Технологія дистанційного навчання

метки: Навчання, Дистанційного, Технології, Процес, Розвиток, Інтернет, Можливість, Знання

У наш час Інтернет-технологій багато аспектів нашого життя переноситься в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку інформаційного суспільства і долаючи географічні бар’єри. Не стає виключенням і освіта. Зараз вже не обов’язково знаходитись поруч з викладачем. Достатньо великий час існує заочна форма навчання студентів. Але її можливості дуже обмежені. Інтернет дає змогу розширити їх, зробити заочне навчання справді повноцінним та всеохоплюючим.

Дистанційне навчання – сукупність наступних заходів:

• засоби надання учбового матеріалу студенту;
• засоби контролю успішності студента;
• засоби консультації студента програмою-викладачем;
• засоби інтерактивної співпраці викладача і студента;
• можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією, коригування помилок.

У наш час в умовах економічних відносин і жорсткої конкуренції на ринку праці особливе значення мають знання, навички та досвід. Фахівець XXI століття — це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, постійно підвищує і вдосконалює свій професійний рівень. Придбання нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного суспільства значно розширює можливості самореалізації і сприяє кар’єрному росту. Проте одною з головних перешкод, що виникає на шляху тих, хто бажає продовжити навчання (враховуючи, що більшість з них вже працює), є брак часу. Більшість не має можливості приїжджати кожного дня на заняття до навчального закладу. Іншою значною перешкодою є відстань. Якщо навчальний заклад розташований в іншому місті, часто відвідувати заняття також незручно і дорого.

Слід зазначити, що «класична» заочна форма навчання часто не виправдовує свого призначення. Знання, що отримує студент, часто є поверховими, а самі заняття непродуктивними. Крім того, навчальний процес продовжується досить довго.

Я вважаю, що виникнення дистанційного навчання є хорошим винаходом суспільства.

Сутність дистанційного навчання

Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання.

Передумовами розвитку дистанційного навчання є:

• бурхливий розвиток інформаційних технологій;
• неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;
• суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;
• значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Сьогодні в умовах економічних відносин і жорсткої конкуренції на ринку праці особливе значення мають знання, навички та досвід. Фахівець XXI століття — це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, постійно підвищує і вдосконалює свій професійний рівень. Придбання нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного суспільства значно розширює можливості самореалізації і сприяє кар’єрному росту. Проте одною з головних перешкод, що виникає на шляху тих, хто бажає продовжити навчання (враховуючи, що більшість з них вже працює), є брак часу. Більшість не має можливості приїжджати кожного дня на заняття до навчального закладу. Іншою значною перешкодою є відстань. Якщо навчальний заклад розташований в іншому місті, часто відвідувати заняття також незручно і дорого.

Інформаційно-комунікаційні технології та комп’ютерні засоби ...

... сучасного динамічного розвитку суспільства і ускладнення його технічної та соціальної інфраструктури найважливішим стратегічним ресурсом стає інформація. Поряд із традиційними - матеріальними і енергетичними ресурсами - сучасні інформаційні технології, що дозволяють ...

Слід зазначити, що «класична» заочна форма навчання часто не виправдовує свого призначення. Знання, що отримує студент, часто є поверховими, а самі заняття непродуктивними. Крім того, навчальний процес продовжується досить довго.

Альтернативною формою отримання знань, що набуває зараз широкого розповсюдження в Україні і в країнах СНД, є дистанційне навчання. Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я. Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет.

Також дистанційне навчання визначають як «технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані». У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтує студентів на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідні знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань з використанням сучасних технологій. Викладачі дистанційних курсів повинні мати універсальну підготовку – володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовим до роботи зі студентами у новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому студенти почувають себе невід’ємною частиною колективу, що посилює мотивацію до навчання. Викладачі повинні володіти методами створення і підтримки такого навчального середовища, розробляти стратегії проведення цієї взаємодії між учасниками навчального процесу, підвищувати творчу активність і власну кваліфікацію.

Дистанційні курси характеризують:

• гнучкість – можливість викладення матеріалу курсу з урахуванням підготовки, здібностей студентів. Це досягається створенням альтернативних сайтів для одержання більш детальної або додаткової інформації з незрозумілих тем, а також низки питань –підказок тощо;
• актуальність – можливість упровадження новітніх педагогічних, психологічних, методичних розробок;
• зручність – можливість навчання у зручний час, у певному місці, здобуття освіти без відриву від основної роботи, відсутність обмежень у часі для засвоєння матеріалу;
• модульність – розбиття матеріалу на окремі функціонально завершені теми, які вивчаються у міру засвоєння і відповідають здібностям окремого студента або групи загалом;
• економічна ефективність – метод навчання дешевший, ніж традиційні, завдяки ефективному використанню навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них;
• можливість одночасного використання великого обсягу навчальної інформації будь-якою кількістю студентів;
• інтерактивність – активне спілкування між студентами групи і викладачем, що значно посилює мотивацію до навчання, поліпшує засвоєння матеріалу;
• більші можливості контролю якості навчання, які передбачають проведення дискусій, чатів, використання самоконтролю, відсутність психологічних бар’єрів;
• відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.

  Різні курси можна вивчати в різних навчальних закладах світу.

На Заході ця форма з’явилася вже досить давно і має велику популярність серед студентів через її економічні показники і навчальну ефективність. Дистанційну форму навчання ще називають «освітою на протязі всього життя» через те, що більшість тих, хто навчається, — дорослі люди. Багато хто з них вже має вищу освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або розширення сфери діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно засвоїти нові знання і набути навички роботи. Саме тоді оптимальною формою може стати дистанційне навчання.

Переваги дистанційного навчання і що потрібно для нього

Переваги дистанційного навчання:

—	По-перше,навчання проходить за схемою «24×7» або «anywhere-anytime». Тобто, той хто навчається, може сам обирати час і місце навчання (з дому, з роботи і т.д.).
—	По-друге, індивідуальний підхід до кожного. Викладач дистанційної форми виступає більше у ролі помічника, наставника, радника, саме тому за кордоном він називається tutor (тьютор). Крім індивідуальної роботи, в системах дистанційного навчання часто організується робота у невеликих групах. Робота у групах може мати суттєвий вплив на засвоєння навчального матеріалу.
—	По-третє, о бмежена тривалість при високій якості навчання.

Найбільш популярним є навчання за програмами, що мають чітке спрямування. Тобто ті, хто навчаються, отримують тільки ті знання і навички, які є необхідними для виконання їхньої роботи. При цьому основна увага в процесі навчання приділяється практичному застосуванню отриманих знань і розгляду реальних прикладів. Зазвичай тьютори мають великий досвід практичної роботи у своїй галузі.

Необхідні умови для дистанційного навчання:

—	По-перше, доступ до комп’ютера.
—	По-друге, вихід до мережі Internet. Якщо такої можливості немає, можлива кейсова форма: коли студенту видається так званий «кейс», що містить усі необхідні навчальні матеріали і посібники.
—	По-третє, бажання навчатися і вміння працювати самостійно. Це дуже важливо, тому що саме від цих двох рис залежить ефективність всього навчального процесу.

Навчання за кейсовою формою

При навчанні за кейсовою формою передбачається, що студент не має зовсім або має дуже обмежений доступ до мережі Інтернет. Таким студентам перед початком занять буде виданий кейс з навчальними матеріалами (книги, CD-диски з дистанційними курсами, методичні вказівки та інше).Спілкування з викладачем організується у вигляді консультацій та шкіл вихідного дня для роботи у невеликих групах.

Характеристика навчального процесу

У системі дистанційного навчання виділені 4 типи суб’єкта:

1.	Студент — той, хто навчається.
2.	Тьютор — той, хто навчає.
3.	Організатор — той, хто планує навчальну діяльність, розробляє програми навчання, займається розподіленням студентів за групами і навчальним навантаженням на тьюторів, вирішує різні організаційні питання.
4.	Адміністратор — той, хто забезпечує стабільне функціонування системи, вирішує технічні питання, слідкує за статистикою роботи системи.

дистанційний курс (ДК)

Курс розбивається на розділи, які потрібно проходити у визначений час. За матеріалом розділів тьютори створюють і призначують тести і завдання, які також потрібно вчасно проходити. Тьютор має можливість призначувати спеціальні перевірочні (граничні) тести за відповідними розділами курсу. Тьютор може призначувати завдання для підгруп студентів, тоді завдання вирішується колективно. Взаємодія між суб’єктами системи дистанційного навчання здійснюється за допомогою системи індивідуальних гостьових книг, форумів, чатів та електронної пошти.

Для організації дійсно ефективного навчального процесу дистанційного навчання необхідна систематична робота з оболонкою як студента, так і тьютора майже кожного дня на протязі всього терміну навчання.

Х арактеристики оболонки навчання

«Altor Media»

СДН «Altor media» складається з чотирьох підсистем (рисунок):

1)	підсистеми студента (рисунок);
2)	підсистеми викладача (рисунок);
3)	підсистеми організатора;
4)	підсистеми адміністратора (рисунок).

Можливості, які надає оболонка студентам дистанційної форми:

1)	своєчасне отримання новин організаційного та навчального характеру від тьюторів, організаторів та адміністратора;
2)	доступ до навчального розкладу та інформації про навчальні курси (рисунок);
3)	доступ до загальної інформації про тьюторів та інших студентів групи з можливістю відображення їх поточної успішності;
4)	організація доступу до дистанційних курсів (навчальних матеріалів), що були розроблені викладачами;
5)	організація самостійної роботи (отримання завдань викладачів, їх вирішення, пересилання файлів відповідей та отримання рецензій від викладачів; проходження тестів різних типів (рисунок));
6)	контроль знань (індикація результатів виконаних завдань та пройдених тестів)(рисунок);
7)	взаємодія з викладачами та іншими студентами через комунікаційні сторінки (рисунок), форуми (рисунок) і чати (рисунок);
8)	можливість дистанційного виклику інших суб’єктів системи, які також знаходяться в режимі онлайн (рисунок).

Можливості, які надає оболонка викладачам дистанційної форми (тьюторам):

1)	отримання новин від адміністратора та інших тьюторів, надсилання новин студентам за тематичними групами;
2)	отримання інформації про студентів за групами(рисунок), з можливістю відстеження актуального стану результатів самостійної роботи (виконані, прострочені завдання, результати проходження тестів та інше)(рисунок);
3)	створення, редагування та призначення студентам нових завдань (групових, індивідуальних та вибіркових)(рисунок) і тестів різних типів (рисунок);
4)	створення адаптивних лабораторних робіт, коли перелік завдань призначується кожному студенту індивідуально у залежності від його початкового рівня підготовки (рисунок);
5)	підключення нових дистанційних курсів за відповідними розділами дисциплін, призначення слухачам індивідуальних траєкторій вивчення матеріалів (рисунок);
6)	формування навчального розкладу вивчення курсу (рисунок);
7)	своєчасне отримання повідомлень про нові надходження файлів вирішених студентами завдань;
8)	оцінювання та рецензування відповідей студентів (рисунок);
9)	організація роботи у підгрупах (рисунок);
10)	проведення різноманітних опитувань (рисунок);
11)	організація взаємодії зі студентами та іншими тьюторами за допомогою комунікаційних сторінок (рисунок) і загальних форумів (рисунок);
12)	надання тьюторам можливості відстеження роботи студентів на протязі терміну навчання (рисунок).

Функції підсистем адміністратора та організатора

1)	реєстрація нових суб’єктів СДН: тьюторів, студентів та адміністраторів (рисунок);
2)	робота з обліковими картками існуючих суб’єктів (редагування, видалення та інше);
3)	створення та редагування навчального розкладу з можливістю додавання до системи нових предметів і видалення старих;
4)	виведення допоміжної статистики (кількість працюючих на даний час, перелік записів про підключення до системи у заданий проміжок часу та інше);
5)	виведення статистики навчання (відвідування сервера ДН (рисунок), динаміки навчального процесу (рисунок));
4)	комунікації з іншими суб’єктами СДН та пересилання новин про систему усім зареєстрованим членам.

Положення Кабінету Міністрів про дистанційне навчання

1. Загальні положення

1.1.Положення про дистанційне навчання виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004 рік.

1.2.Дистанційне навчання в Україні реалізується через систему навчання (СДН), яка є частиною системи освіти України, з нормативно-правовою| організаційно оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, технічним та фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання загальної середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної самоосвіти.

1.3. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності, що відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими дисциплінами.

2. Структура і функції системи дистанційного навчання

2.1. СДН включає в себе координаційну раду з розвитку дистанційного навчання у Міністерстві освіти і науки (далі — Координаційна рада), комісії при Координації окремими напрямами забезпечення розвитку СДН, головний, регіональний, локальні центри СДН, банк атестованих дистанційних курсів, які об’єднуються спеціалізованими інформаційно-комунікаційними мережами.

2.2. Координаційна рада є дорадчим органом при Міністерстві освіти, якиа забезпечує координацію робіт з формування і реалізації державногої розвитку СДН.

3. Комісії при Координаційній раді є окремими організаційними структурами Координаційної ради, що вирішують питання розвитку СДН за такими основними напрямами:

• нормативно-правового і організаційного забезпечення;
• науково-методичного забезпечення;
• системотехнічного забезпечення та стандартизації дистанційного навчання;
• матеріально-технічного забезпечення;
• кадрового забезпечення;
• моніторингу якості, експертизи і сертифікації дистанційного навчання.

2.4.Головний центр СДН забезпечує: поточну координацію робіт з розвитку СДН, зокрема у розробленні правових документів щодо діяльності СДН, наукових основ дистанційного навчання, у тому числі технологій дистанційного навчання і його наукового, системотехнічного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанційного навчання; здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання за спеціальностями, для яких дистанційні курси розроблені різними закладами; апробацію нових дистанційних курсів, що пропонуються різними умовами реального навчального процесу; консультаційну підтримку діяльності навчальних закладів, установ щодо розроблення і впровадження ними в освітній процес технології навчання або їх окремих елементів; участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.

2.5. Регіональні центри СДН є структурними підрозділами провідних закладів ІІІ-І\/ рівнів акредитації в обласних центрах України, що здійснюють навчання дистанційною формою у межах структури СДН, особливістю діяльності є телекомунікаційна і організаційна підтримка інших центрів СДН регіонів впровадженню технологій дистанційного навчання в них.

Регіональні центри СДН забезпечують:

• перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів з технологій навчання на регіональному рівні;
• апробацію та впровадження новітніх методик організації навчання дистанційною формою та технологій дистанційного навчання;
• здійснення освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, проведення підсумкового контролю осіб, що навчаються у дістаних навчальних закладах;
• надання доступу до освітньо-інформаційних ресурсів базовим і локальним та іншим навчальним закладам і організаціям регіону, а також окремим особам;
• об’єднання зусиль навчальних закладів регіону для забезпечення дистанційного навчання за всіма напрямами та освітніми рівнями;
• співпрацю з органами місцевого самоврядування з метою задоволеня потреб у підготовці, перепідготовці та розширенні профілів кваліфікації кадрів;
• участь у міжнародному співробітництві у сфері дистанційного навчання.

Українські центри дистанційної освіти

Для з’ясування майбутнього дистанційної освіти в Україні надзвичайно важливим є не лише вивчення попиту, а й дослідження множини спеціальностей та дисциплін з можливостями дистанційного навчання. Наведемо спочатку перелік доступних з Іnternet курсів, які пропонуються відомими українськими центрами дистанційного навчання. Маються на увазі такі центри, на які є посилання на офіційних сайтах, або які зареєстровані у каталогах ресурсів Іnternet. Оцінити якість навчальних матеріалів в більшості випадків не вдалось через обмеженість доступу до цих ресурсів. Основна ж маса відкритих матеріалів являє собою електронні варіанти методичок на кшталт тих, що масово випускаються для студентів-заочників.

Міжнародний дослідно-навчальний центр інформаційних технологій та систем

httр: //tеl.d1аЬ.кіеv.uа

Підрозділ Кібернетичного центру ім. В. М. Глушкова, дослідно-навчальна організація, підпорядкована Міністерству освіти та Національній академії наук. Це перша освітня організація в Україні, що має досвід у розробці та впровадженні курсів диста­нційного навчання.

Міжнародний центр дистанційної освіти на базі Української Академії державного управління при Президентові України

httр: //www.uара-dlс.оrg.uа/

Основна аудиторія для навчання у Центрі:

• урядовці, що приймають рішення на найвищих рівнях державного управління;
• державні службовці (центрального та місцевого рівня);
• керівники державних, неурядових і приватних підприємств, установ та органі­зацій.

Сервер дистанційного навчання Київського Інституту Інвести­ційного Менеджменте (КIIМ)

httр: //srv. кіmі .кіеv.uа/DISTANT/uindex.html

Для дистанційного навчання КIIМ пропонує програми другої вищої освіти «Інвес­тиційний менеджмент» і «Фінансовий менеджмент»:

• Ринок валют FОRЕХ;
• Управління фінансовими ризиками.

Українська Система Дистанційного Навчання — UDL System

httр://www.udl.org.ua /

UDL System (м. Львів) — партнерська організація , яка об’єднує вищі навчальні заклади, науково-дослідні інституції, банки, корпорації та неприбуткові організації для створення нової якості за допомогою інноваційного застосування новітніх інфор­маційних технологій в освіті.

Провайдер: Львівський банківський інститут.

Існують \WeЬ-курси Українсько-Канадського «МБЕРІФ — БІЗНЕС ЦЕНТРУ».

Лабораторія Віртуального Дистанційного навчання Харківсь­кого технічного університету радіоелектроники (ХТУРЕ)

httр: / /vdll. кtиге . кharkov.uа/

Напрямки :

• вступ до комп’ютерних наук;
• радіотехніка;
• математика;
• філософія.

Проблемна Лабораторія Дистанційного Навчання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

httр: / /users . крі . кharkov. uа/lге/

Напрямки:

• українська та російська мови;
• віртуальне навчальне середовище «Веб-клас ХПІ»;
• загальна педагогіка;
• вища математика для студентів економічних спеціальностей;
• дистанційні проекти для школярів;
• У\/еЬ-дизайн дистанційних курсів;
• «Інтернет в освіті»;
• «Ризик прийняття управлінських рішень» тощо.

Міжнародний університет фінансів (на базі КПІ)

іuЈ.ntu-крі.кіеv.uа

Спеціалізується на підготовці фахівців для фінансово-банківської системи України і входить до складу Навчально-методичного комплексу «Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» — Міжнародний університет фінансів».

ВИСНОВКИ

Отже, зроблена мною робота розкриває суть дистанційного навчання. Воно виникло як наслідок процесу інформатизації суспільства та освіти, як найбільш перспективна, гуманістична, інтегральна форма освіти, орієнтована на індивідуалізацію навчання.

У своїй роботі я розкрила сутність поняття дистанційне навчання, яке означає нову організацію освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я.

Я з’ясувала, що передумовами розвитку дистанційного навчання є:

• бурхливий розвиток інформаційних технологій;
• неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;
• суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;
• значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Також я охарактеризувала Положення Кабінету Міністрів про дистанційне навчання і українські центри дистанційної освіти.

В процесі своєї роботи я дійшла до висновку, що дуже хорошим явищем є винайдення дистанційного навчання. Воно дає змогу людям, не витрачаючи велику кількість часу, отримувати освіту. І, я вважаю, що це дуже хороший спосіб отримання освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонов В.М. Сучасні комп’ютерні мережі. – К.: „МК-Прес”, 2005. – 480 с., іл

2. Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, перероблене, доповнене – К.: Академвидав, 2005. – 416с. (Альма-матер).

3. Козырев А.А. Информатика: Учебник для вузов. – СПб.:Изд-во Михайлова В.А.,2004.

4. Колин К.К. Фундаментальные основы информатики:социальная информатика: Учеб. пособие – М.: Деловая книга, 2004.