Технологія заснування підприємства (власної справи)

Контрольная работа

Захват здорового развития бизнеса зависит от технологии развития бизнеса, которая специфична для определенного типа кожи и представлена ​​в форме вибрационной сферы. Несмотря на особенности экономической и правовой середины, специфику сферы деятельности, в мире есть проблемы и проблемы, и я помогу вам разобраться в них. Однією з перших таких проблем є пошук підприємницької ідеї.

Продвижение прекрасной бизнес-идеи означает достижение важности и видимости бизнеса, что вы можете найти в идее, а также в способности реализовать свои знания и здоровье. На самом важном этапе процесса приобретения власного бизнеса возникает проблема: новые идеи де и як шукати.

Джерела ідей можуть бути різними, починаючи від спеціальних досліджень і розробок, але найчастіше вони виходять від:

  • споживачів;
  • працюючих фірм;
  • парламентів і урядів.

Власни или подозрительные недавние результаты и разработки, которые не являются самым плодотворным развитием новых идей для ведения бизнеса.

В процессе принятия решения и выбора идеи необходимо оценить шансы на успех для практической реализации. Оцінювання нової ідеї має бути комплексним, тобто ідею варто розглядати з різних поглядів:

  • рівня конкуренції на ринку відповідних товарів і послуг;
  • наявності споживачів та знання їхніх потреб зараз і в майбутньому;
  • виробничих можливостей фірми щодо продукування тих або інших необхідних ринку товарів;
  • реальних можливостей залучення фінансових коштів (за необхідності – іноземних інвестицій);
  • стабільності та гнучкості чинного законодавства в галузі господарювання підприємців;
  • компетентності, досвіду й управлінських здібностей бізнесменів тощо.

Наука і практика розробила чимало методів творчого (евристичного) пошуку підприємницької ідеї. Основні з них подані на рисунку 1.

Метод аналогии переносит выбор чего-то похожего на уже известное решение, «констатированное», например, технической экономикой или литературой о чем-то «рассмотренном» в природе.

Метод інверсії – специфічний метод, що передбачає такі підходи до вирішення нової проблеми:

  • перевернути “догори ногами”;
  • “вивернути” на протилежний бік;
  • поміняти місяцями тощо.

Метод идеализации основан на нововведении идеи идеального решения проблемы, чтобы мы могли «собрать» усвоение новой идеи.

17 стр., 8207 слов

Бизнес-план и методика его разработки

... фирмы является важнейшей задачей для малого предпринимателя. Общепризнанной формой разработки стратегии и тактики является бизнес-план. Бизнес - план (БП) - комплексный документ, отражающий основные аспекты и ... используется резюме, представляющее собой краткий обзор бизнес - плана. Задача резюме - в сжатой форме представить основные идеи бизнес-плана, а также при необходимости привлечь внимание ...

Метод мозгового штурма основан на группе творческих спивпратов-певцов-специалистов, которые решают проблемы, связанные с другими вспомогательными средствами, например, обсуждают конкретное питание колы.

Рис. 1. Групи методів пошуку підприємницької ідеї

Метод идей конференции основан на методе мозгового штурма команды, позволяющем мягко критиковать форму ответа или комментариев. Вважається, що така критика може підвищити цінність висунутих ідей.

Метод коллективной тетради индивидуально с идеей коллективной оценки. Если у меня есть участник в скине, я заберу записную книжку, чтобы выявить суть реальной проблемы. Протягом певного часу (звичайно місяця) кожний учасник обговорення записує у блокноті власні ідеї щодо вирішення певної проблеми. Разрешите мне сохранить свои записные книжки и удалить профиль группы участников, чтобы собрать накопленную информацию. Если после завершения процедуры будет организовано творческое обсуждение и будет принята новая идея.

Метод контрольних запитань. собственно говоря, потому что речь идет об идее решения обсуждаемых проблем с помощью источника питания певца, чтобы он мог стимулировать силу мира видеть новые идеи.

Суть метода фокусного объекта заключается в том, что знак вибрирующих объектов не передается объекту, что требуется точно. Останній перебуває у фокусі перенесення і тому його названо фокальним.

Метод морфологічного аналізу заснований на використанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи з закономірностей будови (морфології) об’єкта, що підлягає вивченню й аналізу.

  1. Вибір типу підприємства й обґрунтування цілей підприємницької діяльності

Як відомо підприємства (фірми) мають різну внутрішню виробничу та організаційну структуру залежно від галузевого підпорядкування, організаційно-правової форми і насамперед їхнього типу.

При створенні нового підприємства виникає необхідність визначити (вибрати) тип підприємства. Тип устанавливается на основании применения вибрационного метода процедуры принятия решения. Такое решение в частном секторе может быть принято на коллективной основе или на основе единого руководства. У зв’язку з цим вирізняють два типи підприємства:

  • самокерована фірма (підприємство);
  • підприємницька фірма (підприємство).

Самостоятельное предприятие — это разновидность производственных структур, решение деятельности предприятия принимается на коллективной основе.

Подпрямницкая форма для лежачих до подпрямницких структур, де se pidpryamitsa vikonu одноосная приемная функция растворов. необходимо сказать, что если мы говорим о типе бизнеса, то полагайтесь на соблюдение условий принятия решений, а не на форму власти.

Варто нагадати, поскольку исторически на первом месте стояла банальность развития самодостаточных систем, самопровозглашенные системы появились позже, поскольку экономика и окружающая среда сделали возможной реализацию демократического принципа экономики. У нас спостерігається перехід від “соціалістичного” типу підприємства до самокерованих, а не до підприємницьких, без урахування обставин (історичних) перехідного періоду.

Деятельность новой компании будет регулироваться законами, указами, законодательными актами и судебной практикой. В Украине законодательная база для засыпания новых предприятий на время противоречит Государственному кодексу Украины, законам «Информация о промышленности», «Информация о власти», «Информация о предприятиях в Украине», «Информация о государственном партнерстве”.

Приймаючи рішення про вибір тієї чи іншої організаційно-правової форми, підприємець перед усім повинен:

1) визначити потрібний йому рівень і обсяг можливих прав і обов’язків, що залежить від профілю та змісту майбутньої підприємницької діяльності, можливого кола партнерів, співвідношення найбільш доцільної форми організації підприємництва і можливостей, що надаються чинним законодавством. Один справа, если передача разовых проектов невысока, если представление ребенка можно довести до заранее подготовленного повторения виробнического цикла пения. Можливий інший випадок: підприємницька ідея може здійснюватися без тісної кооперації з партнерами (наприклад, організація консалтингової фірми) або для практичної реалізації потребує обов’язкової і добре налагодженої виробничої кооперації (наприклад, виробництво будь-якого багатокомпонентного виробу);

2) вирішити питання про форму створення статутного фонду засновуваного підприємства, що також залежить від конкретного змісту майбутнього підприємництва, власних можливостей, масштабів діяльності, рівня конкуренції у тій галузі, в яку підприємець має намір проникнути;

3) ретельно зважити і вибрати найбільш ефективну форму організаційної побудови підприємства, яке бажано створити і схему управління останнім, спираючись на зарубіжний та вітчизняний досвід підприємницької діяльності.

Відповідно до закону “Про підприємства в Україні можна заснувати:

  • приватне індивідуальне (сімейне) підприємство;
  • товариство з обмеженою відповідальністю (акціонерне товариство закритого типу);
  • акціонерне товариство відкритого типу.

Крім цього закон дозволяє створення повного і змішаного (командитного) товариств, а також об’єднань підприємств. Еще до такого изменения в развитии государственных и муниципальных предприятий, а также действующих на основе ренты и викупа трудовыми коллективами принимался широкий спектр возможных форм предпринимательской деятельности.

При створенні (заснуванні) підприємства або іншої підприємницької структури мають бути визначені конкретні цілі їхньої діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого фірма сподівається досягти на певний момент у майбутньому.

Особиста мета підприємця може зводитись до бажання:

1) отримувати якомога більше грошей;

2) працювати творчо;

3) почувати себе комфортно;

4) привести у рівновагу складові елементи життя “ власні кар’єру і сім’ю, друзів тощо;

5) домогтися того, щоб колеги визнали його професіоналом, знавцем у вибраній сфері підприємницької діяльності.

Звичайно підготовлені і досвідчені підприємці ставлять перед собою і своїми фірмами не лише короткотермінові (поточні), а й перспективні цілі, тобто планують як тактику, так і стратегію свого становлення, функціонування і розвитку. Рассвет, тактика допуска может использоваться тем, кто накопил много глупого капитала на стадии развития своего бизнеса, вместо використана для тонкой организации, набросок, изготовления новой мебели.

У період започаткування або розвитку власного бізнесу кожний підприємець може вибрати перспективну спеціалізацію свого виробництва (сфери діяльності).

На початку підприємницької діяльності такий вибір зробити непросто. Вот почему дискретные постройки и цели — очень важная функция входа в перспективные цели.

Оживление целей может быть конкретным и реальным, максимально точно формирующим и исходящим из поющих показателей. До них можна віднести такі:

  • прибутковість (обсяг прибутку, доходів від інвестованого капіталу, відношення прибутку до обсягу продажу тощо);
  • продуктивність або ефективність (виробіток на одного працівника, витрати на виробництво одиниці продукції тощо);
  • продукція (зміна номенклатури й асортименту, впровадження нових її видів);
  • виробничі потужності (поточна величина, можлива динаміка у майбутньому);
  • персонал (підвищення рівня кваліфікації, зниження плинності, поліпшення умов праці);
  • ринок (обсяг продажу, частка участі на ринку тощо).

Результативність цілей діяльності підприємства залежить від того:

  • наскільки обґрунтовано вони сформульовані;
  • як широко і повно про них інформований персонал фірми;
  • як організовано нішу стимулювання їх практичного здійснення.

Сформульовані цілі мають відповідати певним вимогам, а саме бути:

  • конкретними і кількісно вимірюваними;
  • зорієнтованим у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування;
  • реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями фірми;
  • взаємноузгодженими і підтримуючими;
  • сформульованими письмово.

Куча превратностей и солнечный свет, пусть господа знают, что было бы своего рода полезностью на початках по-своему в сферах детских дел, чтобы иметь возможность подолати на «путь» крокетов, форма творога. В загальному випадку такі кроки за змістом і послідовністю можуть бути такими:

1) пошук і знаходження своєї господарсько-ринкової ніші на вітчизняному чи світовому ринку;

2) свідомий вибір форми підприємницької діяльності (індивідуальне або колективне підприємництво) ;

3) усвідомлення та розробка власної стратегії і тактики вибраного бізнесу, виходячи з загальної ситуації на ринку;

4) придбання засобів реалізації підприємницької ідеї – технічних засобів і предметів праці, найом необхідних працівників;

5) встановлення ринкової ціни на запропонований виріб (надану послугу);

6) започаткування конкретного виробництва, визначення каналів збуту власної продукції.

Успішне подолання цих кроків у цілому має засвідчити здатність конкретної особи до здійснення ефективної підприємницької діяльності і дає змогу безпосередньо наблизитись до практичної реалізації формальної акції — підготовки документів для заснування, державної реєстрації й ліцензування діяльності започаткованої власної фірми.

  1. Вибір типу підприємства й обґрунтування цілей підприємницької діяльності

Як відомо підприємства (фірми) мають різну внутрішню виробничу та організаційну структуру залежно від галузевого підпорядкування, організаційно-правової форми і насамперед їхнього типу.

При створенні нового підприємства виникає необхідність визначити (вибрати) тип підприємства. Тип устанавливается на основании применения вибрационного метода процедуры принятия решения. Такое решение в частном секторе может быть принято на коллективной основе или на основе единого руководства. У зв’язку з цим вирізняють два типи підприємства:

  • самокерована фірма (підприємство);
  • підприємницька фірма (підприємство).

Самостоятельное предприятие — это разновидность производственных структур, решение деятельности предприятия принимается на коллективной основе.

Подпрямницкая форма для лежачих до подпрямницких структур, де se pidpryamitsa vikonu одноосная приемная функция растворов. необходимо сказать, что если мы говорим о типе бизнеса, то полагайтесь на соблюдение условий принятия решений, а не на форму власти.

Варто нагадати, поскольку исторически на первом месте стояла банальность развития самодостаточных систем, самопровозглашенные системы появились позже, поскольку экономика и окружающая среда сделали возможной реализацию демократического принципа экономики. У нас спостерігається перехід від “соціалістичного” типу підприємства до самокерованих, а не до підприємницьких, без урахування обставин (історичних) перехідного періоду.

Деятельность новой компании будет регулироваться законами, указами, законодательными актами и судебной практикой. В Украине законодательная база для засыпания новых предприятий на время противоречит Государственному кодексу Украины, законам «Информация о промышленности», «Информация о власти», «Информация о предприятиях в Украине», «Информация о государственном партнерстве”.

Приймаючи рішення про вибір тієї чи іншої організаційно-правової форми, підприємець перед усім повинен:

1) визначити потрібний йому рівень і обсяг можливих прав і обов’язків, що залежить від профілю та змісту майбутньої підприємницької діяльності, можливого кола партнерів, співвідношення найбільш доцільної форми організації підприємництва і можливостей, що надаються чинним законодавством. Один справа, если передача разовых проектов невысока, если представление ребенка можно довести до заранее подготовленного повторения виробнического цикла пения. Можливий інший випадок: підприємницька ідея може здійснюватися без тісної кооперації з партнерами (наприклад, організація консалтингової фірми) або для практичної реалізації потребує обов’язкової і добре налагодженої виробничої кооперації (наприклад, виробництво будь-якого багатокомпонентного виробу);

2) вирішити питання про форму створення статутного фонду засновуваного підприємства, що також залежить від конкретного змісту майбутнього підприємництва, власних можливостей, масштабів діяльності, рівня конкуренції у тій галузі, в яку підприємець має намір проникнути;

3) ретельно зважити і вибрати найбільш ефективну форму організаційної побудови підприємства, яке бажано створити і схему управління останнім, спираючись на зарубіжний та вітчизняний досвід підприємницької діяльності.

Відповідно до закону “Про підприємства в Україні можна заснувати:

  • приватне індивідуальне (сімейне) підприємство;
  • товариство з обмеженою відповідальністю (акціонерне товариство закритого типу);
  • акціонерне товариство відкритого типу.

Крім цього закон дозволяє створення повного і змішаного (командитного) товариств, а також об’єднань підприємств. Еще до такого изменения в развитии государственных и муниципальных предприятий, а также действующих на основе ренты и викупа трудовыми коллективами принимался широкий спектр возможных форм предпринимательской деятельности.

При створенні (заснуванні) підприємства або іншої підприємницької структури мають бути визначені конкретні цілі їхньої діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого фірма сподівається досягти на певний момент у майбутньому.

Особиста мета підприємця може зводитись до бажання:

1) отримувати якомога більше грошей;

2) працювати творчо;

3) почувати себе комфортно;

4) привести у рівновагу складові елементи життя “ власні кар’єру і сім’ю, друзів тощо;

5) домогтися того, щоб колеги визнали його професіоналом, знавцем у вибраній сфері підприємницької діяльності.

Звичайно підготовлені і досвідчені підприємці ставлять перед собою і своїми фірмами не лише короткотермінові (поточні), а й перспективні цілі, тобто планують як тактику, так і стратегію свого становлення, функціонування і розвитку. Рассвет, тактика допуска может использоваться тем, кто накопил много глупого капитала на стадии развития своего бизнеса, вместо використана для тонкой организации, набросок, изготовления новой мебели.

У період започаткування або розвитку власного бізнесу кожний підприємець може вибрати перспективну спеціалізацію свого виробництва (сфери діяльності).

На початку підприємницької діяльності такий вибір зробити непросто. Вот почему дискретные постройки и цели — очень важная функция входа в перспективные цели.

Оживление целей может быть конкретным и реальным, максимально точно формирующим и исходящим из поющих показателей. До них можна віднести такі:

  • прибутковість (обсяг прибутку, доходів від інвестованого капіталу, відношення прибутку до обсягу продажу тощо);
  • продуктивність або ефективність (виробіток на одного працівника, витрати на виробництво одиниці продукції тощо);
  • продукція (зміна номенклатури й асортименту, впровадження нових її видів);
  • виробничі потужності (поточна величина, можлива динаміка у майбутньому);
  • персонал (підвищення рівня кваліфікації, зниження плинності, поліпшення умов праці);
  • ринок (обсяг продажу, частка участі на ринку тощо).

Результативність цілей діяльності підприємства залежить від того:

  • наскільки обґрунтовано вони сформульовані;
  • як широко і повно про них інформований персонал фірми;
  • як організовано нішу стимулювання їх практичного здійснення.

Сформульовані цілі мають відповідати певним вимогам, а саме бути:

  • конкретними і кількісно вимірюваними;
  • зорієнтованим у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування;
  • реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями фірми;
  • взаємноузгодженими і підтримуючими;
  • сформульованими письмово.

Куча превратностей и солнечный свет, пусть господа знают, что было бы своего рода полезностью на початках по-своему в сферах детских дел, чтобы иметь возможность подолати на «путь» крокетов, форма творога. В загальному випадку такі кроки за змістом і послідовністю можуть бути такими:

1) пошук і знаходження своєї господарсько-ринкової ніші на вітчизняному чи світовому ринку;

2) свідомий вибір форми підприємницької діяльності (індивідуальне або колективне підприємництво) ;

3) усвідомлення та розробка власної стратегії і тактики вибраного бізнесу, виходячи з загальної ситуації на ринку;

4) придбання засобів реалізації підприємницької ідеї – технічних засобів і предметів праці, найом необхідних працівників;

5) встановлення ринкової ціни на запропонований виріб (надану послугу);

6) започаткування конкретного виробництва, визначення каналів збуту власної продукції.

Успішне подолання цих кроків у цілому має засвідчити здатність конкретної особи до здійснення ефективної підприємницької діяльності і дає змогу безпосередньо наблизитись до практичної реалізації формальної акції — підготовки документів для заснування, державної реєстрації й ліцензування діяльності започаткованої власної фірми.

Процедура реєстрації малого підприємства

п/п

Вид процедури

Орган, що

здійснює

процедуру

Необхідні документи

Термін, у який

необхідно

подати документи

Підстава

1.

Державна реєстрація

Районна рада або сільрада, яка передала зем. ділянку

Заява; оригінал статуту; список осіб, які виявили бажання створити ПІДПР.; документ про сплату збору за державну реєстрацію

30 днів з дня отримання документа на володіння або користування землею

Ст.8 Закону про ПІДПР.

2.

Отримання довідки про включення до ЄДРПОУ

Районний орган статистики

Облікова картка встановленого зразка; свідоцтво про державну реєстрацію; статут; документ про сплату збору за видачу довідки

10 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію

П.9 Положення

№118

3.

Реєстрація у податковій інспекції

Орган державної податкової служби за місцем знаходження ПІДПР.

Заява за формою № 1-ОПП; нотаріально завірена копія статуту; копія свідоцтва про державну реєстрацію; копія довідки про включення до ЄДРПОУ та присвоєння ідентифікаційного коду

20 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію

П.4 Інструкції № 80

4.

Реєстрація у Пенсійному Фонді

Орган Пенсійного фонду за місцем знаходження ПІДПР.

Заява встановленої форми; нотаріально завірені копії:

— свідоцтва про державну реєстрацію;

— довідки органу статистики про включення до ЄДРПОУ

10 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Інструкція №16-6

5.

Реєстрація у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Районний орган відділення Фонду за місцем знаходження ПІДПР.

Заява встановленої форми; завірені нотаріально або відповідальною особою органу Фонду:

— свідоцтво про державну реєстрацію;

— довідка до включення до ЄДРПОУ

10 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Інструкція №16

6.

Реструктуризация в сверхленивом государственном фонде социального страхования для некоммерческого типа.

Інструкція №339

7.

Реєстрація у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Виконавча дирекція фонду за місцем знаходження ПІДПР.

Заява встановленої форми; завірені нотаріально або відповідальною особою органу фонду:

— свідоцтво про державну реєстрацію;

— довідка про включення до ЄДРПОУ

10 днів з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Інструкція №12

8.

Отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів

Система дозирования областного органа внутренней разведки для разного ПИДПР.

Заява довільної форми, у якій указується:

— кількість печаток і штампів, які треба зробити;

— уперше чи ні виготовляються печатки і штампи;

— місцезнаходження ПІДПР.;

— П.І.Б. особи, відповідальної за отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів; нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію; зразки (ескізи) печатки, штампа — у двох примірниках, затверджені головою ПІДПР.; документ про оплату видачі дозволу на отримання печатки, штампа

Не встановлений

Пп. 3.1.3. Інструкції №17

9.

Відкриття поточного рахунку

Будь-який комерційний банк України на вибір Підпр. за згодою банку

Заява встановленого зразка; копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена нотаріально або органом, що видав свідоцтво; копія статуту, завірена нотаріально або органом, що видав свідоцтво про державну реєстрацію; копія довідки про взяття на податковий облік за формою №4-ОПП, завірена нотаріально або органом держстатистики чи уповноваженим працівником банку; копія страхового свідоцтва, яке підтверджує реєстрацію у фондах соціального страхування, завірена нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку

Не встановлюється

Інструкція

№ 527