Завдання, принципи діяльності й структура конституційного суду україни
Повноваження конституційного суду України
Конституційне провадження
Використана література
Народження нового для нашої країни державного органу — Конституційного Суду України безпосередньо пов’язане із прийняттям нової Конституції України. У розділі «Перехідні положення» записано, що «Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців после набуття нею чинності».18 жовтня 1996 р. на пленарному засіданні Верховної Заради України шістнадцять суддів Конституційного Суду склали присягу. Цей день є початком діяльності Конституційного Суду.
Шлях до цого був й тривалим, й непростим. Ми не малі власного досвіду у цій справі. Тому в кінці 80-х й на початку 90-х років наша теорія й практика звернулися до досвіду зарубіжних країн у питаннях організації конституційного контролю.
Вперше інститут конституційної юстиції зародився у Сполучених Штатах Америки. Особливістю цого інституту було б ті, що він виник на основі не конституції, а судових прецедентів. Його доктрина був найбільш чітко сформульована головним суддею Верховного суду США Дж. Маршаллом у відомому рішенні 1803 р. у справі Марбері проти Медісона: «Саме судова влада має право й зобов’язана сказати, що є закон». Цей прецедент заклав основи так званої американської моделі конституційного правосуддя, головною рисою якої є здійснення конституційного контролю судами загальної юрисдикції.
Пізніше виникає принципово нова, європейська модель, концепція якої був запропонована австрійськими вченими Р. Кельзеном й До. Ейзенманом. Її головна ознака до того, що конструкційне правосуддя здійснюється не судами загальної юрисдикції, а спеціалізованим органом — конституційним судом. Впроваджена у життя спочатку в Австрії, Чехословаччині (1920р) та Іспанії (1931), пізніше ця модель здобула значне поширення в багатьох країнах світу.
У соціалістичних країнах органи конституційного правосуддя почали утворюватись на початку кризи тоталітарної системи. Вони виникли у 70-х роках в Югославії, а Угорщині, Польщі тощо. У 80 — 90 роках цей процес ставши характерним практично для всіх країн Східної Європи й республік колишнього СРСР. Утворення вони конституційних судів стало певною реакцією на правовий нігілізм, що мав місце у цих державах. Поступово стала утверджуватись загальновизнана ідея правової держави, в якій визнаються й забезпечуються верховенство права, верховенство конституції, права й свободи людини.
Будівництво. Сутність, структура і роль в народногосподарському ...
... зайнятих працівників галузь будівництво займає майже десяту частину економіки України. В економічно розвинених країнах в останні роки намітилася тенденція скорочення будівельної діяльності. ... проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво ...
Питання утворення спеціального контрольно-наглядового органу за додержанням Конституції в нашій стране реально постало у другій половині 80-х років у процесі перебудови й демократизації всіх сфер суспільного життя.27 жовтня 1989 р. Верховна Рада УСРР внесла зміни й доповнення до ст.112 Конституції, передбачивши утворення Комітету конституційного нагляду Української РСР. Тією годину уже існував відповідний комітет на союзному рівні.
За Конституцією УРСР Комітет конституційного нагляду Української РСР мав обиратися Верховною Радою республіки строком на 10 років із числа спеціалістів у галузі політики й права у складі голови, покровителя голови й 7 членів. За дорученням Верховної Заради, чи із власної ініціативи Комітет мав надавати Верховній раді висновки про відповідність Конституції проектів законів; здійснювати нагляд за відповідністю Конституції й законам постанов й розпоряджень Заради міністрів УРСР; давати висновки про відповідність Конституції актів місцевих Радий народних депутатів, інших державних органів й громадських організацій республіки.
При виявленні суперечностей акту, чи його окремих положень, Конституції чи законам Комітет мав надсилати органові, який видав акт, свій висновок для усунення порушення. З прийняттям висновку виконання акту, чи його окремих положень, що суперечили Конституції чи законам, зупинялось. Комітетові надавалося право входити із поданням до Верховної Заради чи до Заради міністрів про скасування актів підзвітних їм органів, а також службових осіб, що суперечили Конституції чи закону. Сам Комітет не наділявся повноваженнями скасовувати такі акти. Він помиляюся офіційного тлумачення Конституції чи законів республіки.
Конституційні положення про Комітет конституційного нагляду Української РСР не були реалізовані на практиці. Не було б утворено й самого Комітету. У Україні, як й у деяких інших республіках колишнього Радянського Союзу, враховуючи вади й малоефективність діяльності існувавшого у тому годину Комітету конституційного нагляду СРСР, дійшли висновку про недоцільність утворення подібного державного органу на республіканському рівні. Усі более перспективною ставала ідея утворення Конституційного Суду. Особливо це стало помітним на початку 90-х років. Вже в Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Верховною Радою України 16 июля 1990 р., відзначалася необхідність побудови правової держави та наголошувалося, що Україна забезпечує верховенство Конституції й законів на своїй територї. Щодо цого потрібен був спеціальний державний орган.
Практична реалізація ідеї утворення Конституційного Суду України вперше був здійснена шляхом внесення змін та доповнень до чинної тоді Конституції (ст.97, 103, 108, ПО, 112, 11-4.6, 114-9).
Конституція регламентувала заподіяння й порядок формування цого органу, його кількісний склад, вимоги до осіб, що малі обиратися до Конституційного Суду, деякі інші запитання. Ця регламентація, проте, виявилася недосконалою. Не були, зокрема, визначені права Президента України у формуванні складу Конституційного Суду. Передбачалася занадто велика чисельність суду: голова; заступник голови й 23 члени суду. У Конституції були відсутні норми, котрі б гарантували своєчасне утворення Конституційного Суду, що певною мірою обумовило й фактичне зволікання із формуванням цого органу.
Газова промисловість України
... економіки, в збагаченні України, в піднесенні економіки до рівня наших європейських високорозвинутих держав. А також, в забезпеченні Україною населення теплом. Газова промисловість зародилася на Прикарпатті ... потреби в енергії (“енергія” у перекладі з грецької — діяльність). Тему “Газова промисловість”, я вибрав тому, що саме розвиток паливно-енергетичного комплексу, забезпечення суспільства ...
Конституційний Суд не здобувши ряду властивих йому повноважень. Чимало повноважень нагляду за конституційністю актів залишалося за іншими державними органами. До виключного відання парламенту входило також накладання вето на укази Президента та постанови Кабінету міністрів у разі, якщо смердоті суперечили Конституції та законам України, й зупинення дії правових актів Верховної Заради Автономної Республіки Крім із тихий ж мотивів, а також скасування цих актів, коли Верховна Рада Автономної Республіки Крім не привела їхні у відповідність із Конституцією й законами України, скасування рішень місцевих Радий народних депутатів, якщо смердоті були прийняті із порушенням Конституції й законів України.
Кабінет міністрів, реалізуючи делеговані йому Верховною Радою повноваження ухвалювати декрети, котрі малі силу закону, міг цими декретами зупиняти дію конкретних законодавчих актів, чи вносити перед тим зміни й доповнення.
Голова Верховної Заради мав право зупиняти дію актів Кабінету міністрів, Міністрів, інших підвідомчих Кабінету міністрів органів у разі невідповідності цих актів Конституції й законам України із одночасною постановкою перед Верховною Радою чи Кабінетом міністрів запитання про їхні скасування. Таким чином, забезпечення конституційності правових актів було б прерогативою не лише Конституційного Суду, а й у багатьох випадках й Верховної Заради та Кабінету міністрів.
За Конституційним Судом закріплювалося право законодавчої ініціативи, яку не узгоджувалося із призначенням цого державного органу.
Більш повно повноваження й структура Конституційного Суду були визначені прийнятим 3 червня 1992 р. Верховною Радою Законом «Про Конституційний Суд України». Відповідно до цого Закону основною метою діяльності Конституційного Суду визнавалося забезпечення конституційної законності й верховенства Конституції України. Конституційний Суд визначався як незалежний орган в системі судової влади, покликаний забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів органів законодавчої й виконавчої влади Конституції, охорону конституційних прав й свобод особини. Він мав здійснювати свої повноваження шляхом розгляду в судновому засіданні відповідних справ, а також давати висновки із питань, передбачених Конституцією й Законом «Про Конституційний Суд України». Діяльність суду мала будуватися за принципами законності, незалежності, колегіальності, змагальності, гласності, повноти розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.
Закон «Про Конституційний Суд України» не регулював в повному обсязі процедурних питань здійснення судочинства. Передбачалося, що із цого запитання будуть прийняті окремий Закон «Про конституційне судочинство» та Регламент Конституційного Суду України.
Склад Конституційного Суду передбачався у кількості 15 суддів, до того числі голова й два заступники голови, що обираються Верховною Радою України в індивідуальному порядку, шляхом таємного голосування строком на 10 років. Пропозиції щодо персонального складу суддів малі подаватись Головою Верховної Заради України та Президентом України у рівній кількості. Кандидатура голови Конституційного Суду погоджувалась між Головою Верховної Заради й Президентом. Кандидатури суддів малі попередньо обговорюватися на засіданнях постійних комісій Верховної Заради України.
Структура та функції метрологічної служби України
... правил і положень, які визначають організацію і методику метрологічної підготовки та виконання, обробки і оформлення результатів вимірювання, ... безпеки руху транспорту тощо. Практично нема сфери людської діяльності, де не потрібна б була якість вимірювань. ... всі основні еталони були створені за останніх вісім років науково-дослідними установами Національної академії наук України, Держстандарту, ...
Суддями Конституційного Суду могли бути лише громадяни України, котрі мають виборчі права, досягли на день обрання не менше 40 й не понад 65 років, із вищою юридичною освітою, зі стажем практичної, наукової чи педагогічної діяльності в галузі права й не менш як 15 років. Особи, обрані суддями Конституційного Суду, малі приносити присягу на пленарному засіданні Верховної Заради України.
Конституційні судье було неможливо бути народними депутатами України, належати до будь-яких політичних партій й рухів, входити у склад органів державної виконавчої влади, інших державних органів, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької й наукової у вільний від роботи годину. Закон визначав повноваження Конституційного Суду, його голови, заступників голови, секретаря та суддів.
Регламентувалися також порядок діяльності Конституційного Суду, прийняття ним рішень й з висновками, а також запитання організації роботи Суду, гарантій діяльності суддів, зокрема їхнього незалежності, недоторканності, соціального й побутового забезпечення тощо.
Про компетенцію Конституційного Суду, порядок його утворення йшлося також у Конституційному Договорі, укладеному 8 червня 1995 р. між Верховною Радою та Президентом України, щодо основних засідок організації та функціонування державної влади й місцевого самоврядування на період в Україну.
Таким чином, в останні рокта в цілому були створені законодавчі передумови для формування Конституційного Суду України. Було обрано й голову Конституційного Суду. Ним ставши професор Л. П. Юзькою. Алі в цілому формування нового державного органу відбувалося повільно. Верховна Рада дванадцятого скликання зробила кілька спроб, але й то й не спромоглася зверни покровителя голови та суддів Конституційного Суду. Однією із причин цого було б загострення протистояння у тих часи між законодавчою й виконавчою владами.
Вирішенню цого запитання сприяло насамперед прийняття нової Конституції. Слід відзначити і подальший розвиток демократії, певну стабілізацію політичного стану в суспільстві, досягнення необхідного компромісу між різними фракціями й групами у Верховній раді України із відповідного запитання.
Шлях до створення Конституційного Суду, відзначав Президент Л.Д. Кучма, був складним й тривалим. Це обумовлене тім, що пошук оптимальних підходів до розбудові, формування правової системи держави — справа непроста. «Цей пошук відбувається в зіткненні різних точок зору, в боротьбі за найбільш доцільне і оптимальне розв’язання проблем та завдань державного становлення».
Нова Конституція врегулювала найважливіші запитання організації й діяльності Конституційного Суду. Безпосередньо цим питанням присвячений розділ XII Конституції — «Конституційний Суд України», який складається із семи статей. Крім того, чимало норм, що стосуються Конституційного Суду, містяться в інших розділах Конституції України (ст.85, 92, 104, 106, 111, 124, 126-128, 137, 159), а й у розділі XV — «Перехідні положення».
Легка промисловість України
... Її трудопоглинаючий потенціал значним чином спрямований на жіночу частину трудових ресурсів. Легка промисловість України — традиційна галузь народного господарства, яка від кустарних промислів і умовах ... промисловості орієнтуються на споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається транспортний фактор. Провідна ...
Основоположні конституційні норми й принципи щодо організації й діяльності Конституційного Суду конкретизовані й деталізовані в Законі «Про Конституційний Суд України», прийнятому Верховною Радою 16 жовтня 1996 р. Конституція й цей Закон є головними актами, якими визначаються позначка, структура, повноваження, принципи, форми й методи діяльності Конституційного Суду, тобто його правовий статус у всьому комплексі питань.
Відповідно до ст.147 Конституції України ст.1 Закону «Про Конституційний Суд України» констатує: Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, що жоден інший державний орган, крім Конституційного Суду, не може здійснювати функції, покладені на цей Суд.
Головним завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції як Основного Закону держави на всій територї України. На виконання цого заподіяння Конституційний Суд вирішує запитання про відповідність законів та інших правових актів Конституції й дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. До прийняття чинної Конституції право тлумачення Конституції та законів України мала лише Верховна Рада.
У основу діяльності Конституційного Суду покладені вироблені теорією й практикою та закріплені в Законі «Про Конституційний Суд України» принципи: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти й всебічності розгляду Конституційним Судом справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень (ст.4).
Конституцією й Законом «Про Конституційний Суд України» склад Конституційного Суду визначений у кількості 18 суддів. Така чисельність суддів Конституційного Суду для України є оптимальною. Про це свідчить й міжнародний досвід формування Конституційних Судів. Наприклад, Конституційний Суд Югославії нараховує 7 суддів; Румунії, Монголії — 9; Словенії, Чехії — 10; Бразилії, Угорщини — 11; Іспанії, Болгарії, Польщі — 12; Португалії, Греції — 13; Італії — 15; Німеччини — 16; Росії — 19. як бачимо, кореляції кількості суддів у вказаних країнах з чисельністю населення немає. Питання полягає у тому, щоб тієї чи інший суд міг забезпечити найбільш успішне виконання покладених на нього завдань.
Конституційний Суд формується трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою й судовою. Кожна із них призначає по шість суддів. Така практика формування Конституційного Суду існує в ряді зарубіжних країн, зокрема в Італії, Болгарії та ін. Порядок призначення суддів Конституційного Суду кожною гілкою влади має свої особливості. Так, Президент проводити консультації із Прем’єр-міністром та Міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Призначеною на посаду судье Конституційного Суду вважається особа, про призначення
