У сучасному світі інформаційних технологій вже давно активно використовуються «хмарні» середовища: як на просторах інтернету, так і на різних підприємствах. Потенціал для технології, яка може вільно масштабуватися дозволяє не тільки використовувати інформаційні продукти прямого призначення, але також розширювати межі адміністрування та обслуговування призначених для користувача даних, їх обробку і використання власними коштами в сфері «хмарних» технологій.
1. Постановка завдання
Суть «хмарних» технологій — надання кінцевому користувачеві віддаленого динамічного доступу до обчислювальних ресурсів, послуг, і програм (включаючи інформаційні та операційні системи, серверне програмне забезпечення та інше) через інтернет або за допомогою корпоративної мережі. Тенденція розвитку сфери хостингу і необхідність більшості людей використовувати суспільні ресурси, була визначена виниклою потребою в новому програмному забезпеченні та інформаційних цифрових послугах, якими можна було б управляти зсередини, але які були б при цьому більш економічними і ефективними.
Концепція «хмарних» технологій мають величезний потенціал, тому що всі сучасні комп’ютерні продукти з кожним днем збільшують свої вимоги до технічного обладнання комп’ютера користувача, що неминуче призведе до значних витрат на удосконалення заліза. «Хмарна» технологія дозволяє вирішити проблему залежності програм від ресурсів кінцевого користувача.
Використовуючи «хмарні» технології можливо не тільки знизити витрати на фізичне устаткування, але і масово об’єднати дані з їх подальшим захистом, здатність працювати віддалено з інформаційною системою підприємства і персоналізація «хмарного» ядра під потреби компанії.
Метою роботи є підвищення ефективності функціонування центрів обробки даних, що надають послуги «хмарних» обчислень.[ 1 ]
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
1) Аналіз сучасних «хмарних» технологій;
2) Аналіз трафіку в ЦОД (центр обробки даних);
3) Моделювання трафіку в ЦОД.
2. Актуальність теми
«Хмарні» технології — інформаційно-технологічна модель, яка забезпечує зручний мережевий доступ на вимогу будь-якому місці, де є доступ до інтернету, до різноманітних конфігурованих обчислювальних ресурсів (мереж передачі даних, серверів, пристроїв зберігання даних, програм і сервісів — як разом, так і окремо), які можуть бути своєчасно надані з мінімальними витратами або зверненнями до провайдера. Під терміном «хмара» слід розуміти організацію доступу по мережі до віддаленого дата — центру з оплатою за фактичне споживання обчислювальних ресурсів (PAYG — Pay As You Go).
Розвиток інформаційних технологій
... рішень. 2. Особливості розвитку інформаційних технологій Як вже було зазначено вище індустрія інформаційних технологій породжує нові види інформаційних продуктів. Інформаційний продукт (ІП) виступає у вигляді програмних засобів, баз даних і служб ...
При детальному розгляді теми «хмарних» обчислень необхідно дати відповіді на наступні питання:
- основні характеристики хмарних обчислень;
- де розташовуються програми;
- послуги та сервіси що надаються;
- кордони керованості.
2.1 Основні характеристики хмарних обчислень
Національний Інститут стандартів і технологій NIST (National Institute of Standards and Technology, USA) в своєму документі «The NIST Definition of Cloud Computing» визначає такі характеристики «хмар»:
- можливість у високому ступені автоматизованого самообслуговування системи з боку провайдера;
- наявність системи Broad Network Access (доступ до мережі з широкого спектру пристроїв);
- зосередженість ресурсів на окремих майданчиках для їх ефективного розподілу;
- швидка масштабованість (ресурси можуть необмежено виділятися і вивільнятися з великою швидкістю в залежності від потреб);
- керований сервіс (система управління хмарою автоматично контролює і оптимізує виділення ресурсів).
Самообслуговування на вимогу (On-demand self-service).
У кінцевого користувача є можливість отримати доступ до надаваних обчислювальних ресурсів в односторонньому порядку в міру потреби, автоматично, без необхідності взаємодії з співробітниками постачальника послуг.
Широкий мережевий доступ (Broad network access).
Надані обчислювальні ресурси доступні по мережі через стандартні механізми для різних платформ допомогою широкого спектру пристроїв клієнта (мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків і т.п.).
Об’єднання ресурсів в пули (Resorce pooling).
Обчислювальні ресурси провайдера об’єднуються в пули для обслуговування багатьох користувачів по багатоарендной (multi-tenant) моделі. Пули включають в себе різні фізичні та віртуальні ресурси, які можуть бути динамічно призначені відповідно до вимог користувача. Прикладами таких ресурсів можуть бути системи зберігання, обчислювальні потужності, пам’ять, пропускна здатність мережі.
Миттєва еластичність (Rapid elasticity).
Ресурси можуть бути легко виділені і звільнені, в деяких випадках автоматично, для швидкого масштабування пропорційно попиту. Для кінцевого користувача можливості надання ресурсів бачаться як необмежені, тобто вони можуть виділятися в будь-якій кількості і в будь-який час.
Вимірюваний сервіс (Measured service).
«Хмарні» системи автоматично керують і оптимізують ресурси за допомогою спеціальних засобів вимірювання, реалізованих на рівні абстракції, які можуть бути застосовані для різного роду сервісів (наприклад, керування зовнішньою пам’яттю, обробкою, пропускною здатністю або активними призначеними для користувача сесіями).
Інтернет (електронна пошта, робота користувача)
... Обєктом дослідження є електронна пошта як широковідома послуга мережі «Інтернет». Предметом дослідження є робота користувача з електронною поштою. Ключові терміни, що використовуються у роботі: Інтернет, електронна пошта, e-mail, web ... в Інтернеті іншого педагога, який погодиться поділитися з ним уже розробленим курсом лекцій. Через кілька хвилин файли можуть бути передані, хоча цих людей розділяла ...
Використані ресурси можна відстежити і проконтролювати, що забезпечує прозорість як для постачальника, так і для користувача, що використовує сервіс.
Необхідно розуміти і враховувати, що перехід в «хмару» не є простим завданням і часто вимагає аналізу і зміни архітектури існуючих рішень, а іноді і повної відмови від них на користь створення нових, реалізованих з урахуванням можливостей, що надаються хмарними платформами. Залежно від архітектури існуючих програм і технологій, на яких вони реалізовані, їх перенесення на хмарну платформу може привести до отримання ряду переваг, а може — до появи додаткових проблем, пов’язаних, наприклад, із забезпеченням сумісності або обмеженнями реалізації серверної платформи на рівні хмари. Як один з кроків по адаптації хмарних обчислень, можна розглянути перехід до архітектури, орієнтованої на сервіси.[ 2 ]
2.2 Місцезнаходження програм
В даний час існує три основних моделі розташування програм:
- в інфраструктурі замовника;
- у компанії — хостера;
- в «хмарi».
Розташування в інфраструктурі замовника. Це найбільш традиційна модель розгортання програм, яка існує вже довгий час. Розміщення програм в локальній інфраструктурі передбачає істотні початкові інвестиції в апаратні ресурси, програмне забезпечення, мережеву інфраструктуру і обслуговуючий персонал. Така модель — оплата, придбання, володіння — безпосередньо пов’язана з високими капітальними витратами, але, в той же час, вона забезпечує повний контроль за інфраструктурою, апаратним та програмним забезпеченням.
Розташування у компанії — хостера (hosting).
Така модель розгортання програм, що називалася раніше Application Services Prodiver (ASP), а потім — SaaS або просто «хостинг» отримала свій розвиток кілька років тому і є одним з найбільш популярних способів зниження витрат на інформаційні технології. Вона заснована на оренді апаратної платформи, програмного забезпечення, відповідної інфраструктури та персоналу, що виконує її обслуговування. Така модель відрізняється меншим контролем за інфраструктурою, апаратним та програмним забезпеченням і базується на оплаті фіксованого числа ресурсів, що зазвичай передбачає оплату навіть у тих випадках, коли орендовані ресурси не використовуються.
Розташування в «хмарі». Дана модель з’явилася зовсім недавно. Вона передбачає оплату за фактом використання орендованих апаратних і програмних ресурсів, що призводить до істотного зниження початкових витрат і переходу від капітальних інвестицій до операційних витрат. Така модель відрізняється практично відсутністю контролю за інфраструктурою і апаратним забезпеченням, а при оренді програмного забезпечення — ще й відсутністю контролю за ним.
Кожен підхід має свої переваги і недоліки, але, з точки зору економіки, найважливішою характеристикою є оплата по факту використання, що реалізується саме хмарними технологіями.[ 3 ]
2.3 Надані послуги і сервіси
«Хмарні» платформи найчастіше надають такі послуги: хостинг програм, зберігання даних, проведення обчислень — ось найбільш часті сценарії використання «хмарних» платформ. Говорячи про «хмарні» платформи і надані ними послуги, зазвичай вживають словосполучення «… як сервіс» або «… як послуга».
Разработка службы Service Desk АО ‘Алюминий Казахстана’
... работ в области технической поддержки пользователей, начиная от разработки концепции преобразования существующей службы Service Desk или создания службы поддержки пользователей «с нуля», и заканчивая внедрением необходимых продуктов и решением возникающих технических и ...
Існує три основні моделі роботи з хмарою:
1) Інфраструктура як послуга (Infrastructure as a Service) має на увазі, що замість покупки фізичного серверного обладнання користувач отримує необхідну IT-інфраструктуру конкретно під його потреби в оренду, і оплачує тільки фактичне споживання ресурсів. Тут споживачами є власники програм, IT-фахівці, що готують образи операцiйних систем (ОС) для їх запуску в сервісній інфраструктурі. Хмарна платформа надає сервіси для запуску віртуальних машин і сервіси зберігання даних. Угода про надання сервісів зазвичай покриває такі характеристики сервісів, як доступність віртуального сервера, час розгортання образу ОС. У даній сервісній моделі можуть бути запущені практично будь-які програми, встановлені на стандартні образи ОС.
2) Програмне забезпечення як послуга (Software as a Service) надає користувачеві можливість орендувати дороге програмне забезпечення з фіксованою оплатою. Дана модель є найбільш поширеною на сьогоднішній день моделлю надання хмарних сервісів. Організації можуть реалізовувати подібну модель надання сервісу з приватних хмар, використовуючи внутрішні мережеві канали, додатково захищені і не пов’язані з Інтернетом. Споживачами даного типу сервісів є кінцеві користувачі, які працюють з додатками, які надаються в «хмарі». Угода про надання сервісів зазвичай покриває такі характеристики сервісів, як їх доступність (uptime) і продуктивність. Можливості налаштування програм під потреби споживачів мінімальні або взагалі відсутні, їх рівень диктується вимогами ринку або можливостями постачальників таких програм. Оплата кінцевого сервісу, як правило, проводиться щомісяця і розраховується на основі кількості користувачів програми.
3) Платформа як послуга (Platform as a Service) дозволяє користуватися обчислювальної платформою як сервісом з можливістю розгортання і підтримки веб — програм і різних сервісів без їх покупки. Дана концепція орієнтована в основному на розробників. Платформа як послуга полегшує розробку, тестування, розгортання і супровід програм без необхідності інвестицій в інфраструктуру і програмне середовище. Платформа як сервіс також включає і інфраструктуру як послугу. Тут споживачами є самі компанії, які розробили програми. Платформа забезпечує середовище для виконання програм, сервіси по зберіганню даних і ряд додаткових сервісів, наприклад інтеграційні або комунікаційні. Угода про надання сервісів зазвичай покриває такі характеристики сервісів, як доступність середовища виконання програм і її продуктивність. Можливості налаштування програм під потреби споживачів практично не обмежені. Обмеженням може послужити лише функціональність сервісів, що надаються на рівні платформи. При цьому необхідно розуміти: для того щоб скористатися можливостями хмарної платформи, необхідно значно модернізувати або заново написати існуючі програми. Оплата хмарної платформи розраховується виходячи з обсягу використаних обчислювальних ресурсів, таких як:
- час роботи програми;
- обсяг даних і кількість операцій з даними (транзакцій);
- мережевий трафік.
Провайдер хмарної платформи може надавати суттєві знижки при придбанні певного обсягу ресурсів.
Роль фінансових технологій та їх застосування в Україні
... 3]; Portmone - online-сервіс прийому платежів, який дозволяє сплачувати за комунальні послуги, поповнювати мобільні рахунки, здійснювати грошові ... управління особистими фінансами, тобто впровадження мобільних і десктопних програм, що дають змогу стежити за рухами особистих коштів ... інвестування із застосуванням предиктивного аналізу на основі великих даних [5]; безпека - надання сервісу для ...
В даний час передбачається надання наступних типів послуг клієнту:
- Storage-as-a-Service («зберігання як послуга»)
Найпростіший з хмарних сервісів, що представляє собою дисковий простір на вимогу. Послуга Storage-as-a-Service дає можливість зберігати дані в зовнішньому сховищі, в «хмарі». Для користувача це виглядає як додатковий логічний диск або папка. Сервіс є базовим для інших, оскільки входить до складу практично кожного з них. Прикладами можуть служити Microsoft OneDrive, Google Drive і інші аналогічні сервіси.
- Database-as-a-Service («база даних як послуга»)
Даний сервіс розрахований на IT-фахівців, оскільки надає можливість працювати з базами даних, як якщо б СУБД була встановлена на локальному ресурсі. Причому, в даному випадку набагато легше надати доступ до проектів для різних виконавців, не кажучи вже про істотної економії на обладнанні та ліцензіях, необхідних для грамотного використання СУБД в крупній або навіть середньої організації.
- Information-as-a-Service («інформація як послуга»)
Дає можливість віддалено використовувати будь-які види інформації, яка може змінюватися щохвилини або навіть щомиті.
- Process-as-a-Service («управління процесом як послуга»)
Являє собою віддалений ресурс, який може зв’язати воєдино кілька ресурсів (таких як послуги або дані, що містяться в межах одного «хмари» або інших доступних «хмар»), для створення єдиного бізнес-процесу.
- Integration-as-a-Service («інтеграція як послуга»)
Це можливість отримувати з «хмари» повний інтеграційний пакет, включаючи програмні інтерфейси між додатками і управління їх алгоритмами. Сюди входять відомі послуги і функції пакетів централізації, оптимізації та інтеграції корпоративних програм, але надаються як «хмарний» сервіс.
- Security-as-a-Service («безпека як послуга»)
Даний вид послуги надає можливість користувачам швидко розгортати продукти, що дозволяють забезпечити безпечне використання веб-технологій, електронного листування, локальної мережі, що дозволяє користувачам даного сервісу економити на розгортанні та підтримці своєї власної системи безпеки.
- Management / Governance-as-a-Service («адміністрування та управління як послуга»)
Дає можливість управляти і задавати параметри роботи одного або багатьох «хмарних» сервісів (топологія, використання ресурсів, віртуалізація).
- Testing-as-a-Service («тестування як послуга»)
Дає можливість тестування локальних або «хмарних» систем з використанням тестового програмного забезпечення (ПЗ) з «хмари» (при цьому компанії не потрібно купувати ніякого обладнання або ПЗ).
2.4 Межі керованості
З малюнка видно, що найкращий для контролю всіх компонентів системи варіант це розгортання локальної інфраструктури (виділено фіолетовим).
Тут ви можете контролювати все — від мережевих ресурсів до виконуючих програм. В іншому варіанті, моделі IaaS, ви можете керувати майже половиною від повного списку послуг, а саме: Виконавча коду, бази даних, безпеку і т.п. При використанні моделі PaaS, всі компоненти надаються як послуги з обмеженими можливостями керування ними. Це зроблено для того, щоб клієнту була доступна оптимально налаштована для його потреб платформа, яка не потребує додаткових настройках. У моделі SaaS клієнт не може нічого контролювати, йому надається лише крайовий продукт — програма, програмне забезпечення тощо.
Новітні інформаційні технології в логістиці
... розвиваються засновані на інформатиці так називані нові логістичні технології. Інформаційні системи займають у цих технологіях центральне положення. ... рішень і фіксує актуальний стан системи в базі даних. 3. Інформаційні системи для виконання повсякденних справ (так ... фіксування фізичного стану без запізнювання (тобто актуальність усіх даних), тому вони в більшості випадків працюють у режимі ...
2.5 Існуючі хмарні платформи
2.5.1 Закриті комерційні «хмари — гіганти»
Найбільш популярними є величезні публічні «хмари» від таких титанів IT-індустрії, як Google, Microsoft і Amazon. Ці продукти доступні кожному, хто готовий за них платити, і відрізняються дуже високою якістю, надійністю і швидкодією. Проте всі вони є закритими і не допускають розгортання за межами контрольованої їх власниками території. Не представляється ніякої можливості розгорнути подібну «хмару» на своєму власному обладнанні. Продукти даного класу запущені в єдиному екземплярі у вигляді глобального сервісу, доступного користувачам з усього світу. У їх архітектурі особливу увагу приділено апаратним особливостям обладнання, ретельно контролюється інфраструктура обчислювальних вузлів, використовується численне низькорівневе програмне забезпечення, написане спеціально для даних систем (наприклад, специфічні операційні і файлові системи).
Все це обумовлює якісно інший рівень послуг, що надаються, в порівнянні з будь-якими іншими існуючими або створюваними продуктами. Яскравими представниками цього класу рішень є такі всесвітньо відомі продукти:
- Amazon Web Services (AWS);
- Google App Engine;
- Microsoft Windows Azure.
2.5.2 Платформи для розподілених обчислень
Менш популярними, але також добре відомими є численні, в більшості своїй вільні (з відкритим вихідним кодом і вільною ліцензією), продукти для розгортання великих розподілених мереж на масових апаратних засобах. Такі обчислювальні мережі часто називають «приватними хмарами». Рішення даного класу дозволяють об’єднати безліч обчислювальних вузлів в єдину мережу для подальшого запуску певних завдань в ній. Більшість з них націлені на виконання пакетних завдань, складених з запуску різних програм на вузлах і пересилання даних між ними, що обумовлює можливість використання таких коштів для вирішення широкого спектра завдань. Важливою особливістю подібних рішень є об’єднане захищене середовище, в якому виявляються та виконуються завдання. Доступ до даних і результатів обчислень строго обмежується відповідно до настройках системи. Однак такі системи не підтримують роботу з потоковими даними і не зручні для вирішення одного з найпоширеніших нині класу задач, а саме надання різних повсякденних і не дуже послуг численним користувачам. Для таких завдань найбільше підходять сервіс — орієнтовані рішення, в той час як розглядаючи платформи не дозволяють організувати поверх себе подібну архітектуру. Як приклад платформ для розподілених обчислень, можна навести такі продукти: Globus, UNICORE.
2.5.3 ССпеціалізовані засоби для створення розподілених веб – сервісів
Також існують спеціалізовані продукти для написання розподілених веб — сервісів. Тут варто зупинитися детальніше на питанні про те, в чому полягає розподіленість веб — сервісів. Будь-який веб — сервіс має на увазі множинність, в тому сенсі, що має місце запуск численних його примірників. Кожен такий екземпляр має всі можливості сервісу і здатний вирішувати відповідні йому завдання. Однак множинність ще не робить сервіс розподіленим. Під розподіленими веб — сервісами будемо розуміти наявність взаємодії між їх екземплярами. Наприклад, найпростіший сервіс-калькулятор, який складає числа, не є розподіленим. А сервіс веб-чату — є, так як його екземпляри знаходяться в активній взаємодії. Але повернемося до спеціалізованих засобів для створення розподілених веб сервісів. В основному вони представлені надбудовами над мовами програмування або ж самі є мовами програмування. В обох випадках, на рівні мови надаються вбудовані можливості до розподілу даних між екземплярами конкретного сервісу. Однак подібні продукти досить слабо розвинені і надають дуже скупу функціональність для розробки затребуваних сервісів. Неможливість використання існуючої кодової бази і необхідність в більшості випадків писати веб-сервіс «з нуля» відштовхує потенційних розробників від подібних рішень і перешкоджає їх подальшому розвитку. Представниками даного класу є наступні продукти: Opa, Swarm.
Интернет. Технология поиска информации в системе «Google.ru»
... прибыль и расширить возможности своих пользователей". Об этом и будет мой реферат: о технологиях поиска в Google, о дополнительных функциях поиска и о дополнительных функциях, доступных через ... поисковую строку Google (как-то: калькулятор, конвертирование валют, перевод веб-страниц). Откуда ...
Приклади сервісів, заснованих на «хмарних» технологіях:
1) iCloud
«Хмарний» сервіс iCloud від компанії Apple (що прийшов на зміну MobileMe), повністю автоматичний і безкоштовний (хоч і з невеликими функціональними обмеженнями).
Він дозволяє зберігати всілякий контент (пошта, календар, контакти, документи, музика, відео і зображення і т.д.) на серверах, а потім доставляє його на всі пристрої (iPhone, iPad, iPod touch, Mac і PC) за допомогою бездротової технології Push.
2)Google Play
«Хмарний» сервіс під назвою Google Play від корпорації Google призначений для розміщення користувачами кінофільмів, музики, програм і книг на спеціальних серверах зберігання цифрової інформації. Доступ до сервісу надається безпосередньо з браузера, незалежно від ОС, а тому може здійснюватися як з ПК, так і з мобільних пристроїв на базі Android. У кожного користувача є можливість розмістити і зберігати до 20-ти тисяч музичних записів на безкоштовній основі, а також безпосередньо завантажувати на сервер придбані в магазинах (Android Market, Google Music і Google eBookstore) цифрові товари — кінофільми, електронні книги, програми, музичні треки , як куплені, так і взяті напрокат.
3)Xbox Live
Ігровий сервіс, який також надає багату інтернет-функціональність і має відношення до «хмарних» технологій. Суть сервісу в тому, що власники ігрових приставок Xbox 360 і КПК на базі Windows Phone 7, можуть грати один з одним в комп’ютерні ігри і спілкуватися, а також купувати доповнення і різний мультимедійний контент, в онлайн-магазині. Таким чином, сервіс створює якусь віртуальний всесвіт для геймерів, компоненти якого розташовані не на консолях кінцевих користувачів, а в «хмарі».
2.6 Переваги і недоліки «хмарних» технологій
Переваги:
- доступ до особистої інформації з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету;
- можна працювати з інформацією з різних пристроїв (ПК, планшети, телефони і т.п.);
- робота з будь-яких операційних систем;
- одну і ту ж інформацію можна переглядати і редагувати одночасно з різних пристроїв;
- багато платних програм стали безкоштовними (або більш дешевими) веб-програмами;
- резервні копії будь-якої інформації будь-якого пристрою;
- завжди оновлені програми;
- свою інформацію можна об’єднувати з іншими користувачами;
- легко можна ділитися інформацією з будь-якою людиною, де б вона не перебувала.
Недоліки:
Локальні мережі. Принципи побудови та класифікація локальних комп’ютерних мереж
... системи вся локальна обчислювальна мережа зупиняє роботу. Мережі з централізованим управлінням відрізняється простотою забезпечення функцій взаємодії між ЕОМ в локальній мережі і, як правило, характеризуються тим, ... різноманітної топології при швидкості передачі інформації порядку 1-2 і більше Мбіт/с”. Локальні комп’ютерні мережі - це системи розподіленої обробки даних і, на відміну від глобальних ...
- для отримання доступу до послуг «хмари» необхідно постійне інтернет з’єднання;
- конфіденційність даних, що зберігаються в публічних «хмарах», в даний час, викликає багато суперечок, але в більшості випадків експерти сходяться в тому, що не рекомендується зберігати найбільш цінні для компанії документи на публічному «хмарі», так як в даний час немає технології , яка б гарантувала 100% конфіденційність даних;
- «хмара» саме по собі є досить надійною системою, однак при проникненні в неї зловмисник отримує доступ до величезного сховища даних;
- Для побудови власної «хмари» необхідно виділити значні матеріальні ресурси, що не вигідно щойно створеним і малим компаніям;[ 4 ]
3 Мережевий трафік в центрах обробки даних
За своєю суттю, «хмара» розташовується на фізичному обладнанні, представляє собою центр обробки даних. Таким чином, провайдери хмарних послуг використовують дата-центри для розміщення «хмарних» сервісів і «хмарних» ресурсів. Більш того, вони часто володіють кількома дата-центрами в декількох географічних точках — так вони гарантують, що клієнт отримає доступ до своїх даних під час відключень електрики і інших збоїв в роботі деяких з центрів обробки даних.[ 5 ]
Мережевий трафік — обсяг інформації, що передається через комп’ютерну мережу за певний період часу.
Види трафіку:
- Що входить: інформація, яка надходить із зовнішньої мережі в іншу мережу, комп’ютер, сервер і т.д.
- Вихідний: інформація, яка надходить на зовнішню мережу;
- Внутрішній : рух інформації всередині певної мережі або частини мережі, обмеженою по будь — якою ознакою (наприклад, всередині мережі провайдера);
- Зовнішній: інформація, що протікає поза певної мережі, найчастіше інтернет-трафік.
Мережевий трафік може вимірюватися в пакетах, бітах (кілобітах, мегабітах, гігабітах), байтах (кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах).
Залежно від джерела трафік розрізняють:
- Прямий: відвідування сайту в результаті прямого введення адреси в рядок браузера;
- Пошуковий: переходи з пошукових систем по певних запитах;
- Силковий: перехід по посиланнях з інших сайтів;
- За додаткову плату: відвідувачі що прийшли за оголошеннями різної реклами;
- Трафік з соціальних мереж: користувачі, які відвідали сайт за посиланням, розміщеної в соціальних мережах.
Висновки
Таким чином, актуальною є розробка методів і моделі підвищення ефективності надання інформаційних послуг в центрах обробки даних.
Перелік посилань
- P.Mell, T.Grance. The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology, 2011, sp. 800-145.
- Кухаренко А.А. Облачные вычисления. Платформа Windows Azure: реферат / Кухаренко А.А. – Гомель, 2012. — 59 с.
- Батура Т.В., Мурзин Ф.А., Семич Д.Ф. Облачные технологии: основные понятия, задачи и тенденции развития // ЭЛЕКТРОННЫЙ НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ:ПРОГРАММНЫЕ ПРОДУКТЫ, СИСТЕМЫ И АЛГОРИТМЫ – 2014. doi: 10.15827/2311-6749.10.141
- Воробьёв Андрей Игоревич Модели и методы повышения эффективности предоставления информационных услуг в центрах обработки данных: дис. на соиск. учен. степ. канд. техн. наук: 24.13.01: защищена 24.01.12 / Воробьёв Андрей Игоревич. — Санкт-Петербург, 2012. — 144 с.
- Яремко І.М. Імовірнісні характеристики центрів обробки даних і резервування / І.М. Яремко, В.В. Турупалов, І.О. Молоковский // Наукові праці інституту проблем модулювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова «Моделювання та інформаційні технології». – Київ, 2011 р. — Випуск 60. – C.141-146.
Примітка
При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: червень 2018 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.
7 стр., 3472 словОсобливості роботи в мережі Інтернет
... 1.4 Імена комп'ютерів та служба Кожен комп'ютер в мережі Internet має свою унікальну адресу – чотирьох ... хто нею керує інтернет кеш комп'ютер посередник Немає однозначної визначення мережі Internet, можна лише ... усіх сил намагається прискорити і оптимізувати роботу з документами. Тому й існує так ... велика швидкість і допустима втрата великої кількості даних. ICMP, Internet Control Message Protocol, – ...
