Практика використання здоров’яформуючих і здоров’язберігаючих технологій в умовах ДНЗ

метки: Здоровый, Технології, Язберігаючі, Средство, Дыхательный, Вправ, Навчальный, Канал

Практика використання здоров’яформуючих і здоров’язберігаючих технологій в умовах ДНЗ. Тож, перед дошкільними освітніми закладами все глобальніше постає завдання розроблення здоров’язбережувальних та здоров’яформуючих технологій, які б сприяли не лише максимальному розвитку фізичного тіла дошкільнят, а й їх психіки, формуванню духовності, навичок комунікативності. Тобто, формували здоров’я як багатоскладову категорію, в яку входить фізична, психічна, духовна і соціальна складові.

Визначимося із змістом даних понять. Здоров’я, за визначенням ВООЗ – це стан повного фізичного, психічного (духовного) та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров’я розглядається як мета життя. Національною програмою „Діти України” визначено чотири аспекти здоров’я:

• Ø фізичне здоров’я – як стан росту і розвитку органів і систем організму, основу якого складають морфологічні та функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції. Процес розвитку фізичного здоров’я передбачає удосконалення саморегуляції в організмі, гармонійну взаємодію фізіологічних процесів, максимальну адаптацію до навколишнього середовища;

• Ø психічне здоров’я — стан психічної сфери, основу якої складають статус загального психологічного комфорту та адекватна поведінка особистості. Психічне здоров’я включає високий рівень свідомості, розвитку мислення, великі внутрішні та моральні сили, що спонукають особистість до творчої діяльності;

• Ø духовне здоров’я – комплекс потреб, мотиваційної та інформативної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві;

— Ø соціальне здоров’я – це оптимальні, адекватні умови соціального середовища, що перешкоджають виникненню соціально обумовлених захворювань, соціальної дезадаптації та визначають стан соціального імунітету, гармонійний розвиток особистості в соціальній структурі суспільства. Виявляється в моральному самовладанні, адекватній оцінці свого „я”, самовдосконаленні особистості в оптимальних соціальних умовах мікро- та макросередовища (родини, навчального закладу, соціальної групи тощо).

Здоровозберігаюча педагогіка відкриває великі можливості для вибору методик , технологій , а також методів і форм організації роботи з дітьми . Сучасні інноваційні технології спрямовують підвищення педагогічної майстерності культури по забезпеченню якісного здоровозберігаючого процесу виховання дітей. Педагогічна технологія — сукупність способів взаємодії , які створюють умови для розвитку учасників педагогічного процесу і передбачають певний результат цього розвитку. Людина , яка володіє технологією , — володіє мистецтвом , майстерністю , вміннями і методами взаємодії суб’єктів педагогічного процесу , але тільки на підставі знань закономірностей розвитку дошкільнят. Тож , які психолого — педагогічні аспекти дозволяють розвиватися учасникам педагогічного процесу і бути здоровими ? А це : вивчення і усвідомлення фізичних, психічних ,соціальних закономірностей і індивідуальних особливостей суб’єктів педагогічного процесу ; майстерність взаємодії дорослого з дитиною; методи взаємодії з дитиною. Розуміючи важливість зміцнення і збереження здоров’я своїх вихованців колективи дошкільних закладів мають успішно реалізувати на практиці фізкультурно — оздоровче направлення.

Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: фітболгімнастику, художню гімнастику, пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, гідроаеробіку, психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми) тощо. За останні роки популярності набуло застосування в практиці роботи ДНЗ оздоровчих технологій, що використовуються з профілактично-лікувальною метою, серед них можемо виділити наступні: фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки); аромотерапія (ароматизація приміщення); вітамінотерапія (вітамінізація страв).

Як показала практика, досить ефективним є впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться: арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія; музична терапія; кольоротерапія, тощо. У щоденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології. Нетрадиційна методика фітболгімнастики є чи не найпростішою у застосуванні та викликає велике емоційне задоволення у дитини. Фітболгімнастика включає виконання гімнастичних вправ на великих надувних еластичних м’ячах різного діаметру і конфігурації. Гімнастичні м’ячі та їх аналоги є багатофункціональним обладнанням, що забезпечує реалізацію загальнорозвивальних і профілактичних завдань. Ці м’ячі являють собою пусті гумові камери, які мають якості еластичності, незвичайної форми, яскраве забарвлення, приємний запах, спеціальну поверхню, що не дозволяє легко зсковзнути з м’яча. Перераховані якості гімнастичних м’ячів допомагають створити позитивну емоційну атмосферу, викликати жвавий інтерес у дітей до виконання фізичних вправ і рухів. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, що включаються при виконанні вправ з м’ячем, підсилює якість виконання рухів.

Рухові дії з гімнастичними м’ячами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, але головне формують навички правильної постави. Крім того, така діяльність сприяє вдосконаленню функцій рівноваги і рухового контролю, а також зміцненню та розслабленню груп м’язів і можуть бути використані для тренування серцево-судинної та дихальної систем. Гімнастичні м’ячі ефективно застосовувати також і в роботі з дітьми, які мають відхилення в стані здоров’я: при порушенні координації рухів; при надлишковій вазі; при захворюваннях органів дихання; при слабкості м’язів; при порушеннях постави тощо. Проте, ця робота вимагає від вихователя врахування певних особливостей. Наприклад, при порушеннях постави у дітей стрибки на м’ячі слід включати тільки в кінці комплексу фітболгімнастики, а саме, після вправ, що зміцнюють відповідні групи м’язів.При виборі м’ячів для фітболгімнастики необхідно пам’ятати про їх оптимальні розміри:

• для дітей 3-4 років — діаметр 45 см;
• для дітей 5-6 років — діаметр 50 см;

— для дітей 7-8 років — діаметр 55 см.Варто звернути увагу і на колір обраного м’яча, оскільки кольорова гама по різному може впливати на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Холодний колір (синій, фіолетовий) навпаки заспокоює. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Врахування цього аспекту у підборі обладнання для фітболгімнастики надасть можливість різноманітно впливати на психоемоційний стан дитини.Вправи на м’ячах можна використовувати у навчально-виховному процесі під час різних організаційних форм роботи з дітьми як на заняттях з фізичної культури, фізкультпаузах, валеохвилинках, святах, розвагах тощо, так і на прогулянках. Це сприятиме забезпеченню активної й змістовної рухової діяльності дітей та їхнього оздоровлення. Вправи фітболгімнастики можливо виконувати з різних вихідних положень: сидячи на м’ячі, лежачи на м’ячі обличчям вниз з опорою на кисті рук та стопи ніг, стоячи, тримаючи м’яч в руках. Для уникнення перевтоми дітей під час виконання певної вправи важливо враховувати фізіологічні особливості розвитку дитини дошкільного віку.

Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища. Здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини; оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія; технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти; — виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини. Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище, центром якого буде – Школа сприяння здоров’ю.

Використання нетрадиційних методик з фізичного виховання в роботі з дошкільниками.

ГЛАВА 1. Использование нетрадиционных методик

по физическому воспитанию

в работе с детьми дошкольного возраста

1.1. Фитотерапия

Несмотря на бурный расцвет химии, появление новых высокоэффективных лекарств в

последнее время наблюдается возврат к древним методам народной медицины,

накопившим бесценный опыт по восстановлению здоровья человека и проверенный

годами. Одним из таких методов является фитотерапия. Эффективность траволечения

несколько не уступает другим методам терапии. В условиях детского дошкольного

учреждения персонал имеет все возможности для широкого использования

фитотерапевтических методов профилактики, реабилитации и лечения своих

воспитанников.

Фитотерапия применяется при заболевании всех органов, систем человека, а также

может применяться и как профилактическое средство и может выступать как одно из

средств повышения физической активности человека.

Существуют травы, растения, обладающие витаминным комплексом, что, конечно,

благотворно влияет на самочувствие.

1.2. Дильфинотерапия

Еще одним из новейших методов в работе с дошкольниками является

дильфинотерапия. В нашей республике данный метод не распространен, а в России

уже открыт специализированный Центр дильфинотерапии. На Западе метод лечения с

помощью дильфинов используется уже давно и признан эффективным.

Занятия с дильфинами благотворны для детей, страдающихтяжелыми заболеваниями

нервной системы – детским церебральным параличом, глухотой, неврозами,

вызванными травмирующими ситуациями, аутизмом. Во время сеансов дети в

специальных жилетах плавают вместе с животными и пробуют общаться с ними.

Установлено, что при контакте с дильфинами у ребенка активизируется иммунная

система и деятельность головного мозга.

На время лечения за каждым ребенком закрепляется персональный доктор.

1.3. Иппотерапия.

Иппотерапия – лечение с помощью лошадей, общения с ними. Когда смотришь на

лошадь, которая несет по кругу ребенка с отсутствующим взглядом и вдруг

постепенно его реакции становятся осмысленными, кажется, что на глазах

происходит чудо.

Температура лошади выше человеческой на 1. 5 градуса. Когда ребенок сидит

верхом без седла, он ощущает каждое движение мышц лошади. Движения мышц

животного разогревает и массирует мышцы ног наездника. Когда больной занимается

ездой, у него постепенно оживают незадействованные с рождения мышцы, повышается

тонус организма, улучшается

Лошадей для больных отбирают тщательно, чтобы были спокойные, морально

устойчивые и терпели все особенности своего маленького наездника.

1.4. Шоугун-терапия

Это эффективное средство для развития и повышения иммунного статуса человека, в

частности детей дошкольного возраста. Шоугун-терапия — это работа с внутренней

энергией при помощи рук. Еще в древнекитайской медицине были хорошо известны

зоны на теле человека, где сконцентрирована практически полная информация о его

внутренних органах. Эти зоны: ладони рук, ушные раковины, лицо, ступни ног.

Пальцы и ладони рассматриваются как конечные или начальные зоны пяти

энергетических каналов:

Большой палец освобождает или концентрирует энергию канала легких.

Указательный — связан с каналом толстой кишки.

Средний – с каналом перикарда.

Безымянный – с каналом «трех обогревателей».

Мизинец – с каналом сердца.

Основу методики упражнений шоугун — терапии составляет способ концентрации

энергии. При использовании данного метода необходимо провести диагностическое

обследование занимающихся, чтобы выявить симптомы наличия или отсутствия

энергии в различных органах и соответствующих каналах.

Одним из основных средств комплекса нетрадиционных средств и методов физической

культуры для дошкольников, которые имеют отклонения в состоянии дыхательной

системы, является Тайцзи-цигун-терапия, которая осуществляется по принципу

даосской дыхательной гимнастики. Дыхание является важным звеном дыхательной

гимнастики и используется непосредственно в целях лечения и поддержания

психического и физического здоровья. Целительные механизмы даосской дыхательной

гимнастики заключаются в том, что они оказывают положительное воздействие на

кору больших полушарий головного мозга и вегетативных центров подкорки, на

эндокринную, иммунную, дыхательную, сердечно – сосудистую, пищеварительную,

мочеполовую системы организма человека.

1.5. Литеротерапия в коррекционной и лечебной педагогике

Окружающая нас «неживая» природа в действительности живёт, развивается,