Технологія вирощування рослин в розсадниках

метки: Рослин, Догляд, Вирощування, Технологія, Сіянців, Шкілка, Волог, Відділення

2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

Технічне завдання проекту організаційно-господарського плану приватного постійного декоративного розсадника «KerdoS» с.м.т. Козелець

1. Призначення та виробнича потужність к розрізі відділень:

• а) сіянці деревних порід: ялина звичайна — 563 тис шт., термін вирощування 2 роки;
• б) укорінених живців: форзиція — 50 тис. шт.;
• в) шкілка саджанців насінневих та живцевих : клен ясенелистий форма «Flamingo» — 44 тис. шт., термін вирощування 4 роки;
• г) шкілка щеплених саджанців: робінія псевдо акація фоpма куляста — 22 тис. шт., термін вирощування 2 роки;
• д) шкілка контейнерних порід: ялівець лускатий » «- 94 тис. шт., термін вирощування 4 роки;
• е) шкілка здерев’янілих та зелених живців: верба — 102 тис. шт.;
• є) шкілка саджанців архітектурних форм: тис ягідний (куля) — 1392 шт., термін вирощування 6 років.

2. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

3. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

4. скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

5. Розробити та обгрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

6. запроектувати та обгрунтувати системи основного обробітку грунту.

7. Розробити та обгрунтувати проект внесення системи добрив.

8. Розробити та обгрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізаці продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

2.2 Характеристика відведеної під розсадник ділянки

Категорією площі, що відведено під розсадник є тимчасове сільськогосподарське користування. На даній території спостерігається переважно низинний рельєф з невеликою кількістю западин. Тут поширені переважно дерново-підзолиті та болотні грунти, останні утворилися в наслідок задостатньої кількості випадання опадів за рік та високого рівня залягання грунтових вод. Ґрунтоутворюючі породи мають переважно легкий механічний склад і представлені піщаними та супіщаними льодовиковими і водно-льодовиковими відкладами. Реакція ґрунтового розчину в них кисла — рН 4,2-5,2. Грунтові води залягають на глибині приблизно до 3 метрів.

Технологія вирощування озимого жита

... з країн Південно-Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощування жита в Росії відносяться до IX ст. На території України вперше почали ... потенціальну продуктивність, технології вирощування повинні максимально задовольняти вимоги рослин до ґрунтового і повітряного живлення, вологозабезпечення, температури протягом вегетації. Тому щоб розробити оптимальну технологію, потрібно ...

Значна частина території Чернігівської області та с.м.т Козелець в часному випадку зайнята луками. Для рослинного покриву лучних угідь даного району характерним є переважання осоки та злаків. Серед злакових найбільш часто зустрічаються тонконіг лучний, костриця, тимофіївка, щучник та інші, осоки — рання, заяча, лисяча. Злаки й осоки створюють зелений фон, який доповнюється великим лучним різнотрав’ям. Також, через наявність трав’яних боліт в цьому районі, серед представників рослинного середовища зустрічаються рогіз, очерет та лепешняк.

Серед ентомологічних шкідників на території майбутнього розсадника можуть зустрічатися травневий та червневий жуки, звичайний сосновий пильщик та, дуже рідко, жук-короїд.

Ділянка декоривного розсадника була вилучена з тимчасового сільськогосподарського користування. На ній зростали такі трав’янисті рослини ск осот ранній та заячий, тонконіг, рогіз і очерет.

2.3 Розрахунок площ виробничих та допоміжних частин

Площа посівного відділення (у розрізі порід і в цілому для розсадника) визначаєтьсяза формою таблиці 2.1. Вихідні дані для заповнення стовпців 2, 3 і 4 беремо з проектного завдання. У стовпці 5 вказується кількість полів у запроектованій сівозміні, а в 6 — прийнята схема висіву насіння. Загальна площа посівного відділення (стовпчик 7) визначається за формулою визначення площі:

а) для стрічкових посівів

S _п = +K= = 16890 м² =1,7 га

де S — площа посівного відділення окремої породи, м;

• N — кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;
• B — ширина посівної стрічки плюс ширина міжстрічкової відстані, м.;
• C — плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.;
• D — к-ть посівних борозенок у стрічці, шт.;
• K — коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки береться відповідно до діючих нормативів для окремих лісорослинних зон.

Таблиця 2.1

Розрахунок площі посівного відділення розсадника

№ Пп	Назва родин	Термінвирощуваннясіянців, років	Щорічнийплановийвідпусксіянців, тис.шт.	Кількістьполів у сівозміні, шт.	Схамависівунасіння, см	Площапосівноговідділення, га
						Загальна	Одного поля	Щорічного посіву
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Ялина звичайна	2	563	3	25*25*25*25*50	1,7	0,6	0,6

Площа 1 поля сівозміни (стп. 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп. 7) на к-ть полів у сівозміні (стп. 5); площа щорічної сівби (стп. 9) — як добуток площі одного поля сівозміни (стп. 8) на к-ть полів, що засіваютсья щорічно.

Таблиця 2.2

Розрахунок площі шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

№ пп	Назва породи	Термін вирощування рослин	Щорічний відпуск саджанців, тис. шт.	Відпад за період вирощування, тис. шт.	Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт.	Схема розміщення, м	Площа, м 2	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділі, га
							Живлення саджання	Одного поля сівозміни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців
1.	Клен ясенелистий	4	44	4,4	48400	1,0×0,5	0,5	24200	5	12,1
Шкілка щеплених саджанців
2.	Робінія псевдоакація	2	22	4,4	26400	0,9×0,4	0,36	9504	4	3,8
Полігон контейнерної культури (саджанці із закритою кореневою системою)
3.	Ялівець лускатий	4	94	4,7	98700	—	—	—	5	0,2
Саджанці шкілки архітектурних форм
4.	Тис ягідний	6	1392	—	1392	3,0х1,0	3	—	—	2,5

Загальнуплощудеревноїшкілкивизначаю за формулою:

S _Сж =484000,55= 12,1га

S _Сщ =264000,364=3,8 га

S _шаф =139236=2,5 га

де: S — загальнаплоща, га

N — загальнакількістьрослин, щовисаджуються, шт;

Р — площаживлення одного саджанця, м ² ;

• К — кількістьполів у сівозміні, шт.

Стопчики 2, 3, 4 заповнюються даними з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні (стп. 5) умовно приймають у таких межах : для насіннєвих (живцевих) — 15%, для щеплених — 20%, дя саджанців із закритою кореневою системою — 5% від загальної к-ті, передбаченої для щорічного відпуску (стп. 4).

У стп. 6 вказується к-ть рослин, які необхідно висадити із урахуванням відпаду (стп. 4 +стп. 5);. у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців ( живців) у рядках та між рядками. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп. 8).

Площа 1 поля сівозміни (стп. 9) визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп. 8) на їх загальну к-ть (стп. 6).

У стп. 10 вказується к-ть полів у прийнятій сівозміні.

Сіянці та саджанці із закритою (нетравмованою) кореневою системою особливий вид садивного матеріалу деревних рослин, виробництво якого здійснюється в розсадниках на спеціальних площах (полігонах) відділу вирощування і формування. При вирощуванні садивного матеріалу із закритою кореневою системою важливою умовою є недопущення деформації коренів, яка може стати причиною незадовільного росту і стану деревних рослин на більш пізніх етапах їх розвитку. Саме тому протягом періоду вирощування на розсаднику більшість рослин (щороку або через рік) пересаджують у більші контейнери з метою забезпечення кращих умов для їх росту і розвитку шляхом збільшення площі (об’єму) живлення та недопущення закручування коренів. Так, наприклад, живці можуть висаджуватись у найменші контейнери (розміром «10»), а вже через рік їх необідно пересадити у більші («14» або «20»).

Розрахунок площі полігону контейнерної культури дещо відрізняється від розрахунку площі шкільного відділення. Контейнери на полігоні розміщуються щільно один біля одного смугами шириною 1м, а між смугами залишається відстань 0,5 м для проходу прдогляді за саджанцями. Виходячи з розмірів контейнерів визначають к-ть рослин на 1м-квадратний (наприклад, контейнерів розміром «10» буде 100 шт., «20»-25 шт., «25»-16 шт.), а враховуючи міжсмугову відстань, вважаємо, що ця к-ть рослин розміщена на 1,5 м-квад полігону. Площу одного поля полігону для вирощування необхідної к-ті саджанців із закритою кореневою системою упродовж 1 року визнвчаємо за формулою

’10’ = 98700Ч1,5 = 1480,2 м Ч2 = 2961м

100

’20’ = 98700Ч1,5 = 4230 м Ч 2 = 8460 м

35

2961 + 8460 = 11421 = 11,4 га

Визначивши площі полів, необхідні на кожен рік вирощування саджанців із закритою кореневою системою, і додавши їх, знаходимо площу полігону контейнерної культури (стп. 11)

Розміщення рослин на плантації в ряду і між рядами (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи ті наявних засобів механізації. К-ть рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі на площу живлення однієї рослини.

Лановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток к-ті рослин на 1 га (стп. 5) на число живців, які одержують з одного куща (стп. 6).

Для визначення площі плантації (стп. 9) необхідно планове завдання на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (стп. 7).

Під змінне поле (стп. 10) відводиться така сама площа, як і під плантацію (стп. 9).

У стп. 11 вказується площа маточної плантації, яку знаходять шляхом додавання площ плантації і змінного поля.

Таблиця №2.3

Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м	Площаживленняоднієїрослини, мІ	Кількістьрослиен на 1га, шт	Плановий вихід живців з	Плановезавдання на заготівлюживців, тис. Шт	Площа, га
	У рядку	Між рядками			Однієї рослини, шт	1 га, тис. Шт.		Плантації	Змінного поля	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Верба	0,5	1,0	0,5	20000	40	800	102	0,13	0,13	0,3

2.4 Організація території розсадника

В структурі розсадника можна виділити дві основні частини:

1. Основна або виробнича:

1.1. Відділ розмноження деревних рослин : садивний матеріал проходить перші етапи свого розвитку, пов’язані з формуванням кореневої системи та утворенням і розвитком наземної частини рослин.

1.2. Відділ вирощування та формування дерев і кущів : продовжують вирощування і формування садивного матеріалу до досягнення саджанцями необхідних товарних кондицій.

1.3. Маточний відділ : слугує для заготівлі вихідного генеративного і вегетативного матеріалу для розмноження деревних рослин.

2. Допоміжна.

2.1. Господарська ділянка

2.2. Експозиційна ділянка

2.3. Дендрарій

2.4. Лісову смугу

2.5. Огорожу

2.6. Водойму

2.7. Теплицю

2.8. Компостник

2.9. ПККДР.

2.10. Прикопна ділянка

Таблиця 2.4

Розрахунок площі допоміжних частин декоративного розсадника

№ п/п	Назвадопоміжноїчастини	Розмір, м	Площа, га
		довжина	ширина
1	2	3	4	5
1.	Дороги: а) магістральна	275	10	0,3
	б) окружна	2080	10	2,1
	в) основна	1835	10	1,8
	г) допоміжна	1740	5	0,9
Усьогодоріг	5,1
2.	Лісовасмуга	2150	5	1,1
3.	Господарськаділянка	45	55	0,2
4.	Огорожа	2185	0,5	0,1
5.	Експозиційна ділянка	45	60	0,3
6.	Водойма	125	15	0,2
7.	Дендрарій	55	65	0,4
8.	Компостник	45	55	0,2
9.	Теплиця	30	150	0,5
10.Прикопна ділянка 35 55	0,2
Усього	8,3

Таблиця 2.5

Розподіленняплощірозсадника за видами користування

№ пп	Назвагосподарськоїчастини та її складові	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа, га
			одного поля	загальна
1	2	3	4	5
І. Продукуючачастина
1.	Посівневідділення	3	0,6	1,8
2.	Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців	5	2,4	12,0
3.	Шкілка щеплених саджанців	4	1	4
4.	Полігон контейнерної культури			1,2
5.	Маточнаплантація	1	0,13	0,13
6.	Шкілка архітектурних форм	—	—	2,5
Усього 23,63
ІІ. Допоміжна частина
7.	Дороги			5,1
8.	Господарська ділянка			0,2
9.	Лісова смуга			1,1
10.	Жива огорожа			0,1
11.	Водойма			0,2
12.	Дендрарій			0,4
13.	Компостник			0,2
14.	Експозиційна ділянка			0,3
15.	Прикопна ділянка			0,2
16.	теплиця			0,5
	Усього			9,3
Загальна площа розсадника 29,93

Таблиця 2.6

Перелікадміністративно-виробничихприміщень та споруд

№ пп	Назваспоруди	Номер типового проекту, марка	Кількість, шт	Загальнавартість, грн.
1	Адміністративнеприміщення (контора)	411-1-18	1	509330
2	Шишкосушарня	411-1-97	1	233836
3	Складськеприміщення для лісовогонасіннямісткістю 2,5 т, обладнане для стратифікаціїнасіння	411-1-52	1	134408
4	Намет для лісогосподарських машин	411-1-35/71	1	394108
5	Склад для зберіганнязнарядь	411-1-36/71	1	522039
6	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	1	166120
7	Насосна станція	416-7-40	1	103116

3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозміни

3.1.1 Господарські вимоги до сівозміни

сівозміною

ротацією сівозміни.

Підвищити економічну ефективність сівозміни можна поєднанням видів деревних рослин (культур) з різними термінами вирощування в одному полі в межах однієї сівозміни.

Даний розсадник знаходиться на території Полісся. Райони Полісся характеризуються досить зволоженими ґрунтами. Кількість опадів тут перевищує природне випаровування (ГТК > 1), і тому для цієї території характерний позитивний баланс вологи. До негативних властивостей цих ґрунтів належить досить бідний запас поживних речовин і підвищення кислотність. Основними заходами щодо підвищення родючості таких ґрунтів є систематичне внесення добрив як органічних так і мінеральних, також нейтралізація кислотності вапнуванням та мергелюванням.

В даному випадку для підвищення родючості та загальних характеристик ґрунту можна використати люпин та інші зернобобові рослини. Вони значно покращать вміст органічних речовин в ґрунті і саму його структуру. Ці рослини завдяки своїй кореневій системі використовують вимиті в нижні шари ґрунту поживні речовини, які після заорювання зеленої маси нагромаджуються у верхньому шарі ґрунту.

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Таблиця 1.1

Перехідна таблиця приведення полів посівного відділення до нормальних сівозмін

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ
2013	Категорія площі, яка відведена під розсадник — тимчасове с/г користування: Пар сидеральний
2014	С /г	С /г	П с
2015	С /г	П с	С 1
2016	П с	С 1	С 2

Умовні позначення:

П _с — пар сидеральний;

С _/г — посів зернобобових, заорювання зеленої маси;

С ₁ — сіянці першого року вирощування;

С ₂ — сіянці другого року вирощування.

Таблиця 1.2

Ротаційна таблиця норм сівозміни посівного відділу розсадника

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ
2016	П с	С 1	С 2
2017	С 1	С 2	П с
2018	С 2	П с	С 1

Умовні позначення:

П _с — пар сидеральний;

С ₁ — сіянці першого року вирощування;

С ₂ — сіянці другого року вирощування.

Таблиця 1.3

Перехідна таблиця приведення полів деревної шкілки до нормальної сівозміни (саджанці насіннєвого або живцевого походження)

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
2013	Категорія площі, яка відведена під розсадник — тимчасове с/г користування: Пар сидеральний
2014	Т	С /г	Т	С /г	П с
2015	С /г	Т	С /г	П с	Сж 1
2016	Т	С /г	П с	Сж 1	Сж 2
2017	С /г	П с	Сж 1	Сж 2	Сж 3
2018	П с	Сж 1	Сж 2	Сж 3	Сж 4

Умовні позначення:

С _/г — сільськогосподарські культури;

П _с — пар сидеральний; Т- травозміни;

Сж ₁ — саджанці першого року вирощування;

Сж ₂ — саджанці другого року вирощування;

Сж ₃ — саджанці третього року вирощування;

Сж ₄ — саджанці четвертого року вирощування.

Таблиця 1.4

Ротаційна таблиця норм сівозміни шкільного відділу розсадника саджанців насіннєвого або живцевого походження

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V
2018	П с	Сж 1	Сж 2	Сж 3	Сж 4
2019	Сж 1	Сж 2	Сж 3	Сж 4	П с
2020	Сж 2	Сж 3	Сж 4	П с	Сж 1
2021	Сж 3	Сж 4	П с	Сж 1	Сж 2
2022	Сж 4	П с	Сж 1	Сж 2	Сж 3

Умовні позначення:

П _с — пар сидеральний;

Сж ₁ — саджанці першого року вирощування;

Сж ₂ — саджанці другого року вирощування;

Сж ₃ — саджанці третього року вирощування;

Сж ₄ — саджанці четвертого року вирощування.

Таблиця 1.5

Перехідна таблиця приведення полів до нормальної сівозміни шкілки відділу (саджанці щеплені)

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ	ІV
2013	Категорія площі, яка відведена під розсадник — тимчасове с/г користування: Пар сидеральний
2014	С /г	Т	С /г	П с
2015	Т	С /г	П с	Д
2016	С /г	П с	Д	Сжщ 1
2017	П с	Д	Сжщ 1	Сжщ 2

Умовні позначення:

С _/г — сільськогосподарські культури;

П _с — пар сидеральний;

• Т- травозміни;
• Д — дичка;

Сж ₁ — саджанці щеплені першого року;

Сж ₂ — саджанці щеплені другого року.

Таблиця 1.6

Ротаційна таблиця норм сівозміни шкільного відділення саджанців щеплених

Роки викор.	№ полів
	І	ІІ	ІІІ	ІV
2017	П с	Д	Сжщ 1	Сжщ 2
2018	Д	Сжщ 1	Сжщ 2	П с
2019	Сжщ 1	Сжщ 2	П с	Д
2020	Сжщ 2	П с	Д	Сжщ 1

Умовні позначення:

П _с — пар сидеральний;

• Д — дичка;

Сж ₁ — саджанці щеплені першого року;

Сж ₂ — саджанці щеплені другого року.

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

В комплексіробіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайноважлива роль належитьобробітку грунту. Окреміприйоми та системиобробітку грунту маютьвагомийвплив на розвиток і рістдеревнихрослин, розміривитрат на проведення не тількинаступних за ним робіт, пов’язаних з сіянням, садінням, доглядом за ґрунтом і знищеннямбур’янів, а і на собівартістьпродукції в цілому.

Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стіку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому грунті створюються оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла і вологи, що позитивно впливає на діяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкладання органічних речовин та нагромадження нітратів, необхідних для розвитку рослин.

У розсадникахобробіток грунту маємісцепід час освоєнняплощ, відведенихпідвирощуваннясадивногоматеріалу та проведенняобробітку грунту в полях прийнятихсівозмін. Первиннеосвоєнняплощівключаєплануванняплощі і обробіток грунту (формуванняорного шару грунту).

Піддекоративнірозсадникиможутьвідводитисьрізнікатегорії земель (землі, щовийшли з підсільськогосподарськогокористування, перелогові, цілинні, лісовіземлі та ін.), залежновідякихобирається система первинногообробітку грунту.

Землі, на яких розміщується даний розсадник були під тимчасовим сільськогосподарським користуванням в районі Полісся. Оскільки цей район характерний бідними, але добре зволоженими дерново-підзолистими ґрунтами буде досить доречним провести люпинізацію полів (висів люпину чи інших зернобобових на зелене добриво), після чого — лущення.

3.2.2 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування

Застосування різних систем основного обробітку ґрунту залежить в основному від типу грунтів на яких буде розташований розсадник, від грунтово-кліматичних умов тощо.

Сидеральнопарову систему застосовують для обробітку грунту в зонах надмірного і достатнього зволоження ( таких як Полісся) на бідних азотом грунтах.

Сидеральним називають такий пар, в якому вирощуються культури, зелену масу яких заорюють з метою збагачення грунту органічними речовинами. На зелене добриво вирощуються різні види однорічного і багаторічного люпину, люпино-фацелійову суміш, середелу, горох зимуючий, буркун білий і жовтий тощо.

Посіви люпину не потребують особливого догляду. Тільки у разі утворення кірки проводять післяпосівне боронування. Заорювати зелену масу потрібно в період утворення на головній стеблині перших бобів. Подальший догляд за паром полягає в утриманні поверхні землі в чистому та пухкому вигляді. З метою прискорення мінералізації зеленої маси проводять прикочування ґрунту. Восени пар переорюють плугами без полиць і боронують грунт.

У сівозмінін з дворічним строком вирощування у перший рік люпин росте вільно. На другий рік, коли з’являються боби, а врожай зеленої маси достигне 45-50 т/га, зелену масу скошують і вивозять на парове поле або компостують. Другий врожай люпину заорюють в грунт на зелене добриво.

Для продовження корисної дії сидерату на легких ґрунтах бажано при заорюванні зеленої маси вносити торф із розрахунку 30-40 т/га, який завдяки високій поглинальній здатності зменшує вилужування поживних речовин з орного шару.

Потім проводиться лущення грунтів

Лущення грунтів проводиться з метою зменшення забур’яненості полів і поліпшення якості зяблевої оранки після зернобобових. Лущення створює сприятливі умови для проростання бурянів та нагромадження і збереження вологи в грунті. У розсадниках Полісся лущення проводять на глибину 4-5см. Через 10-15 днів після появи сходів бурянів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20-35 см і 25-50 см у шкілках.

До основних етапів передпосівного (передсадибного) обробітку ґрунту належить:

• недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;
• знищення сходів бур’янів;
• створення необхідних умов для висіву насіння тощо;
• створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садибного матеріалу.

На ґрунтах цього розсадника далі буде зроблене прикотування. Прикотування проводиться для ущільнення ґрунту та вирівнювання його поверхні. При частому використанні цього прийому може бути розпорошення грунтів, що негативно скажеться на його можливостях.

Заключними етапами стануть переорювання пару без повороту скиби та ранньо-весняне боронування, спрямоване на збереження вологи та поліпшення теплового режиму грунту.

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

№ зп	Вид добрива	Кількість діючої речовини в добривах	Норми внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га	Доза внесення добрив у туках, кг/га	Площа внесення добрив, га	Потреба в добривах на всю площу, кг
			Пс	С 1	С 1	У
Посівне відділення — Ялина звичайна
1.	Торф	—	—	30	—	30	—	0,6	18000
2.	Фосфорні гран.	19,5	60	70	—	130	666	0,6	400200
3.	Калійні солі	40	50	30	—	80	200	0,6	120000
Шкільне відділення саджанці насіннєвих та живцевих -Клен ясенелистий «Flamingo»
1.	Торф	—	—	30	—	30	—	0,5	15000
2.	Фосфорні гран.	19,5	60	100	—	160	821	0,5	411000
3.	Калійні солі	40	50	50	—	100	250	0,5	125000
Шкілка саджанців щеплених — Робінія псевдо акація ф. куляста
1.	Торф	—	—	30	—	30	—	0,36	10800
2.	Фосфорні гран.	19,5	60	100	—	160	821	0,36	296000
3.	Калійні солі	40	50	50	—	100	250	0,36	90000

При визначенні доз добрив потрібно враховувати потребу рослин у поживних речовинах і фактичний запас доступних елементів мінерального живлення в ґрунті. Для нормального росту і розвитку рослин крім води та світла потрібні в тій чи іншій кількості мінеральні сполуки.

Виключення того чи іншого життєво важливого елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Тому ефективність вирощування садивного матеріалу в розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослин елементами мінерального живлення.

Ефективність дії добрив підвищується, коли повна доза вноситься у таких співвідношеннях: у вигляді основної дози — N5/6P2/3K5/6; у вигляді передпосівного — Р1/6; у вигляді підживлення — N1/6P1/6K1/6.

У розсадниках використовують усі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хіміч¬ну меліорацію ґрунтів.

До органічних добрив належать гній, гноївка, пташиний послід, торф, різні компости, сапропель та зелена маса. В органічних добривах міститься азот, фосфор, калій, інші макро- і мікроелементи. За складом це повні добрива. Вони не тільки збагачують грунт поживними речовинами, а й покращують його фізичні властивості. Легкі за механічним складом ґрунти стають більш в’язкими, краще утримують воду і поживні речовини, а важкі глинисті ґрунти, навпаки, стають більш легкими, менше ущільнюються. Вплив органічних добрив на режим живлення рослин триває 2-3 роки.

Мінеральні — добрива (туки), які випускає хімічна промисловість, не мають у своєму складі органічних сполук, проте містять один або кілька елементів мінерального живлення. Їх підрозділяють на прості (одинарні або односторонні), комплексні та мікродобрива.

3.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив

До простих, що містять один з трьох основних елементів мінерального живлення рослин, відносять добрива азотні, фосфорні та калійні. Поживна цінність мінерального добрива визначається за вмістом в ньому діючої (поживної) речовини. Діюча речовина складає певний процент відносно загальної маси мінерального добрива. Решту його складають різні супутні наповнювачі.

Комплексні добрива на відміну від простих містять кілька елементів живлення і залежно від способу їх одержання розрізняють змішані, складні та комбіновані.

Змішані добрива одержують шляхом механічного зміщування простих (односторонніх) добрив на спеціальних тукозмішувальних установках.

Складні добрива виготовляють за єдиним технологічним процесом, тому елементи мінерального живлення знаходяться в одній хімічній молекулі (азотнокислий калій, фосфорнокислий амоній, амофос, діамофос та ін.).

Комбіновані добрива одержують шляхом обробки простих добрив фосфорною або сірчаною кислотою і амонізацією суміші аміакатами (нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, поліфосфат амонію).

4. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

Заготовлене насіння не завжди відразу висівається в грунт і тому певний час повинно зберігатися. Період між збором та висівом насіння може тривати від кількох днів до кількох років. Зберігання насіння листяних порід до першої весни, а хвойних — до першої осені за роком збирання називається короткочасним. Зберігання насіння протягом тривалого строку називається довгочасним.

Зазвичай насіння в складах зберігається відкритим (у мішках, ящиках, засіках, насипом тощо) або закритим способом у герметично закупореній тарі (бутлях, поліетиленових балонах, поліетиленових мішках, каністрах, контейнерах тощо).

Тара повинна бути сухою, міцною, чистою та продезінфікованою. Заборонено зберігати насіння в тарі з-під цукру, солі чи хімічних речовин.

Для забезпечення герметичності тари кришки або пробки обтягують поліетиленовою плівкою і кілька разів щільно обв’язують шпагатом або заливають сургучем.

Для тривалого зберігання (5-8 років) насіння сосни звичайної, ялини європейської та сибірської, модрини сибірської придатні всі герметичні види тари. Однак найліпше насіння хвойних порід тримати у скляних бутлях, оскільки в цій раті легко контролювати зміну вологості насіння в процесі зберігання. Спостерігаючи за зміною забарвлення «кобальтового» папірця, який кладуть у бутель.

Насіння сосни, модрини, ялини та ялівцю попередньо очищаю, просушують до певної вологості і зберігають у заповнених доверху герметично закритих скляних бутлях місткістю 20-25 л., або в металевому посуді при температурі 1-5 С. Пробки та кришки заливають воском, смолою або сургучем. За тривалого зберігання насіння (5-6 років та більше) у тару в мішечках кладуть речовину, яка поглинає вологу, що виділяється насінням у процесі дихання (наприклад, хлористий кальцій у кількості 100-150 г.).

Насіння, яке зберігають у скляних бутлях оглядають не рідше ніж один раз на місяць. У разі зміни кольору та блиску насіння, появи на ньому нальоту, подібного до пилу, насіння висипають на чистий брезент у сухому провітрюваному приміщенні та просушують.

Якісна підготовка насіння до висіву має не останнє значення в забезпеченні їм значних сходів, стійкості їх до факторів навколишнього середовища, а також інтенсивності росту.

Достигле насіння багатьох деревних рослин, потрапляючи у відповідні умови, одразу ж проростає, однак насіння більшості видів проходить через стадію відносного спокою. Властивість насіння тривалий час зберігати життєздатність за сприятливих умов навколишнього середовища є однією з найважливіших пристосувальних, еволюційно сформованих властивостей рослинних організмів. Проявляється вона у припиненні росту зародка насіння після достигання та впадання його у стан відносного спокою. Останній зумовлений перебігом певних фізіолого-біохімічних процесів у насінині внаслідок ритмічних та сталих змін погодних умов у різні пори року.

Підготовка насіння до сівби

Найбільш розповсюдженими способами підготовки насіння до висіву є: стратифікація, снігування, намочування у воді та розчинах мікроелементів, обробка стимуляторами росту, скарифікація.

Таблиця 4.1

Розрахунок кількості та вартості насіння

№ п.п	Порода	Клас якості	Норма висіву насіння на 1 п.м, г	Довжина посівних борозенок, м	Потреба в насінні, кг	Ціна 1кг насіння, грн.	Вартість насіння., грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Береза повисла	І	2,5	64000	160	21-00	3360-00

Норма висіву насіння на 1м посівної борозенки береться з додатка 11, а загальна довжина борозенок визначається за формулою:

Пр =, де:

Пр — загальна довжина посівних борозенок, м;

n — кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

В — ширина стрічки плюс міжстрічкова відстань, м;

• площа сівби, га.

Отже, Пр= м.

Потребу в насінні визначємо помноживши довжину посівних борозенок на норму висіву насіння,

=160,

ціну насіння з додатку 20 (стп. 7).

4.1.2 Агротехніка та виробничі витрати вирощування сіянців

У посівному відділені знаходиться 3 поля. Перше з них — під паром зайнятим, а друге та третє зайняті вирощуванням сіянців першого та другого років.

Сіянці ялини звичайної добре ростуть на родючих, достатньо зволожених суглинкових ґрунтах. перед посівом насіння ялини замочують у воді на 24-28 годин або стратифікують протягом місяця. Після чого насіння висівають в грунт, при чому глибина загортання насіння ялина становить не більше ніж 1,5 см.

Сходи ялини являються дуже чутливими до весняних заморозків, тому більш ефективними є лише весняні посіви у більш пізні строки. Посіви мульчують перегноєм-сипцем або торфовою потертю. Мульчування проводиться для збереження вологи у верхньому шарі ґрунту, недопущення утворення кірки, створення оптимального повітряного та теплового режимів ґрунту. Частіше мульчування проводиться в посушливих районах, в районах з помірним або достатнім зволоженням мульчування прводиться на важких, легко запливаючих грунтах.

Посіви вкривають шаром товщиною 1,5-2 см. Під час догляду мульчу загортають в грунт.

Сходи дуже чутливі о прямих сонячних променів і тому потребують короткочасного (1-2 тижні) притінення. Затінення проводиться з метою:

• захисту ніжних сходів від прямих сонячних променів і можливих опіків кореневої шийки;
• послаблення нагрівання та зменшення випаровування води з поверхні ґрунту;
• зниження інтенсивності транспірації сіянців.

Для затінення застосовуються щити з дранки або плетені з гілок розміром 1,5 ч2 Ч0,8 ч1 м з просвітами, які займають приблизно 50%, рідше для цього використовують солому, очерет та інші матеріали.

Догляд за посівом після появи сходів включає в себе прополювання бур’янів і розпушення ґрунту.

Розпушення ґрунту та знищення бур’янів проводять, як правило, одночасно. Окремо розпушують грунт для запобігання появи кірки після зрошення або дощу, а також під час тривалих посух. Розпушення зменшує випаровування вологи і нагрівання поверхні ґрунту.

При вирощуванні дворічних сіянців грунт розпушують і знищують бур’яни в полі сіянців першого року 5 — 8, а в полі другого року — 4 — 6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов і ступеня засміченості ґрунту бур’янами. Більше доглядів проводять в районах з посушливим кліматом. При цьому в першій половині вегетаційного періоду, коли інтенсивно проростають бур’яни, грунт розпушують і прополюють частіше, ніж у другій половині. В районах достатнього зволоження перші догляди за ґрунтом, коли сіянці ще не зміцніли, проводять на глибину 3 — 5 см. Глибину наступних розпушень ґрунту поступово збільшують, доводячи її до 10 — 12 см. У посушливих районах перше розпушення проводять на глибину 10 — 12 см, а наступні зменшують щоразу на 2 — 3 см.

Грунт розпушують культиваторами РКП-1,0, КФП-1,5А, КПС-4, КФУ-1,5, МВН — 2,8 та ін. При проведенні підживлення сіянців од¬ночасного з культивацією ґрунту використовують культиватори-рослинопідживлювачі КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО.

Сіянці викопують весною у 2-3- річному віці.

Таблиця 4.2

Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до посіву

п.п	Види роботи	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Норма виробітку	Розряд робіт	Потреба в	Вартість робіт, грн.	Терм. викон. робот
						л/д	м/з
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Береза повисла
1.	Замочування у холодній воді	кг	160	263		0,61	—	6-25	IV
2.	Протруювання насіння ТМТД	кг	160	2465		0,065	—	1-50	IV
	Разом					0,68		7-75

Таблиця 4.4

Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців у посівному відділенні декоративного розсадника

№ пп.	Назва роботи	Обсяг робіт	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість грн.	Термін виконання роботи
								Машино-змін	людино-днів		Машино-змін	людино-днів	Коне днів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Береза повисла І поле — Пар сидеральний
1.	Лущення грунту	0,8	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ, 14-88	0,02	0,02	—	2,8	0,3	—	Х
2.	Осіння культурна оранка	0,8	га	ДТ-75М ПЛН-4-35	18.2.1	42	ІV, 16-80	0,02	0,02	—	3,6	0,3	—	Х
3.	Внесення мін. добрив	0,8	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV, 16-80	0,06	0,06	—	8,4	1,0	—	Х
4.	Ранньовесняне закриття вологи	0,8	га	МТЗ-80 ПЛН3-35	18.2.2	3,2	ІІІ, 14-88	0,25	0,25	—	35,0	3,7	—	ІІІ
5.	Культивація перед посівом	0,8	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,04	0,04	—	5,6	0,6	—	IV
6.	Оброб. насіння люпину нітрагіном	160	кг	МТЗ-80 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 13-44	11,34	11,34	—	1587,6	152,4	—	IV
7.	Висів насіння люпину	0,8	га	МТЗ-80 СПН	18.4.1	1,4	ІІ, V, 10-24 19-12	0,57	0,57	—	79,8	5,84 10,9	—	IV
8.	Коткування люпину	0,8	га	МТЗ-82 3КВГ-1.4	18.4.2	9,6	ІІ, 13-44	0,08	0,08	—	11,2	1,1		V
9.	Подрібнення дисковими боронами	0,8	га	МТЗ-80 БДН-3,0	18.2.3	11,1	ІІІ, 14-88	0,07	0,07	—	9,8	1,0	—	V
10.	Заорювання зеленої маси на 24-26 см.	0,8	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	2,9	ІІІ, 14-88	0,28	0,28	—	39,2	4,2	—	V
11.	2 разова культивація	1,6	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,09	0,09	—	12,6	1,3	—	VI
Разом по першому полю						12,82	12,82	—	1795,6	182,64	—
ІІ поле — Сіянці першого року
1.	Внесення органічних добрив	0,8	га	МТЗ-80 І-ПТУ-4	18.3.1	14,8	IV, 16-80	0,05	0,05	—	7,0	0,84	—	Х
2.	Внесення мін. добрив	0,8	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV, 16-80	0,06	0,06	—	8,4	1,0	—	Х
3.	Осіння культурна оранка	0,8	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	3,2	ІІІ, 14-88	0,25	0,25	—	35,0	3,7	—	Х
4.	Ранньовесняне закриття вологи	0,8	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,04	0,04	—	5,6	0,6	—	ІІІ
5.	Культивація перед посівом	0,8	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ, 14-88	0,02	0,02	—	2,8	0,3	—	IV
6.	Висів насіння	0,8	га	МТЗ-82 СПН	18.4.1	1,4	ІІ, V, 10-24 19-12	0,57	0,57	—	79,8	5,8 10,9	—	IV
7.	Мульчування	0,8	га	МТЗ-82 МСН-0,75	18.4.3	1,9	ІІІ, 14-88	0,42	0,42	—	58,8	6,2		IV
8.	Механізований догляд (6 р.)	4,8	га	Т-25А МВН-2.8	18.4.6	4,3	IV, 16-80	1,12	1,12	—	67,2	18,8	—	V-IX
9.	Ручний догляд (5 р. на 30 % площі)	1,2	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	10	—	—	102,4	—	V-IX
10.	Боротьбі зі шкідниками (3 р.)	2,4	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,17	0,17	—	23,8	3,8	—	VII
Разом по другому полі						1,7	12,7	—	288,4	154,34	—
ІІІ поле — Сіянці другого року
1.	Механізований догляд (5 р.)	1,2	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV, 16-80	0,28	0,28	—	16,8	4,7	—	V-IХ
2.	Ручний догляд (4 р. на 30 % площі)	0,96	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	8	—	—	81,92	—	V-VIII
3.	Боротьба зі шкідниками (3 р.)	0,72	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,05	0,05	—	7,0	1,1	—	VII
4.	Викопування сад. матеріалу	0,8	га	ДТ-75М ВПН-2	18.4. 10	0,88	V, 19-12	0,91	0,91	—	163,8	17,4	—	X
5.	Вибирання і сортування	450	тис. шт.	вручну	18.5.32	7,5	ІІ, 10-24	—	60	—	—	614,4	—	X
Разом по ІІІ полі						1,24	69,24	—	187,6	719,52	—
Загалом по породі						15,76	94,76	—	2271,6	1056,5	—

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

Вихідним матеріалом для розмноження є відділені від рослин частини, які називають живцями. Живці розділяють на кореневі, стеблові здерев’янілі (зимові), стеблові напівздерев’янілі (зелені) та листкові. У розсадниках використовують головним чином стеблові живці, рідше кореневі та листкові. Нові рослини одержують шляхом укорінення живців у відкритому або закритому ґрунті.

Для вегетативного розмноження верби краще всього підійде розмноження зимовими здерев’янілими стебловими живцями. Це найлегший та найдешевший спосіб вегетативного розмноження. Живці одержують з 1-2-річних, добре здерев’янілих вегетативних (утворених із пнів на спеціальних маточних плантаціях), сильнорослих пагонів із середньої частини крон, які зрізають восени після листопаду або навесні до початку вегетації. Практика показала перевагу осінньої нарізки пагонів, які зберігають у вологому піску, погребах або у снігу. Весною перед садінням їх ріжуть на живці завдовжки 25-30 см. Краще для живців брати середню частину пагона з добре розвиненими бруньками. Товщина живця у верхній частині повинна бути не менше 5-7 мм. Верхній зріз живця роблять над брунькою прямим, а нижній — під кутом 45 ⁰ під брунькою. Зв’язані у пучки живці по 50-100 шт. обробляють стимуляторами росту або кільцюють для утворення калюсу на нижній (базальній) частині. Підготовлені живці висаджують для укорінення у відділення живцевих саджанців або безпосередньо у шкілку для вирощування саджанців. Під час висаджування стежать, щоб верхня брунька живця була над поверхнею ґрунту або злегка притрушена.

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

Розрізняють такі види садивного матеріалу для декоративного розсадництва:

• насіння — генеративні органи деревних рослин;
• дичок — молода деревна рослина переважно природного походження віком 2-5 років, яку використовують головним чином, для лісовідновлення;
• сіянець — молода деревна рослина віком 1-3 роки, вирощена з насіння без пересаджування і призначена для садіння на лісокультурні площі (лісові) або в шкільне відділення розсадника для дорощування та виробництва декоративних і плодових саджанців (сіянці лісові, плодові та декоративні);
• саджанець — деревна рослина вирощена шляхом пересаджування (перешколювання) сіянця або дорощування в шкілці живця (неукоріненого або укоріненого).

  Лісові та плодові саджанці переважно 2-4-річні, а декоративні — 3-12-річні та старші;

— живець — вегетативна частина рослини (стебла, кореня, листка), що використовується для садіння безпосередньо на лісокультурну площу або отримання садивного матеріалу інших видів (живцевих та щеплених саджанців).

Живці поділяють на стеблові, листкові та кореневі.

В шкілках розсадника вирощуються декоративні саджанці насіннєвого походження — клен ясенелистий ф. «Flamingo»,та саджанці щеплених — робінія псевдоакація ф. куляста.

Таблиця 4.3

Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

№ пп	Порода	Вік, років	Площа, га	Схема розміщення садивних місць, м	Потреба в сіянцях.тис шт	Ціна за 1 тис, шт., грн.	Загальна вартість садивного матеріалу, грн.
					на 1 га	на всю площу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Шкілка насіннєвих (живцевих) саджанців
1	Скумпія Шкіряста Cotinus cogugria “Royal Purple”	2	2,6	1,0*0,5	20	52	50-00	2600-00
Шкілка щеплених саджанців
2	Глід гладенький	4	1,5	0,9*0,4	27,8	41,7	12-00	500-40
	Усього							3100-40

У стп. 3 вказується вік сіянців (живців), що висаджуються в шкільне відділення. Стп. 4, 5 та 7 заповнюються даними з форми 2 (стп. 6, 7 і 9).

Ціна 1 тис. шт. сіянців або живців (стп. 8) береться за діючими цінами на садивний матеріал (дод. 20).

Загальна вартість садивного матеріалу (стп. 9) визначається множенням потреби в садивному матеріалі (стп. 7) на його прейскурантну вартість (стп. 8).

4.3.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

Враховуючи природні особливості та місце розташування розсадника, доцільно використовувати в якості попередника пар сидеральний, що дасть змогу як найкраще відтворити та зберегти природні властивості грунту, буде сприяти підвищенню родючості грунту та підтриманню вологи в ньому.

Дану парову систему краще всього проводити на бідних лісових грунтах, що мають достатнє зволоження.

Сидеральнопарова система обробітку грунту включає в себе етапи зайнято парової системи, так як: лущення грунту, осінню культурну оранку, внесення мінеральних добрив, ранньовесняне закриття вологи, та власне сидеральнопарові етапи обробітку грунту: передпосівний обробіток гнуту; посів сидератів; прикотування зеденої маси; подрібнення зеленої маси; заорювання зеленої маси; дворазову культивацію та ранньовесняне боронування.

Під час проведення цих агротехнічних заходів були використані наступні механізми: трактори МТЗ-82 та ДТ-75, плуг — ПЛН-4-35, борона дискова БДТ-3,0, та інші.

Декоративні саджанці насіннєвого походження вирощуються напротязі чотирьох років. В перший рік здійснюється підготовка площі (внесення органічних і мінеральних добрив, культурна оранка, культивація грунту) і посадка саджанців. Після посадки саджанців за ними здійснюється механізований (6 разів) і ручний (5 разів) догляд, а також захист їх від збудників хвороб і шкідників (обприскування отрутохімікатами).

Комплекс основних агротехнічних заходів для інших трьох полів майже ідентичний і передбачає: механізований і ручний догляд (кількість доглядів зменшується на один з кожним наступним полем), обприскування отрутохімікатами, догляд за штамбом (обшморгування пагонів, пінцирування бічних пагонів і зрізування пагонів потовщення, видалення дикої порослі для клена).

Для саджанців третього року вирощування також проводиться закладання крони, а для четвертого формування крони (операція по закладанню крони можливо проводити на саджанцях четвертого року вирощування).

Восени саджанці викопуються, підраховуються та зв’язуються в пучки для подальшого тимчасового прикопування.

Для проведення означених вище операцій використовуються такі механізми: трактори МТЗ-82 та ДТ-75, плуг — ПЛН-4-35, розкидач добрив навісний НРУ-0,5, саджалка ССН-1, обприскувач тракторний ПОУ, копач ВМ-1,25 та інші.

Таблиця 4.4

Вартість щорічних витрат на вирощування саджанців живцевого походження Скумпії шкірястої Cotinus cogugria “Royal Purple”

№ пп.	Назва роботи	Обсяг робіт	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість грн.	Термін виконання роботи
								Машино-змін	людино-днів	Коне днів	Машино-змін	людино-днів	Коне днів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Скумпія шкіряста І поле — Пар сидеральний
1.	Лущення грунту	2,6	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ, 14-88	0,07	0,07	—	9.8	1.04	—	Х
2.	Осіння культурна оранка	2,6	га	ДТ-75М ПЛН-4-35	18.2.1	42	ІV, 16-80	0,06	0,06	—	10,8	1,01	—	Х
3.	Внесення мін. добрив	2,6	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV, 16-80	0,18	0,18	—	25.2	3.02	—	Х
4.	Ранньовесняне закриття вологи	2,6	га	МТЗ-80 ПЛН3-35	18.2.2	3,2	ІІІ, 14-88	0,81	0,81	—	113.4	12.05	—	ІІІ
5.	Культивація перед посівом	2,6	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,14	0,14	—	19.6	2.14	—	IV
6.	Оброб. насіння люпину нітрагіном	520	кг	МТЗ-80 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	36.9	36.9	—	5163.1	823.6	—	IV
7.	Висів насіння люпину	2,6	га	МТЗ-80 СПН	18.4.1	1,4	ІІ, V, 10-24 19-12	1,86	1,86	—	260.4	19.05 35.56	—	IV
8.	Коткування люпину	2,6	га	МТЗ-82 3КВГ-1.4	18.4.2	9,6	ІІ, 13-44	0,27	0,27	—	37.9	3,63		V
9.	Подрібнення дисковими боронами	2,6	га	МТЗ-80 БДН-3,0	18.2.3	11,1	ІІІ, 14-88	0,23	0,23	—	32.2	3,49	—	V
10.	Заорювання зеленої маси на 24-26 см.	2,6	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	2,9	ІІІ, 14-88	0,90	0,90	—	126.0	13.34	—	V
11.	2 разова культивація	5,2	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,29	0,29	—	40.6	4,27	—	VI
Разом по першому полю	41.71	41.71	—	5839	919.2	—
ІІ поле — саджанці першого року вирощування
1.	Внесення мін. добрив	2,6	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV, 16-80	0,18	0,18	—	25,2	3,02	—	ІІІ
2.	Осіння культурна оранка	2,6	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	3,2	ІІІ, 14-88	0,75	0,75	—	105	11,2	—	Х
3.	Ранньовесняне закриття вологи	2,6	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,14	0,14	—	19,6	2,08	—	ІІІ
4.	Культивація перед посівом	2,6	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ, 14-88	0,07	0,07	—	9,8	1,04	—	IV
5.	Приготування розчину гноївки	0,484	т	вручну	18.5.14	5,5	ІІІ, 11-44	—	0,09	—	—	1,02	—	IV
6.	Приготування сіянців до посадки в шкілку	52,2	Тис. Шт..	вручну	18.5.15	6,5	ІІІ, 11-44	—	8,03	—	—	91,9		IV
7.	Посадка сіянців в шкілку	52,2	Тис. Шт..	вручну	18.5.19	0,9	IV, 12-80	—	58	—	—	742,4		IV
8.	Механізований догляд (6 р.)	15,6	га	Т-25А МВН-2.8	18.4.6	4,3	IV, 16-80	3,63	3,63	—	217,8	61,0	—	V- VIIІ
9.	Ручний догляд (5 р. на 30 % площі)	39	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	325	—	—	3328	—	V- VIIІ
10.	Боротьбі зі шкідниками (3 р.)	7,8	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,55	0,55	—	77,45	12,3	—	VII
Разом по другому полі	4,97	360,83	—	427,8	3862,22	—
ІІІ поле — саджанці другого року вирощування
1.	Механізований догляд (5 р.)	13	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV, 16-80	3,02	3,02	—	181,2	50,80	—	V- VIIІ

2.	Ручний догляд (4 р. на 30 % площі)	31,2	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	260	—	—	2662,4	—	V-VIII
3.	Боротьба зі шкідниками (3 р.)	7,8	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,55	0,55	—	77	12,35	—	VII
4.	Позакореневе підживлення	2,6	га	Ранцевий оприсквач	18.3.11	0,8	VІ, 12-80	—	3,25	—	—	41,6		V-VIII
5.	Полив сіянців і саджанців дощ уст 400 м 3 /га	2,6	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VІ, 12-80	1,62	1,62	—	292,5	20,73	—	V- VIII
Разом по ІІІ полі	3,57	266,82	—	550,7	2787,88	—

IV поле — саджанці третього року вирощування
1.	Механізований догляд (4 р.)	10,4	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV, 16-80	2,23	2,23	—	133,8	37,5	—	V- VIIІ

2.	Ручний догляд (3 р. на 30 % площі)	23,4	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	195	—	—	1996,8	—	V-VIII
3.	Боротьба зі шкідниками (3 р.)	7,8	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,55	0,55	—	77	12,28	—	VII
4.	Позакореневе підживлення	2,6	га	Ранцевий оприсквач	18.3.11	0,8	VІ, 12-80	—	3,25	—	—	41,6		V-VIII
5.	Полив сіянців і саджанців дощ уст 400 м 3 /га	2,6	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VІ, 12-80	1,63	1,63	—	293,4	20,80	—	V- VIII
6.	Закладання крони	52,2	Тис.шт	ручну	18.5.39	0,63	VІ, 12-80	—	82,86	—		1060,6	—
Разом IV по полі	4,41	90,52	—	504,2	76015,3	—
V поле — саджанці четветрого року вирощування
1.	Механізований догляд (3 р.)	7,8	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,3	ІV, 16-80	1,81	1,81	—	48,6	32,09	—	V- VIIІ

2.	Ручний догляд (2 р. на 30 % площі)	14,4	тис м 2	вручну	18.5.20	0,12	ІІ, 10-24	—	0,11	—	—	1,13	—	V-VIII
3.	Боротьба зі шкідниками (3 р.)	7,8	га	МТЗ-82 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	0,55	0,55	—	77	12,34	—	VII
4.	Формування крони	52,2	тис. шт	вручну	18.5.40	0,35	IV, 12-80	—	149,14	—	—	1909		IХ
6.	Виорювання саджанців	2,4	га	ДТ-75М ВПН-2	18.4.10	0,88	V, 19-12	2,73	2,73	—	491,4	52,2	—	Х
7.	Підрахування і зв’язування саджанців в пучки	52,2	тис. шт	вручну	18.5.37	1,3	І, 9-52	—	40,15	—	—	382,23
8.	Прикопування садж. Для тим.час. зберігання	52,2	тис. шт	вручну	18.5.38	0,56	ІІ, 10-24	—	93,21	—	—	954,47		Х
Разом по V полі	4,91	287,7	—	617	3343,46	—
Загально по всіх полях	59,57	1005,87		7938,7	86008,86

4.3.3 Агротехніка вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

На данних полях, як попередник для саджанців вегетативного походження також використовується пар сидеральний.

На другому полі проводиться посадка дичок та відповідний догляд за ними: внесення мінеральних добрив; культурна оранка; боронування та перед садибний обробіток грунту; підготовка до посадка та власне посадка дичок в шкілку; механічний(6 разів) та ручний (5 разів на 30% площі) догляд; боротьба з хворобами та шкідниками. Проводиться окулірування дичок, що передбачає: зрізування гілок з дерев для окулірування, нарізування живців з дерев для окулірування з видаленням листової пластини, власне окулірування, перевірку окуліровок, що прижилися, та вибіркове окулірування.

Перед зимою окулірувані дички обгортаються.

На третьому полі (окулянти першого року вирощування) проводиться розгортання окуліруваних дерев і зрізування дичок на шип. Потім — механізований ( 5 разів) і ручний догляд (4 рази), обприскування окулянтів отрутохімікатами, догляд за штамбом і закладання крони.

На четвертому полі передбачається механізований (4 рази) і ручний догляд (3 рази), обприскування окулянтів отрутохімікатами, догляд за штамбом та формування крони. В кінці проводиться викопування саджанців, підраховування та зв’язування в пучки та прикопування їх на тимчасове зберігання.

При формуванні даного садивного матеріалу, більша частина операцій проведена вручну. Також використовувалися такі механізовані знаряддя: трактори МТЗ-80 та ДТ-75, плуг — ПЛН-4-35, та інші.

Таблиця 4.5

Вартість щорічних витрат на вирощування саджанців Глоду гладенького “Paul’s Scarlet”вегетативного походження

№ пп.	Назва роботи	Обсяг робіт	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість грн.	Термін виконання роботи
								Машино-змін	людино-днів	Коне днів	Машино-змін	людино-днів	Коне днів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Глід гладенького “Paul ‘s Scarlet” І поле — Пар сидеральний
1.	Лущення грунту	1,5	га	МТЗ-82 9БЗСС-1	18.2.5	38,0	ІІІ, 14-88	0,04	0,04	—	9.8	1.04	—	Х
2.	Осіння культурна оранка	1,5	га	ДТ-75М ПЛН-4-35	18.2.1	42	ІV, 16-80	0,04	0,04	—	10,8	1,01	—	Х
3.	Внесення мін. добрив	1,5	га	МТЗ-82 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV, 16-80	0,18	0,18	—	25.2	3.02	—	Х
4.	Ранньовесняне закриття вологи	1,5	га	МТЗ-80 ПЛН3-35	18.2.2	3,2	ІІІ, 14-88	0,81	0,81	—	113.4	12.05	—	ІІІ
5.	Культивація перед посівом	1,5	га	МТЗ-82 КРН-4,2	18.2.4	18,1	ІІІ, 14-88	0,14	0,14	—	19.6	2.14	—	IV
6.	Оброб. насіння люпину нітрагіном	520	кг	МТЗ-80 ОН-400	18.4.7	14,1	VІ, 22-32	36.9	36.9	—	5163.1	823.6	—	IV
7.	Висів насіння люпину	1,5	га	МТЗ-80 СПН	18.4.1	1,4	ІІ, V, 10-24 19-12	1,86	1,86	—	260.4	19.05 35.56	—	IV
8.	Коткування люпину	1,5	га	МТЗ-82 3КВГ-1.4	18.4.2	9,6	ІІ, 13-44	0,27	0,27	—	37.9	3,63		V
9.	Подрібнення дисковими боронами	1,5	га	МТЗ-80 БДН-3,0	18.2.3	11,1	ІІІ, 14-88	0,23	0,23	—	32.2	3,49	—	V
10.	Заорювання зеленої маси на 24-26 см.	1,5	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	2,9	ІІІ, 14-88	0,90	0,90	—