Технологія вирощування картоплі

метки: Картоплі, Технологія, Вирощування, Палив, Використовують, Картоплазма, Гребень, Добрить

Для надійного забезпечення населення картоплею необхідно щоб її урожайність становила близько 200 ц/га, а валовий збір — 90-92 млн. т.

Таких обсягів виробництва можна досягти, зокрема, за рахунок:

• освоєння спеціалізованих сівозмін, в яких картопля займає до 30-35%, переважно на легких і середніх за механічним складом окультурених ґрунтах;
• освоєння зональних наукових систем землеробства, в яких передбачено внесення підвищених доз органічних добрив та інтегрований захист посівів картоплі від хвороб, шкідників і бур’янів;
• використання культиваторів і гребенеутворювачів, комплексу машин для обробітку ґрунтів, засмічених камінням, протруювачів для насінних бульб;

• введення виробничих потужностей по переробці картоплі.

Одна из главных благородных черт — повышение урожайности картоплазмы, снижение витражи и эффективности сбора урожая, а также сложная механизация халюса. Защита качества технологий, как использовать важность, чтобы стать слишком низким. Дослідженнями встановлено, що комплекс машин для потокового збирання картоплі в цілому пошкоджує до 55% бульб, у тому числі комбайн 15-20%, транспортні засоби 5-7, сортувальний пункт 10-15, навантажувач 5-15%. В государственных подарках также отсутствует ряд подарков от производителей, которые измельчают, чистят старые луковицы, собирают столы, чистят сваи, некачественные луковицы, преступники, занимаются садоводством, садоводством.

Вместе с тем, имеется современная материально-техническая база, позволяющая за счет государственных пожертвований успешно обеспечивать высокотехнологичное производство бумаги. Важливу роль в цій справі відіграє рівень підготовки спеціалістів. Благодаря данному курсу робототехники є практическое закрепление теоретических знаний по технологии визуализации новых технологических операций в развитии картографии, рациональной организации робототехники.

1.1 Внесення добрив

Добрива получит высокие темпы роста картоплина в более низких климатических зонах. Під картоплю вносять не менше 30-40 т/га підстилкового гною. Органічні добрива вносять восени (не менше як на 50-60% загальної площі, виділеної під картоплю) і навесні (решта площі), на дерново-підзолистих, сірих, лісових темно-сірих, опідзолених ґрунтах та чорноземах при зрошенні — безпосередньо під картоплю. На чорноземах Лісостепу в зоні нестійкої та недостатньої забезпеченості вологою органічні добрива доцільніше використовувати під попередник (озиму пшеницю), а безпосередньо під картоплю тільки мінеральні добрива у достатній кількості. При розміщенні, як виняток, картоплі на одному полі два роки підряд органічні добрива вносять в підвищених нормах (60-70 т/га) тільки під першу культуру (середньо — або пізньостиглі сорти), а під другу (ранньостиглі сорти) — лише мінеральні добрива.

Технологія вирощування озимого жита

... Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощування жита в Росії відносяться до IX ст. На ... соломину [5]. До умов вирощування жито менш вимогливе, ніж пшениця, особливо до ґрунтів. Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою ... Щоб повніше реалізувати їх потенціальну продуктивність, технології вирощування повинні максимально задовольняти вимоги рослин до ґрунтового ...

Слід широко застосовувати зелені добрива люпин, озиме жито, ріпак тощо.

Минеральные качества во всех педоклиматических зонах должны применяться на основе потребления определенных сортов картоплазмы и не хлебобулочных изделий с фосфором и калориями.

Фосфорные и полезные в наиболее радикально-климатических районах и на всех типах минеральных почв удобряют осенью, как нависающие, азотом, так и в зимней степи и на полюсах.

На осушених торфовищах азотні добрива не застосовують, а фосфорні і калійні під високопродуктивні сорти вносять з розрахунку Р ₉₀ К_120-150 , під решту сортів середньої продуктивності Р₆₀ К₉₀ . На цих ґрунтах раз за ротацію використовують також добрива, що містять мідь (5-6 ц/га піритного недогарку або 25-30 кг/га мідного купоросу).

Всю норму мінеральних добрив вносять як основне удобрення. Пидживлюют только на випад, если вся норма добра не выносится перед садом из картона.

Повышенная эффективность системы удобрения картоплинов на почве с сильнокислой реакцией разложения почвы. Уменьшите скорость введения вапна 0,5 нормы для гидролитической кислотности для рюнтив-корма и 0,75 нормы для лежа на спине. Найефективнішим видом вапнякових добрив є доломітове борошно. При выращивании картоплазмы на засоленных почвах необходимо от нее избавляться. Норма фосфогіпсу або гіпсу становить 3- 5 т/га у сівозміні. Вапно та гіпс краще вносити безпосередньо під картоплю.

Организационная чистота взята у зажимов на краю поля, звуки подаются на розкидачи с помощью навантажувачей ПЭА — 1.0, ПФП — 2.0, ПБ-35, ПЭ-0.8Б и универсального ковшового экскаватора ЭО-2621. Розкидають органічні добрива гноєрозкидачами РОУ-5, ПРТ-10, ПРТ-16 і РУН-15БМ. Для навантаження розкидив без передней части кузова автомобиля використоюют самобуксовку с задней стороны кузова САЗ-3502.

Органические риды добрива на поверхность поля наносятся розкидками РЖУ — 3,6, РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16. Ридки хорош одновременно с тем, что дисковые культиваторы вносятся в землю или культиваторами в наступательной гонке.

Для поверхневого внесення мінеральних добрив застосовують розкидачі 1РМГ-4, РУМ-5, РУМ-8, для локального з одночасним нарізанням гребенів під картоплю переобладнаний культиватор КРН — 4,2 або КОН-2,8А.

При равном количестве добра на поверхности поля отряд виноват в обрушении вдоль линии фронта, что хорошо для страны, поскольку половина ширины отнимается. Розрив між суміжними проходами розкидача не допускається.

Якість внесення і дозу органічних добрив контролюють протягом зміни. В случае неточной обработки золотых кузней и при наличии ограничений производится смета на уменьшение суммы денег, уплачиваемых механизаторами.

При внесении минеральных добавок основным способом является порча агрегатов и чавников. Агрегат направляется на обочину дороги по переднему проходу, так как ручка шире. На полях з малою довжиною гонів агрегати рухаються загінним способом. На полном ходу ширина звенящего болота колеблется примерно на 30… 40%.

Технология внесения органических удобрений

... дозировке могут нанести даже вред и почве, и растениям. При внесении органических удобрений такая опасность исключается, так как ... случаев необдуманное применение минеральных удобрений, при несовершенстве технологий возделывания культур и несоблюдении систем земледелия, привело ... промышленных удобрений. Система удобрений разрабатывается по каждому полю на полную ротацию севооборота и решает следующие ...

1.2 Обробіток ґрунту

Картопля дуже вимоглива до вмісту кисню у ґрунті, тому її краще вирощувати на дерново-підзолистих суглинкових щільністю не більше 1…1,2 г/см ³ або на супіщаних та піщаних ґрунтах щільністю 1,2…1,4 г/см³ .

Подготовка почвы под картоплину переносом основных фундаментов и перед весенней обработкой почвы.

На легкой поддерживающей почве во время основной обработки очистите стерню, внесите в небольшом количестве органические и фосфорно-кальциевые минералы и затемните почву с помощью дисковых рабочих органов. Весной будет тихий процесс, и до установки гребней с местным введением в них на час или более нормы минерального азота не было никакого запаха.

Поднимите стерню на вязких глинистых почвах, внесите органические минералы и фосфорные удобрения, затемните их на земле дисковыми плугами или копчиками и проведите внедорожную обработку почвы. Весной поля засыпают культиватором, или же они могут быть победными без холодного полицейского переорування и деления сот с часовым местным введением до основных норм минеральной чистоты.

На черноземах Лисостепа и Степа основная операция по внесению доброты и подготовка почвы к празднованию дня. Огромное значение имеют скилки возле зон сич, также есть стопка зберигання вологи в рунті, зяблева оранка перед карточной игрой и обязательный агротехнический вызов.

Кисть картофильных преемников озимых зерновых и зернобобовых культур. Після їх збирання лущать стерню дисковими лущильниками ЛДГ-10 і ЛДГ-15 на глибину 6…8 см.

На площах, дуже засмічених пирієм, після лущення стерні вносять ТХАН з розрахунку 30…40 кг/га діючої речовини при витраті робочого розчину 300…400 л/га з наступним загортанням гербіциду полицевими лущильниками на глибину 10…12 см. При этом эффективность препарата проявляется при средней температуре не ниже 10 градусов Цельсия.

После двух-трех лет обработки стерни на поверхность поля с помощью прутьев нанесите органические минералы и фосфорно-калийные удобрения и уплотните их на глубину 8… 10 см с помощью важных дисковых борон, полиэтилена или дисковые парикмахеры. При цьому використовують лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛД-20, ППЛ-10-25 і борони БДТ-3, БДН-3, БДТ-7, БД-10А в агрегаті з тракторами класу 1,4-3.

Весной проводить неполицейскую обработку почвы на глубину 28-30 см плугами ПЛП-6-35, ПЛН-5-35, ПЛН-3-35, имея постройки для нефронтовой оранки, или даже обовьязково с фронтовиками или трупами с виризанской полицией. При такому обробітку добрива змішуються з ґрунтом і залишаються в шарі глибиною до 10-12 см. Кроме того, на полях с незначительным комом перегноя, с большим аполитичным апельсином нижний подгоризонт не вырастает до поверхности.

Для оранки используйте гребешки с пайпками КОН-2,8ПМ, КРН-4,2Г, КРН-5,6 с пидгортачи-розпушувачи. С целым шаром добра, в котором есть добро, чтобы заявить о себе в соте и перейти от добра к добру, чтобы сосредоточиться в этой области, поскольку здесь находится основная масса корневой системы роз картоплайновых.

Технологія приготування страв з овочів

... повинна дарувати радість! 1.2 Історична довідна приготування страв Рослина походить з Історія завезення в Європу. Європейці за останній час так звикли до картоплі, що без неї, як без ... масштабах. Король Ян III Собеський після переможної битви 1683 вперше попробував страву з картоплі, яка йому сподобалась. Він прислав з Відня до дружиниМарисеньки мішок картоплі і наказав її посадити. Королівський ...

Нарізання гребенів доцільно суміщу вати з суцільним обробітком ґрунту (культивацією) і локальним внесенням в гребені азотних мінеральних добрив.

Для нарізання гребенів найдоцільніше використовувати культиватор з шириною захвату 4,2 м в агрегаті з трактором класу 1,4, який нарізає чотири гребені висотою 12…14 см без стикових міжрядь, тому що трактор рухається по сліду, залишеному підгортачем із знятими полицями, встановленими на крайніх секціях культиватора замість маркерів.

С введением органических и минеральных качеств весной, по окончании тренировочных операций, мы позаботимся о малышке. В общем, все полезные минералы следует наносить местно одновременно из нескольких гребней.

В основной и весенний период за механическим складом легкими необходимо нести только органические дары, в которых задействованы микробные процессы. Як правило це компостовані органічні добрива. Норма внесення за умови концентрації їх в гребені — 25-30 т/га. За достатньої кількості органічних добрив норму їх збільшують.

На чорноземних ґрунтах Лісостепу і Степу також вирощують картоплю. Как правило, насадки в принципе, поэтому подтягиваю линии подготовки и озеленения. Незаметный весенний процесс неудачливого малыша следует побрить, а грудь нужно побрить перед одобрением, если он упал, вымойте его для роста наростов, формы луковиц и сохранения жаток при уборке урожая. Если вы хотите быть уникальным, вы должны увидеть операцию ввода доброты и подготовки. Гребені нарізають восени після повної підготовки ґрунту.

Якщо з осені гребенів не нарізають, то після оранки поле культивують. Первые петли на участках сич, закрывают вологу и пишут на співання робляют на глубину 10… 14 см фрезой ФБН — 1,5 или культиватором КФГ — 3,6 в агрегатах с тракторами 3 класса, сажая картоплейку без добавления гребней.

Подавляющая передняя ориентация гребней поля и тот факт, что поле находится далеко от начала, так что вы можете улучшить свой ум для групповой робототехники из гипсокартона. Сразу же, начиная с локализации гребней, минеральная ценность вводится быстро, количество проходов агрегатов быстрое, и есть возможность более эффективного функционирования и хорошего качества для рахунков равного роста в областях рядов проспектов.

Кроме того, с переменным количеством гребней имеется раковина для укладки картонных коробок в них, так что используются комбинации быстрого доступа, так что для изменения объема работы можно использовать только несколько гребней.

1.3 Підготовка насінного матеріалу

Підготовка насінного матеріалу передбачає сортування картоплі і видалення пошкоджених та хворих бульб, їх пророщування або прогрівання, обробку захисними та стимулюючими засобами, а також різання великих бульб (при необхідності).

Садинья не отбирала луковицы для получения здоровой линии, руководя слаборастущими луковицами и не дожидаясь часа до луковиц в период сбора урожая. Результатом является потеря робота картоплетъялок, уменьшение витрата сырья, снижение выхода и его качества.

Частини різаних бульб повинні мати масу не менше 40 г. Для зменшення пропусків та захвату понад двох частин розрізаних бульб ложечками садильних апаратів різані бульби змішують з цілими в співвідношенні 1: 2 або 1: 3.

Технологія вирощування соняшника

... до проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому та вирощування соняшника зокрема викликана, насамперед тим, що від успішного розв'язання її залежить ... що забезпечують дві третини всього валового виробництва соняшнику на Україні. 2. Морфо-біологічні і екологічні особливості культури соняшника Соняшник належить до родини айстрових (Asteraceae) роду ...

Проросшие за час луковицы виноваты матерью паров, не более 5 мм, зловоние не прекратилось с выгодой, транспортными и садовыми роботами, которые, в свою очередь, снижают урожай i cartopi.

Насінні бульби сортують на дрібну (25-50 г.), середню (50-80 г.) і крупну (80-120 г.) фракції. Рост луковиц по фракциям можно распылять на границах ± 10%, пропорционально луковицам фракций суспензии.

Нельзя винить живой материал в гнилых луковицах, упавших пароварках, соломе и коле, которые они производят, пока не прилипнут и не забьют ложки для садовых инструментов.

До технологічної лінії по підготовці насінного матеріалу входять механізми для вивантаження картоплі з кагатів та сховищ і подачі бульб на транспортери або в транспортні засоби, перебиральні столи, сортувалки, приймальні бункери та бункери-нагромаджувачі, завантажувачі насінного матеріалу. Все машины и механизмы линии ответственности привязаны к параметрам конструкции и производительности.

Для підготовки картоплі до садіння промисловість випускає транспортер-завантажувач ТЗК-30А з приставкою (транспортером-підбирачем ТПК-30), комплект транспортерів ТХБ-20, пересувний картоплесортувальний пункт КСП-15Б та стаціонарний картоплесортувальний пункт КСП-25. Крім того використовують картоплесортувальний пункт К-754А. Для обробки насінних бульб захисними та стимулюючими хімічними препаратами використовують пересувний протруювач «Гумотокс-С». Для різання великих бульб використовують пристрої, виготовлені на місцях, для навантаження бульб навантажувачі загального призначення ПЭ-0,8Б, ЭО-2621А та ПЭА — 1,0.

1.4 Садіння картоплі

Садинья — один из самых передовых технологических процессов в процессе роста картографии. Качество сада заложено в успех всех механизированных роботов, связанных взглядом и руками.

У всіх зонах України картоплю вирощують з утворенням гребенів. Висюют луковицы в потрясающем гребенчатом методе, либо в гребешок, перед передом, добавляют аксессуары осенью.

Починають саджати бульби тоді, коли ґрунт досягнув фізичної спілості, добре розпушується із створенням дрібногрудкуватої структури в усьому орному шарі, а його температура на глибині загортання бульб не нижче 5…7 °С. На территории легкого механического склада прогріті луковиц можно высадить в первых рядах час от погреба первых посевов колосьев.

Садіння потрібно завершити в оптимальні строки за 8-10 днів. Глубина луковиц искривляется радикально-климатическими соображениями, механический склад корня, размер луковиц и другие факторы становятся 4… 8 см от вершины сот до луковиц. Допускається відхилення від середньої глибини садіння не більше ±2 см. Гребені після проходу саджалки повинні бути невисокими (8…12 см), з похилими боками, прямолінійні.

Дозволяється відхилення ширини основних міжрядь не більш як на ±2 см, а стикових до ±10 см. Средняя линия верхушек гребешков виновата в том, что мстит рядам висаджених луковиц. Допустиме відхилення не повинно перевищувати ±2 см. Загальна кількість пошкоджених паростків при садінні пророщеними бульбами не повинна перевищувати 25%.

Важливою умовою одержання високих врожаїв є забезпечення оптимальної густоти садіння: на період збирання не менше 50-55 тис. кущів для продовольчої і 60-65 тис. для насінної картоплі.

Система «людина — машина»

... типу характерним є взаємодія не тільки по ланцюгу «людина - машина», а й по ланцюгу «людина - людина --машина ». Іншими словами, ... або комплекс технічних пристроїв. За типом і структурою машинного компонента можна виділити інструментальні СЛМ, до складу яких ... виконуваних людиною операцій. Іншим типом СЛМ є найпростіші людино-машинні системи,які включають стаціонарний і не стаціонарний технічний ...

Картоплю в основному саджають напівначіпними саджалками КСМ-4 та КСМ-6. У виробництві використовують також саджалки СН-4Б, КСМГ-4, КСМГ-6.

1.5 Догляд за посівами картоплі

По разным культурам до аналогичного периода картоплазмы выпали из умы родителей и от характера подготовки луковиц для сада, а также рядов сада от 15 до 30 и более дней. Посещая семена картоплазмы, создается оптимальный разум для роста растений и благоприятный для выращивания луковиц. Перед ними должна вестись борьба с бурьянами и болезнями картоплазмы, высвобождение рунту и создание равномерно сформированных гребней.

Перед системой машин и ноу-хау для наблюдения за культурами картоплазмы существуют культиваторы и бороны с интеллектуальными рабочими органами. Основные технологии разработки картоплазмы в Полесье, Лисстепе и Степе республики переносятся на аналогичные процессы между рядами путем боронования поверхности полевых сот, когда создается подобие уширения гребня карты. Крім механічних засобів для боротьби з бур’янами використовують гербіциди. Механічний обробіток найефективніший у початковій стадії розвитку бур’янів стадії «білої ниточки». Ось чому періодичність таких обробітків становить 8-10 днів, при цьому знищення бур’янів досягає 95-98%. Запізнення з механічним обробітком різко погіршує якість знищення бур’янів.

Застосування гербіцидів дає можливість скоротити кількість механічних обробітків. Згідно з агротехнічними вимогами до збирання повинен бути сформований гребінь висотою до 20-22 см на легких ґрунтах та висотою 22-25 см на важких.

При догляді за картоплею треба уникати шаблонів. В усіх зонах України короткочасні посухи нерідко чергуються з холодними або перезволоженими періодами. Якщо погода суха, а запаси продуктивної вологи в ґрунті невеликі (не більше 20-25 мм у орному шарі), глибоких культивацій уникають. При запасах вологи у орному шарі менше 15 мм всі види обробітків по можливості припиняють.

У той же час уникають розпушування міжрядь, коли ґрунт перезволожений або в’язкий. Це призводить до утворення грудок та брил, ускладнює збирання бульб.

Гребені формують двома способами: під час до сходових та після сходових міжрядних обробітків (за 4-5 прийоми); остаточно формують гребені за один прохід перед сходами картоплі за допомогою пасивних та активних робочих органів з спеціальними гребенеутворювачами.

Потрібно, щоб ширина захвату культиватора при міжрядному обробітку відповідала ширині захвату садильного агрегату, борони рівномірно обробляли ґрунт на глибину 3-6 см, розміри грудок після проходу борін не перевищували 3-5 см, а на важких ґрунтах основна їх кількість мала розмір не більше 2,5 см, що сприятиме випаданню їх через се парувальні робочі органи комбайна під час збирання врожаю.

Підгортачі повинні нагортати пухкий і рівномірний шар ґрунту товщиною 5-8 см на всю поверхню гребеня та притискувати його до стебла картоплі, а також створювати пухкий шар ґрунту на бокових поверхнях гребеня і дні борозни.

Відхилення від глибини обробітку не повинно перевищувати ±15%. Потрібно рівномірно вносити добрива при підживлюванні. Відхилення від заданої глибини допускається ±2 см, по висівних апаратах ±8%, а фактичного висіву від норми ±4%.

Строительные машины

... механических колебаний, применяемый самостоятельно или как сборочная единица машин, работающих посредством вибрации. В условиях строительного объекта применяются переносные вибровозбудите-ли для наружного и ... — ручное, пневматическое. В настоящее время подавляющее число лебедок землеройно-транспортных машин по отношению к трактору имеет заднее расположение. При поперечном расположении лебедки ...

При роботі з сітчастою бороною стежать, щоб поперечні планки секцій борони встановлювались з перекосом 7°. Це забезпечує відстань між слідами зубців на ґрунті 2-2,5 см та високу якість роботи. Боронування починають із стикового міжряддя з тим, щоб воно оброблялось за два проходи. При цьому зменшується пошкодження рослин та їх вирізання.

Міжрядні обробітки картоплі проводять за допомогою культиваторів КОН-2,8А, КНО — 2,8; КРН-4,2Д; КНО — 4,2; КРН — 5,6, фрезерного культиватора КФК — 2,8.

1.6 Збирання картоплі

Технологія збирання картоплі передбачає механізовану підготовку поля, хімічну обробку або скошування з відвезенням до місць переробки бадилля; комбайнове збирання і транспортування картоплі до місця доробки, післязбиральну доробку і перевезення до місць зберігання, закладання на зберігання, а також транспортування на заготівельні пункти. Машини комплексу для збирання картоплі повинні бути укомплектовані за продуктивністю, щоб забезпечити безперервність механізованого потоку від поля до сховища або споживача.

Наявний комплекс машин та устаткування дає можливість механізувати збирання картоплі тільки на легких та середніх за механічним складом ґрунтах, на торфовищах, на ґрунтах з незначним засміченням камінням (до 10-15 т/га).

На важких ґрунтах при підвищеній і пониженій вологості (глинистих, чорноземах), на схилах і полях зі значним вмістом каміння комбайнове збирання поки що неможливе. За таких умов картоплю збирають за допомогою картоплекопачів.

Успішна робота картоплезбиральних комбайнів залежить від підготовки поля до збирання: знищення бадилля, розбивання поля на ділянки і ділянок на загінки, збирання картоплі на зворотних смугах потрібної ширини і передзбирального розпушування ґрунту в міжряддях, якщо це необхідно.

1.7 Післязбиральна доробка картоплі

Машини та обладнання для післязбиральної доробки картоплі (сортувальні пункти, системи транспортерів, бункери-нагромаджувачі, завантажувачі, контейнери тощо) повинні забезпечувати прийняття картоплі від комбайнів та подачу її на очищення від домішок, відокремлення дрібних бульб та сортування їх на фракції. Бульби сусідніх фракцій, як і при підготовці насінного матеріалу, можуть мати відхилення за масою ± 10 г., або в кожній фракції допускається до 10% бульб сусідньої фракції. У дрібній фракції не допускається домішок ґрунту більше 3%, а в середній та крупній — 1%. Вражених хворобами бульб та дуже пошкоджених (роздавлених) не повинно бути більше 1%. Висота падіння бульб на робочих органах не повинна перевищувати 0,3 м.

Післязбиральна доробка картоплі являє собою завершальну ланку збирального комплексу. Виконання її в значній мірі залежить від технології, способу збирання, призначення картоплі, типу ґрунту та природно-кліматичних умов.

У більшості господарств сучасна технологія післязбиральної доробки картоплі передбачає транспортування зібраних комбайнами бульб з поля до сортувального пункту, відокремлення домішок, розподіл бульб на фракції, відбирання вручну пошкоджених бульб і великих домішок, завантаження відкаліброваних фракцій у транспортні засоби і відвезення крупних бульб на заготівельні пункти, середніх (насінних) — в сховище або кагати, дрібних (фуражних) — на згадування худобі, тобто збирання і післязбиральна доробка виконуються одночасно і являють собою єдиний і нерозривний процес. У цьому випадку ми одержуємо закінчений процес бульби, очищені від домішок, розподілені на фракції та закладені на зберігання. Насінна картопля не потребує для зберігання додаткових місткостей, оскільки вона відкалібрована в осінній період. Крім того це зменшує напруженість робіт весною. Але сортування картоплі в осінній період значно ускладнює технологію післязбиральної доробки, призводить до значних додаткових пошкоджень бульб робочими органами сортувальних машин і при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, бо тільки що зібрані бульби надто чутливі до пошкоджень. Крім того така технологія не відповідає вимогам насінництва, яке передбачає вирощування насінної картоплі спеціалізованими підрозділами, які вирощують картоплю з бульб високих репродукцій з наступним використанням всіх фракцій для продовольчих посівів. Тому технології післязбиральної доробки насінної та продовольчої картоплі повинні бути чітко розмежовані. Насінна картопля повинна в основному закладатись на зберігання без сортування за схемою «комбайн — транспортний засіб — сховище або кагат», а продовольча за схемою «комбайн — транспортний засіб — сортувальний пункт для відокремлення домішок, дрібних та непридатних для зберігання бульб, розподіл на дві фракції (стандартну і нестандартну) — транспортування на заготівельний пункт».

Сім’я як клієнт соціальної роботи

... є виконання репродуктивної функції. Зараз велика кількість сімей має лише одну дитину, а ... роботи. Розглянути міждисциплінарний огляд категорії «сім`я». Розглянути специфіку соціальної роботи з сім`єю. Дослідити особливості соціальної роботи з ... спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування й задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любовю, взаємною моральною ... Сім я - ...

Однак у міру будівництва сховищ у місцях виробництва картоплі післязбиральна доробка її продовольчої фракції з метою збереження якості продукції повинна виконуватись так, як і насінної, тобто за схемою «комбайн — транспортний засіб сховище», якщо домішки ґрунту не перевищують 10-15%. При більшому вмісті домішок ґрунту схема процесу змінюється: «комбайн — транспортний засіб завантаження в сховище з одночасним відокремленням ґрунту і непридатних для зберігання бульб». Така технологія дозволяє при наявності сховища для зберігання продовольчої картоплі обійтись без додаткових вантажно-розвантажувальних операцій, при яких бульби пошкоджуються і дають великі відходи при зберіганні.

При високій вологості ґрунту, коли комбайни збирають картоплю із значними домішками ґрунту та рослин, в технологічний процес вводять операції нагромадження та просушування бульб в тимчасових кагатах, критих вентильованих майданчиках та інших приміщеннях. При просушуванні шкірка на бульбах грубішає і бульби стають менш чутливими до пошкоджень. Крім того вражені хворобами бульби в цей час виявляються (стають гнилими) і можна відокремити вручну при сортуванні перед завантаженням у сховище. Після просушування значно краще відокремлюється ґрунт від картоплі. Додаткова операція — тимчасове витримування зібраної картоплі протягом 15-20 днів для просушування — дозволяє підвищити якість продукції, зменшити відходи при зберіганні, скоротити потребу в транспортних засобах та створити умови для продуктивнішого використання збиральної техніки за рахунок скорочення простоїв в очікуванні транспорту. Таким чином, технологію післязбиральної доробки картоплі вибирають, виходячи з конкретних умов, наявності техніки та сховищ, а також призначення продукції.

Застосування технології з перервою в потоці доцільне і тому, що вона дає можливість одночасно використовувати більшу кількість збиральних агрегатів і тим самим використовувати найсприятливіші погодні умови для збирання картоплі з нагромадженням її без доробки на майданчиках для тимчасового зберігання. При цьому транспортні засоби не простоюють в черзі в очікуванні розвантаження в приймальні бункери сортувальних пунктів.

Види палива та їх використання

... роботи дизеля сумарні витоки палива незначні і складають 0,3-0,5 % від циклового подання при роботі на дизельному паливі. Якщо щільність рослинних олій, практично однакова, то в'язкість рапсової олії ... (спирти, стислий природний газ, зріджені гази). 1.3 Рідкі палива з твердих пальних копалин Для виробництва рідких продуктів використовують процеси гідрогенізації вугілля, піролізу, розчинення в ...

Кількість нормо годин Н _г роботи агрегату (графа 22) визначаємо за формулою:

• (2.11)

Еталонний виробіток трактора (графа 23) приймаємо з довідника. Для трактора ЮМЗ-6АЛ = 0,6.

Обсяг робіт в у. е.га _у.е.га (графа 24) визначаємо перемножуванням числа нормо годин на еталонний виробіток трактора:

• (2.12)

у.е. га.

Затрати праці на одиницю роботи З _п (графа 25) та на весь обсяг робіт З _с (графа 26) визначаємо за формулами:

• (2.13)
• (2.14)

3.1 Побудова графіка машинно-використання

Для з’ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництва заданої культури на підставі розробленої технологічної карти будують графік машино використання.

Графіком машинно-використання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.

Графік будують у прямокутних декартових координатах. З технологічної карти використовуємо гр. 4 і 18. У прийнятому масштабі на вісь абсцис відкладають (1…2 мм на один день) календарні строки по місяцях, а по вісі ординат відкладають кількість тракторів (наприклад, 10 мм — 1 трактор).

При цьому на графіку одержують прямокутник площа якого відображає необхідну кількість тракторів (машино-днів) необхідних для виконання виробничої операції.

Для зручності користування прямокутнику проставляємо номер (код) операції і марку трактора.

Їх загальна висота (верхня межа на графіку) визначає кількість енергетичних засобів необхідно для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві даної культури.

Якщо на графіку максимальна потреба в енергетичних засобах виявляється більшою, ніж розрахункова і тільки на короткому проміжку календарного строку — пікове навантаження то потрібно внести корегування в технологічну карту і провести корегування графіка машино використання з таким розрахунком, щоб не було негативного впливу на кінцевий виробничий результат.

Для вирощування даної культури на площі 42 га необхідно таку кількість тракторів

Три Т150К і 5 ЮМЗ-6АЛ.

3.2 Побудова лінійного графіка використання с-г. машин

Загальну кількість сільськогосподарських машин за марками найбільш доцільно визначати на основі побудованого лінійного графіка.

Графік будується по прямокутних координатах, де по вісі абсцис відкладають календарні строки виконання операцій, а по вісі ординат до перетину з вертикальними рисками (календарних строків) проводиться лінія, на якій відмічається кількість машин, задіяних на використані даної операції, назва і марка машини заносяться в таблицю поряд з віссю ординат.

Після цього підраховується загальна потреба машин кожної марки і проставляється у графіку «розрахункова потреба машин».

Загальну потребу машин визначають за періодом, в який найбільша кількість машин використовується. Як що строки використання машин однієї марки і тієї ж марки, які агрегатують з різними тракторами, збігаються, то потрібну кількість на цей строк визначають як одну.

3.3 Побудова лінійного графіка завантаження працівників

Графік завантаження людей будується в прямокутних координатах, де по вісі абсцис відкладається в календарні строки виконання операції, і по вісі ординат до перетину з вертикальними рисками (календарних строків) проводиться лінія, на якій відмічається кількість працівників, задіяних на виконання даної операції.

Прямокутники штрихують залежно від того, які працівники виконують операцію. Операції, що виконуються одночасно на графіку зображення прямокутниками, побудованими послідовно один над другим.

Їхня загальна висота (верхня межа на графіку) визначає кількість працівників необхідних для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві даної культури.

Після цього підраховують загальну потребу працівників.

З графіка видно що необхідно 14 трактористів і 6 допоміжних працівників.

4. Економічна частина

4.1 Затрати на паливно-мастильні матеріали

Погектарну витрату палива (кг/га) визначають за формулою

де G _р — годинна витрата палива двигуном під час роботи з навантаженням, кг/год.;

G _х — годинна витрата палива двигуном під час руху на поворотах, заїздах i переїздах, кг/год.;

G _з — годинна витрата палива двигуном на зупинках з працюючим двигуном, кг/год.;

T _х — час холостого руху агрегату протягом зміни, год.; T _х =T_пер + T_пов ;

T _з — тривалість зупинок агрегату на загінці протягом зміни з працюючим двигуном, год.; T_з = T _техн + T _пз + T _ф .

Величину годинних витрат палива G _р i G _х найзручніше брати з тягової характеристики трактора, знятої в умовах, подібних до відповідної роботи.

Величину витрати палива G _з на холосту роботу двигуна не можна визначити безпосередньо із звичайної тягової характеристики, бо в цьому разі двигун переводиться на мінімальне число обертів.

Питомі затрати на основне паливо визначаються за формулою

грн./га

де Цп — ціна основного палива, грн./кг;

• витрата основного палива при виконанні даної технологічної операції, кг/га. Затрати на мастильні матеріали складають 12… 15% від вартості основного пального, тобто:

грн./га.

4.2 Відрахування на реновацію та ремонт засобів механізації

Відрахування на реновацію тракторів, машин і зчіпок, капітальний ремонт тракторів, поточний ремонт машин розраховуються за формулами:

на реновацію:

грн./га

де Бт, Бм, Б3Ч — балансова вартість відповідно трактора,

• норма відрахувань на реновацію відповідно длятрактора, машини, зчіпки, %;
• нормативне річне завантаження відповідно трактора, машини та зчіпки, год;

W _arp — продуктивність агрегату за 1 год змінного часу, га/год.

на ремонт:

грн./га

а _кр — норма відрахувань на капітальний ремонт трактора, %;

а _пр — норма відрахувань на поточний ремонт і ТО трактора, %;

• норма відрахувань на поточний ремонт і ТО відповідно машини та зчіпки.

Дані про вартість основних тракторів, машин, зчіпок, їх річне завантаження, норми відрахувань на реновацію і ремонт наведені в додатках.

4.3 Витрати на оплату праці

Оплата праці працівників при виконанні технологічної операції залежить від складності роботи, кваліфікації робітника, яка оцінюється розрядом роботи. Кожному розряду відповідає тарифна ставка (оплата за годину роботи відповідної складності):

=2.68 грн./га

де С _зп — питомі затрати на оплату праці при виконанні технологічної операції, грн./га;

• кількість робітників г-го розряду, що обслуговують агрегат, чо л;

— тарифна ставка і-го розряду, грн./люд.-год. Складність роботи (кваліфікація працівника) в сільському господарстві оцінюється за шістьма розрядами (шостий — найвищий).

Шостому розряду відповідають роботи, пов’язані з внесенням пестицидів, а також праця основних робітників на збиральних агрегатах. П’ятий розряд — найбільш складні технологічні операції (оранка, сівба).

Основна частина технологічних операцій відповідає четвертому розряду, транспортні роботи — третьому. Перший та другий розряд — ручна праця допоміжних працівників.

4.4 Витрати коштів на виконання операції

Експлуатаційні затрати розраховують за формулою:

=48.58.

Висновки

Під час виконання курсового проекту була вивчена технологія вирощування картоплі, проаналізовані сучасні сорти, попередники, раціональні попередники та місце в сівозміні цієї культури. Також обґрунтовано технологію проведення всіх технологічних операцій по вирощуванню картоплі, а також склад агрегату.

На основі вивчення технології вирощування картоплі розроблено технологічну карту на площу 42 га. З метою оптимізації завантаження тракторів та сільськогосподарських машин побудовано графік їх завантаження розраховано показники використання тракторів. Розраховано економічну частину операції міжрядний обробіток картоплі.

Розроблено операційно технологічну карту на міжрядний обробіток картоплі.

картопля врожайність технологічний собівартість

Список джерел

1. Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін. — К.: Урожай, 1987. -368 с.

2. Довідник сільського інженера / В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. — К.: Урожай, 1988. — 360 с.

3. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін. — К.: Урожай, 1993. — 288 с.

4. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред. О.І. Зінченка. — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.

5. Операційна технологія виробництва картоплі / В.І. Дзюба, В.Г. Батюта, В.С. Куценко та ін.; За ред. В.І. Дзюби, В.Г. Батюти. — К.: Урожай, 1987. — 200 с.

6. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи / Держагропром УРСР. — К.: Урожай, 1991. — 472 с.