Зміни соціально-політичної та його економічної обстановки у Росії ставлять нові завдання перед системою навчання і виховання підростаючого покоління. Важливу роль вирішенні цих завдань грають установи загальної освіти. Саме вони, насамперед, забезпечують життєве ісоциально-трудовое становлення молоді, відповідне сучасним вимогам суспільства.
Провідну роль, тут, традиційно грає трудова підготовка, спрямованої виховання працьовитості і шанобливого ставлення праці, розвиток практичних умінь і навиків, розширення політехнічного кругозору, введення у світ професій. Набутий у загальному освіті досвід трудового навчання, що склалася матеріально-технічна база для і підготовлені педагогічні кадри забезпечують можливість розвиватися більш рівні змісту підготовки молоді до праці засобами освітній галузі «Технологія», що у системі загальної освіти представляє чільну складову громадської практики. Ця сфера якісно по-новому розв’язує проблеми трудовий підготовки школярів у нових соціально-економічних умовах з урахуванням тенденцій техніко-технологічного розвитку сучасного нашого суспільства та світового досвіду технологічного освіти.
Освітня область «Технологія» є необхідною частиною загальної освіти школярів. Вона, у своєму змісті висловлює політехнічну і функціонально прикладну складові всієї загальноосвітньої підготовки учнів, надаючи можливість навчитися усвідомлено запровадити у практичної діяльності знання основ наук. Опанування учнями змістом освітній галузі «Технологія» забезпечує наступність їх переходу від загального до освіти, трудової діяльності й подальшому безперервному самоосвіти. Завдання ж технологічної підготовки школярів в такому розумінні вирішуватимуться у разі, коли показується застосування природничонаукових закономірностей в технологічними процесами, розкривається те спільне, що характеризує всі галузі виробництва, закладаються можливості для перенесення знань і умінь на нові умови.
Навчання школярів, безпосередньо, технології обробці деревини має значними освітніми і виховними можливостями: розвиває технологічну культуру, сприяє естетичному і творчому розвитку особистості, успішнішою самореалізації, соціалізації серед однолітків, професійному самовизначенню. Опанування технологією обробки деревини учителем технологій і підприємництва і з методикою навчання їй школярів забезпечує необхідну соціальну захищеність педагога, його ринку праці.
Інтерактивні технології навчання
... освіти і виховання. Проблема інтерактивної особистості в навчанні - одна з актуальних в психологічній та педагогічній науці. Саме це спонукало нас до вибору теми курсової роботи "Інтерактивні технології навчання". ... педагогічні умови підвищення ролі методів інтерактивного навчання школярів. Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання школярів в цілісному педагогічному процесі. Предметом ...
Щоб навчання школярів обробці деревини було ефективним, необхідна спеціальна підготовка майбутнього вчителя технологій і підприємництва до такої діяльності. До того ж зазначена підготовка повинна мати інтегративний характері і включати не, лише формуванняобщепедагогических і методичних умінь, а й високий рівень оволодіння технологією обробки деревини, естетичне розвиток від майбутніх фахівців.
ГЛАВА 1. Сутність і поняття технологічного освіти
школярів
1.1 Етапи становлення технологічного освіти у Росії
Ще набагато раніше появи педагогічних теорій, в багатовікової практиці трудовому вихованню у Київської Русі відводилося важливе місце. Традиції, звичаї і обряди формували соціально значимі риси, серед яких трудові навички та вміння, працьовитість перебували одному з перших місць.
При затвердженні феодальних відносин морально-етичні норми набувають класовий характер. Панівний клас ставився до праці, особливо фізичному, дедалі більшим презирством, розглядаючи його як доля простого народу. Проте працю залишався життєвої потребою більшість населення, що викликало необхідність формувати молодого покоління позитивне ставлення до праці, певну суму практичних умінь, працьовитість.Осуществлялся цей процес на основному сім’ї та дав основу народної педагогічної думки. Народна педагогіка мудро розглядала працю й трудове виховання як як умову підготовки до практичної діяльності, а й як загального фізичного та духовної розвитку покоління. Саме від цього часу до нас прийшли приказки, прислів’я тощо., де темі праці відводиться важливе місце.
У східних слов’ян передача професійних навичок і умінь пішла шляхом «>братчин» — товариств, що об’єднує людей однієї професії. Тут створювали молодь до якогось ремесла. До речі, така сама «цехова» систему було й у західні країни. Її існування простяглося з IV до XVIII в. і історично позначилося назвах кварталів міст.Торгово-ремесленниепоселения-слободи виростали навколо міст, що у Росії у середині XVII в. вже налічувалося 254. Перехід домануфактурному періоду викликав поява великих підприємств із нової організацією праці, з її механізмами, які працювали водному енергії. Ці об’єктивні процеси викликали необхідність крім трудового виховання давати молоді елементарні загальноосвітні та професійні знання, вміння і навички. Для будівлі Церков та будинків були потрібні знання геометрії, математики, вміння виготовити будівельну цеглу, розчин, вапняний грунт для настінного живопису, знання прийомів будівельної техніки. У ковальському справі, в лиття гармат, суднобудуванні і текстильному виробництві — скрізь потрібні були грамотні, працьовиті люди, обізнані з різнимимастерствами.
Найбільш кардинальні зусилля у цьому напрямі зробив Петро I, провів важливі реформи галузі освіти і фінансування культури. Була зроблено спробу поширення грамотності (але тільки панівних класів), відкритіцифирние школи, значно зросла книгодрукування. У умовах роль трудового виховання у ній як початкового неодмінного умови підготовки до життя подолало рамки лише сімейних інтересів. Виникла необхідність давати елементарну професійну підготовку молодшому технічному персоналові й кваліфікованим робочим, а про інженерів, моряків, будівничих, військових, учителів,картографах та інших фахівцях.
Технологія дистанційного навчання
... дистанційного навчання є хорошим винаходом суспільства. Сутність дистанційного навчання Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання. Передумовами розвитку дистанційного навчання ... необхідність ... навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології ...
Перша у Росії — створена за веліннямПетра I в 1701 р. у Москві — школа математичних і навігаційних наук була чи не першою у Європі реальної школою, з якої виходили фахівці широкого профілю. Та й відкриті трохи згодом артилерійська і інженерні школи почали готувати кадри як для армії й флоту, але й промислового виробництва.
У становленні освіти (і простежується протягом усього історії всього людства) завжди значної ролі грали чудові люди. Саме талановиті, розумні, розуміють практичну необхідність організації «для государевого інтересу» систематичного молоді, діяльні особистості закладали фундамент нинішню систему трудовий підготовки. ІменаВиллима ІвановичаГеннина (1676-1750) і Василя Микитовича Татіщева (1686-1750) міцно пов’язані історія Росії як зі становленням промисловості Уралу, але й плеканням якого і розробкою системи трудового й фахової освіти. Новий тип шкіл — званігорно-заводские, де вивчалися креслення і механіка,токарное, столярне,гранильное,паяльное і пробірне мистецтва, — перекинули міст крізь століття до сучасних навчальних закладів.
Дворянин Татищев вважав, що треба учити та дітей селян (як хлопчиків, і дівчаток): до 10 років — читання та письма, і з 10 до 15 років — різним ремесел. Його інструкції з організації, змісту, методам навчання і виховання, вимоги до вчителів абсолютно вписуються на сучасні підходи. Цей фактично з першихдидактов і методистів загального початкового й фахової навчання що тоді продумав критерії, цінність яких неперебутна.
Процитуємо лише одне пункт з його «Установи, яким порядком вчителя російських шкіл мають надходити», для кращого сприйняття привівши текст у сучасній транскрипції: «Учитель є людина, який дітей читати і писати або іншим суб’єктам наук і пізнання корисних правив і життя людського навчає. І це як батько їм загальний замість багатьох батьків. Вони повинні відверто у їх вченні, а й переважають у всіх справах,обхождениях та вчинкахтвеердое і старанненадзирание мати, як до своїх дітей. І вони без ліні і зволікання все зрозуміло і чітко дуже добре і переконливо показувати.
Оскільки відомо, що сприймають спосіб життя старших і старанно його дотримуються, того заради повинен вчитель бути розсудливий, лагідний, тверезий, не п’яниця, не бешкетник, не блудник, невороват, не брехливий, від будь-якого зла і непристойних вчинківотдален, щоб своєю доброю й чесної життям бути зразком на свої учнів. Інакше як перед судом Божим, але його високості судом за всяке злочин і провина відповідати повинен».
Зауважте, як чітко виражені моральні критерії особистості педагога, а й у Татіщева ще чимало пунктів, які, торкаючись взаємовідносин вчителя і учнів, майже зовсім прийнятні сьогодні. Щоб вкотре усвідомити, як непрості були древні, подивимося, як Татищев формулює у документах педагогічні питання навчання «мистецтвам і ремесел».
Головними вважає: «попереджання ремісничого навчання загальним освітою», поєднання знань з математики, геометрії, кресленню і малювання з формуванням практичних умінь під час виробничого навчання; розуміння учнями істоти вироблених робіт, прагнення їх вдосконалення; визначення професії учня з урахуванням її здібностей і інтересів; матеріальну винагороду учня за виконану роботу у процесі виробничого навчання.
Охорона праці неповнолітніх </ h2>
... праці, на підземних роботах, а також на роботах, виконання яких може завдати шкоди їх здоров'ю та моральному розвитку. Трудове законодавство України містить заборону на застосування праці неповнолітніх на важких роботах та роботах ... p> Прийом на роботу ... його замінює, укладати трудовий договір з підприємством, установою, організацією, але тільки для виконання у вільний від навчання час легкої праці, ...
Погодьтеся, будь-який сучасний педагог не відмовиться ні від рядка із ключових положень, наведених вище.
Значний внесок у боротьбу проти невігластва, за стала вельми поширеною науку й освіти зробили Михайло Ломоносов (1711 — 1765) та Іван ІвановичБецкой (1704 — 1795), якому Росія зобов’язана відкриттям першого жіночого училища — Інституту шляхетних дівиць у Петербурзі, Олександр МиколайовичРадищев (1749-1802) з його «>Рассуждением про працю ледарства» та інші.
Прогресивні педагоги і діячі народної освіти Росії періоду капіталістичного розвитку (60 — 90-ті роки ХІХ ст) послідовно створювали скарбницю вітчизняної професійної школи. Ось короткий перерахування їх праць, дає уявлення про напрямах розробок.
Микола Платонович Огарьов (1813 — 1877) розробляв основи народних землеробських училищ. З шкільного курсу ви пам’ятаєте, які ставлення до праці висловлював Микола Гаврилович Чернишевський (1828-1889).
Дмитро Іванович Писарєв (1840-1868) схилявся реального освіти, що ж писав своєї книжки «Школа життя й».
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870) розглядав працю як найважливіше засіб виховання, його стаття «Необхідність ремісничих шкіл у столицях» (1868) стала віхою у справі підготовки робочих кадрів. Микола Олександрович Корф (1834 — 1883) розробляв концепціюпедагогически-ремесленних майстерень при елементарної школі.
Євген Миколайович Андрєєв (1829-1889) у роботі «Правильна постановка, громадське значення ні економічна сторона технічної освіти» заклав підвалини багатьох сучасних програм, тож статутів навчальних закладів. Іван Олексійович Вишнеградський (1831 — 1895) в 1884 р. становив «Загальний нормальний план промислового освіти у Росії» — перший документ, досить повно який визначив вихідні становища створення професійно-тех-нічної освіти. Серед, хто розробляв основні питання трудового виховання й фахової освіти, — Карл ЮрійовичЦируль (1857-1924), викладач праці та методики трудового навчання у Петербурзькому учительському інституті (потім у інституті імені А.І. Герцена).
Варто сказати про Петру Олексійовичу Кропоткіна (1842 — 1921) — одне із теоретиків анархізму, він займався, і різними науками, викладав у статтях погляд на проблеми сполуки розумової праці з фізичною і спільного освіти з трудовим і фізичним вихованням.
Систему освіти України в дореволюційної Росії у яких не поступалася європейської й американської. Понад те, як це буде далі показано, розроблені системи, зокрема «російська», застосовувалися у багатьох країн світу.
Слід зазначити, що жодного компонент навчання не зазнав упродовж років таких реформувань як працю. У одному із перших документів радянської влади, в «Положенні про Єдиної трудовий школі РРФСР» (1918), зазначалося, що праця сприймається як одне з найважливіших компонентів навчання, освіти й усебічного розвитку особистості. Проте за реалізації принципу побудови єдиної трудовий школи середовищі працівників народної освіти зіштовхнулися різних точок зір. Точку зору, що трудове навчання має зайняти чільне місце у шкільному системі навчання тимчасово виявилася вирішальної. Але через час у школі укоренилася так звана комплексна, чи проектна, система навчання, за якою елементи знань з основ наук групувалися навколо конкретних трудових завдань учнів, трудова базакомплексно-проектного навчання у більшості шкіл обмежувалася природним оточенням і сезонними роботами.
Сучасні технології навчання у викладанні історії
... якість результату залежить від того, в який спосіб він досягається. В зв’язку з цим у технології розробляються найбільш оптимальні способи навчальної діяльності. Сучасні технології навчання ... освіти пов'язані із внесенням змін: у меті, змісті, методі й технології, ... навчання.[6: с.46] Не тільки вчителі, а й діти схильні, оцінюючи працю, брати до уваги лише результат. Вплив технології на ...
Із середини 20-х стає зрозуміло, що масової загальноосвітньої школі зірвалася здійснити комплексні програми. У 1927 р. школа повернулася предметного навчання. Розпочата індустріалізація країни викликала посилену увагу до трудовий підготовці. Вона стає головна мета виховної системи загальноосвітньої школи.
Однак у березні 1937 р. наказом Наркомосвіти, підписаним наркомом О.С. Бубновим, трудове навчання у загальноосвітньої школі скасували. Сталося остаточне одержавлення школи, і сформувалася авторитарна виховна система. Головним стало зміст, минуле «>научно-марксисткую опрацювання». Такий виховної системі працю була потрібна, оскільки навіть заважав формуванню особистості необхідному напрямі.
Але потребувала технічної інтелігенції, і, залучення молоді «в похід за технікою» отримало формуклубно-досуговой діяльності.
На початку 1950-х років бурхливий технічний прогрес знову поставив перед загальноосвітньої школою проблему підготовки учнів до продуктивної праці.
Потрібно звернути увагу: постановка проблем трудового навчання у школі неминуче і як найтісніше пов’язана соціально-економічними змінами у країні.
І ось закінчилася «>хрущевская відлига». І тоді час коли все світ освоював новітні технології, а трудові обов’язки в розвинених країн придбали нові функції, на вітчизняну школу була звалена підготовка величезних мас дешевою і малокваліфікованою робочої сили в. Ідеологічним стрижнем зі школи і педагогіки теоретично і ідеології стає апофеоз праці покликаний спонукати трудівників. Насамперед, на молодь, налаштувалася на нові надзусилля. Які гарне слово вимовлялися – «трудовий ентузіазм», «комуністичне ставлення до праці». Але вже поява абревіатуриОППТ (суспільно корисний продуктивний працю), неподкрепленний нічим крімвнушаемой педагогічної самодостатності, призвела до того, різниця між дійсною продуктивної банківською діяльністю та тієї, яка імітувалася, став разючим. Коли відшуміли бурхливі розмови з приводу горезвісної шкільну реформу, який настав час ліберального романтизму, що його перебудовою, висвітило невідь що вражаючі «досягнення».
Отже, виявилося, як колись орієнтири втрачені, хоча поступово визначилися напрями демократизації трудовий підготовки — її диференціація, багатоваріантність забезпечення і форм, свободу вибору останніх з урахуванням інтересів і можливостей учнів і сучасних педагогів. Одночасно сталися дві характерні для затяжного перехідного періоду явища:
- через кризу у промисловості згорнулася майже всюди та трудова підготовка, що полягала утримує у базових підприємств;
- здебільшого вижили
