби навчання), під «технологією освіти» мали на увазі науковий опис (сукупність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату.
Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці).
По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів.
Однією з причин тривалої дискусії про термін «педагогічна технологія» є непрофесійний погляд на проблему. Існують дві основні точки зору: «Професіональні педагоги-технологи вважають технологію процесом чи способом виконання визначеного завдання. З другого боку, педагогічна громадськість, здебільшого, вважає технологію апаратурою для навчального процесу».
Педагогічна технологія — це змістовна техніка реалізації навчального процесу Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічної мети
Педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел).
Педагогічна технологія може бути представлена науковим, процесуально-описовим і процесуально-діючим аспектами. Педагогічна технологія — системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).
Освітні технології є стратегіями розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
Педагогічна технологія може містити в собі інші спеціалізовані технології, застосовувані в інших галузях науки і практики — електронні і нові інформаційні технології, поліграфічні, валеологічні тощо.
Технологія навчання відображає шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах визначеного предмета, теми, питання й у межах цієї технології. Вона близька до окремої методики. Її ще можна було б назвати дидактичною технологією.
Технології навчання
... уваги, чітко фіксованої мети. ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ЯК ДОСЛІДЖЕННЯ. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ... мислення, організованості і цілеспрямованих навчальних процесів. Зміст технології полягає у створенні вчителем ситуації творчої ... (опора на певну наукову концепцію) системність (логіка процесу, взаємозв'язок всіх його частин) ефективність (забезпечення високого результату) ...
Педагогічна технологія в загально педагогічному розумінні характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Окремо предметна педагогічна технологія — сукупність методів і засобів для реалізації визначеного змісту навчання в межах одного предмета (методика викладання предмета).
Локальна ж технологія являє собою вирішення окремих дидактичних і виховних завдань. Персонал-технологія присутня в досвіді педагогів-
Отже, інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технології викликано різними причинами.
3. Концептуальні підходи щодо визначення педагогічної технології
Спочатку педагогічну технологію пов’язували тільки з застосуванням у навчанні технічних засобів та. засобів програмованого навчання («технічні засоби навчання»).
Останнім часом педагогічну технологію розуміють як нові наукові підходи до аналізу та організації навчального процесу («технологія навчання», або «технологія навчального процесу»).
Таким чином, педагогічна технологія включає в себе дві групи питань, перша з яких пов’язана з застосуванням технічних засобів у навчальному процесі, друга — з його організацією.
Маючи на увазі технічні засоби, говорять про апаратуру, за допомогою якої демонструються матеріали, спеціально розроблені для неї.
Найчастіше поєднується подавання звукової та друкованої інформації одночасно з екранним зображенням. Носієм цієї методики може бути звукозапис: наприклад, запис лекції з паузами, під час яких демонструється ілюстративний матеріал, учні отримують та виконують завдання, звіряють його з відповіддю, яка з’являється в кадрі на екрані або подається у звукозапису.
З теоретичних концепцій, пов’язаних з проблемою «технології навчального процесу», особливої уваги потребують роботи в галузі деталізації мети навчання, планування навчального процесу, розробки так званих стратегій навчання та використання системного підходу в цій галузі. Проблема мети навчання є однією з найважливіших щодо визначення змісту навчання та планування навчального процесу і для перевірки оволодіння навчальним матеріалом. Оволодіння «процесами» може розглядатися як така мета навчання, яка відрізняється від іншої мети, пов’язаної й засвоєнням знань, виробленням стосунків та розвитком інтересів, а також завданнями розвитку евристичного мислення, для вирішення яких потрібна розробка особливих стратегій навчання.
У більшості останніх психолого-педагогічних досліджень дедалі частіше лунає заклик вчених фундаментом педагогічної технології зробити цільові орієнтації вчителя та учня на розвиток та саморозвиток. Проблема мети в погіці завжди була і зостається системотворчою, центральною.
До уважного вивчення теорії та досвіду, який накопичено педагогікою розвитку, спонукає не тільки обсяг її досягнень та значення для існуючої середньої та вищої школи, а й небезпека «зовнішньої схожості» деяких ідей і концепцій, розроблюваних вітчизняною та зарубіжною психолого-педагогічною наукою.
Отже, у вітчизняній психолого-педагогічній науці маємо декілька серйозних досліджень, присвячених проблемам розвитку. Роботи, які висвітлюють педагогічний супровід та забезпечення розвитку, обмежені початковим етапом. Тому, хоч дослідження вчених з окремих проблем онтогенетичного розвитку добре відомі, цілісної картини педагогіки розвитку на сьогодні поки не склалося.
Ігрові технології навчання
... розвиток мотивації навчальної діяльності. Соціалізуючі: залучення до норм і цінностей суспільства; адаптація до умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкуванню; психотерапія. [11] Концептуальні основи ігрових технологій ... ігрові педагогічні технології" включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу ... діяльності навчання. [13] Технологія ...
4. Класифікація педагогічних технологій
У теорії і практиці роботи ВНЗ сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожен автор і виконавець вносить у педагогічний процес щось своє, індивідуальне, у зв’язку з чим говорять, що кожна конкретна технологія є авторською. З цією думкою можна погодитися. Однак, багато технологій за своїм цілям, змістом, методами і засобами мають досить багато подібностей і по цих загальних ознаках можуть бути класифіковані в кілька узагальнених груп:
Принципово важливою стороною в педагогічній технології є позиція студента в освітньому процесі, відношення до нього з боку викладача. Тут виділяється декілька типів технологій:
а) авторитарні технології , у яких педагог є одноособовим суб’єктом навчально-виховного процесу, а студент є лише “об’єкт”. Вони відрізняються твердою організацією заняття, придушенням ініціативи і самостійності тих, хто навчається, застосуванням вимог і примусу;
- б) високим ступенем неуважності до особистості вихованця відрізняються дидакто-центричні технології, у яких також панують суб’єкт-об’єктні відношення педагога й студента, пріоритет навчання над вихованням, і самими головними факторами формування особистості вважаються дидактичні засоби. Дидакто-центричні технології в ряді джерел називають технократичними, однак останній термін, на відміну від першого, більше відноситься до характеру змісту, а не до стилю педагогічних відносин;
— в) особистісно-орієнтовані технології ставлять у центр усієї вузівської освітньої системи особистість студента, забезпечення зручних, безконфліктних і безпечних умов його навчання, розвитку, реалізації його природних потенціалів. Особистість студента в цій технології не просто суб’єкт, а суб’єкт пріоритетний, вона є метою освітньої системи, а не засобом досягнення якоїсь іншої мети (що має місце в авторитарних і дидакто-центричних технологіях).
Такі технології називають ще антропоцентричними.
Таким чином, особистісно-орієнтовані технології характеризуються антропоцентричністю, гуманістичною і психотерапевтичною спрямованістю і мають на меті різнобічний, вільний і творчий розвиток особистості студента.
г) гуманно-особистісні технології відрізняються перш за все своєю гуманістичною сутністю, психотерапевтичною спрямованістю на підтримку особистості, допомога їй. Вони “сповідають» ідеї всебічної поваги і любові до особистості, оптимістичну віру в його творчі сили, відкидаючи примус;
- д) технології співробітництва реалізують демократизм, рівність, партнерство в суб’єкт-суб’єктних відношеннях викладача і студента. Викладач і студенти і спільно виробляють мету, зміст, дають оцінку, знаходячись у стані співробітництва, творчості;
— е) езотеричні технології засновані на навчанні про эзотеричне (неусвідомлене, підсвідоме) знання — істині і шляхах, що ведуть до неї. Педагогічний процес — це не повідомлення, не спілкування, а прилучення до істини. У езотеричні парадигмі сама людина стає центром інформаційної взаємодії з всесвітом.
Інноваційні технології навчання у вищих навчальних закладах
... і модульно-рейтингову технології навчання. Кредитно-модульна система (КМС) – це форма організації навчально-виховного процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використанні ... студентом чітко визначеної дидактичної мети; відповідно до обсягу і структури навчального матеріалу, доцільно інтегрувати різноманітні види, форми і технології навчання. Ідея модульно-розвивального навчання ...
На сучасному етапі педагогічні технології класифікують за рядом й таких чинників. Розглянемо основні напрямки класифікації ПТ.
За характером змісту та структури :
навчаючі та виховуючі;
- загальноосвітні та професійно орієнтовані;
- гуманітарні та технократичні.
За організаційними формами :
класноурочні та альтернативні;
- академічні та клубні;
- індивідуальні та групові;
- колективного навчання;
- диференційного навчання.
Висновки
За допомогою проведеного теоретичного дослідження було висвітлено появу та становлення вітчизняних та зарубіжних технологій в педагогічній науці, наведено різні підходи щодо класифікації педагогічних технологій, запропоновано методичні особливості впровадження їх в навчально-виховний процес, розкрито зміст найбільш ефективних інноваційних педагогічних технологій.
Необхідно визнати, що на сучасному етапі розвитку суспільства набуває особливого значення підготовка кваліфікованих фахівців. Саме на розв’язанні цього стратегічного завдання зорієнтовані Закон України “Про освіту” та Державна національна програма “Освіта» (“Україна XXI століття”).
Крім досягнення вихованцем внутрішнього прийняття норм поведінки, що полягають у визнанні права кожної людини на розуміння навколишнього світу, плюралізму ідей, вияві поваги до іншої людини треба педагогічний процес побудувати відповідним чином, а саме: організувати управління в навчальному закладі з всією допустимою демократичністю, поєднуючи єдинопочаток та колегіальність;
- надати ВНЗ самостійність у визначені змісту педагогічного процесу відповідно до державних стандартів, вибирати форми, порядок та періодичність проведення акредитацій;
- активно впроваджувати новітні технології при проведені різних форм занять;
- надавати право слухачам (студентам) вибирати факультативні (необов’язкові) та елективні (ті, що обираються в обов’язковому порядку) курси, дисципліни, що пропонуються факультетами та кафедрами.
Разом з тим слід звернути увагу на недоліки, які існують у суб’єктів педагогічної діяльності. В сучасній педагогіці розроблено ряд технологій спрямованих на усунення та зменшення цих недоліків. У даному дослідженні ми намагалися висвітлити основні педагогічні технології, а саме технології модульно-рейтингового навчання, особистісно орієнтовані технології на підготовку майбутнього педагога, технології забезпечення зацікавленості студентів до навчання. На нашу думку вищезазначені технології краще оптимізують навчально-виховний процес та підвищать ефективність оволодіння знаннями студентами ВНЗ.
Таким чином, впровадження інноваційних педагогічних технологій являє собою ефективний шлях розвитку та удосконалення педагогічного процесу у ВНЗ.
Список використаних джерел
1. Адлер А.Ф. Практика и теория индивидуальной психологии. — М.: Фонд за экономическую грамотность, 1995. — 296с.
Інноваційні технології навчання на х інформатики
... працювати над проблемою “Формування успішної особистості учнів шляхом застосування інноваційних технологій навчання на уроках інформатики”. У дітях ми закладаємо основу сподівання на майбутній розвиток ... основна умова розвитку учня, комфортність навчання, попередження помилок, а не робота над ними. Мета діяльності: створення організаційних, педагогічних, соціально-економічних умов для формування ...
2. Андрощук А.Я., Задорожна О.Л. Рейтингова технологія навчання у вищих та середніх закладах освіти. — Луганськ: Видавництво Східноукр. держ. уні-ту, 1997. — 108с.
3. Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління навчанням фізики. — Кам’янець-Подільський: КПДПУ ІВЦ, 1999. — 174с.
4. Атутов П.Р. Технология и современное образование // Педагогика, 1996. — №2.
5. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. Монографія. — К.: Освіта, 1996. — 394с.
6. Безпалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. Монография. — М.: Народное образование, 1995. — 302с.
7. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Знание, 1989. — 316с.
8. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция понятия // Педагогика, 1991. — №9.
9. Бородовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: вопросы терминологии // Педагогика, 1993. — №5.
10. Гуружапов В.П. Вопросы экспертизы образовательных технологий // Психологическая наука и образование, 1997. — №2.
11. Євдокімов О.В. Нові педагогічні технології в організації навчання студентів: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.0.01. — Х., 1997. — 24с.
