>Водохранилища — штучні водойми, освічені при перекриття русла річок. Багатьом із них властиво добове коливання рівня води, що досягає іноді 1,5—2 м, характерний також режим паводка (збільшення стоку без значного зміни швидкості течії).
Формування рибного населення водоймищ йде трьома шляхами: з заплавних водойм району затоплення; з ставків і ставків, що з рікою; з річки, у руслі якої створено водосховище.
Багато риби, жили у річці до зарегулювання стоку, не зберігаються у водосховищах. Передусім це прохідні види (осетрові та інших.), і навіть пристосовані до проживання у ріці за наявності течії (>жерех,подуст, ялець, форель, харіус, і ін.).
Більшість водоймищ в гирлах рік України споруджено нещодавно, тому формування іхтіофауни у яких не завершено. Проте нині очевидна тенденція до витіснення цінних видів риб бур’яновими: щука, судак, сом, сазан,язь, головень замінюютьсятугорослим окунем, бичками, пліткою, карасем тощо. буд. Цей процес відбувається погіршують несприятливі умови для нересту у водосховищах таких риб, як сазан, щука,чехонь та інших. З іншого боку, великої шкоди завдає рибного череді масове розмноження у водосховищахсинезелених водоростей, бачимо в літні місяці через перегріву води при недостатньою швидкості водообміну.
>Водохранилища Дніпровського каскаду
Найбільші водосховища України перебувають у річищі Дніпра. Загальна площа Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Запорізького ЗРК і Каховського водоймищ — більш б тис. км 2.Рибная фауна у яких однакова, з природним зміщенням теплолюбних видів на півдні, ахолодноводних на північ.
Найпоширеніші тут лящ, судак, щука, окунь,налим, сом, сазан, плітка, карась, лин,густера. Рідше зустрічаються головень,язь,жерех, червоноперка,синец,подуст, вугор, стерлядь. Порівняно нещодавноакклиматизировани білий амур, товстолобики.
Відносне сталість видового складу Дніпровських водоймищ зберігається наявністю великої кількості не зарегульованих припливом.
Україна має поширені штучніводоеми – водоймища і ставки, мають виключно важливе господарське значення. Їх використовують для гідроенергетики, судноплавства, промислового й побутового водопостачання, риборозведення, зрошення іобводнения регіонів країни.
>Водохранилища і ставки
Штучніводоеми України площа — близько 12 тис. км 2 утримують обсяг води до 60 км3 , який перевищує середній річний стік Дніпра й у цілому водні ресурси країни, створювані біля країни у середні по водності роки.
Тактика спасательных работ и ликвидации последствий при прорыве ...
... данной дипломной работы является организация спасательных, аварийно-восстановительных и других неотложных работ при ликвидации последствий прорыва плотины гидроузла, а объектом исследования явились гидротехнические сооружения ГЭС ... землетрясений. Перед плотиной вверх по водотоку накапливается вода и образуется искусственное или естественное водохранилище. Участок реки между двумя соседними ...
Існує лише кількісне різниця між ставом і водоймищем – умовно прийнято, що штучний водойма обсягом до 1 млн. м 3 є ставком, і з великим – водоймищем. Створення штучнихводоемов пов’язаний з потребою регулювання дуже нерівномірного у часі стоку річок. Акумулюючи воду під час повені ставки і водосховища використовувати їх у меженний період, коли стік річок малий, а потреба у воді найбільша. Створений у своїй натиск можна використовувати для електроенергії та подачі води самопливом для зрошення.
На території України ставки і водосховища створювалися ще старі часи, особливо в заселення південних маловодних районів. Найбільш інтенсивний ріст їхньої кількості спостерігається у другій половині ХХ століття. Якщо 1950 р. площа водного дзеркала всіх ставків і малих водоймищ становить близько 98 тис. га, які повний обсяг – 1,4 км 3 , то вже 10 років площа ставків і малих водоймищ майже подвоїлася, а обсяг – майже 3 разу. Нині такимиводоемами (близько 1100 водоймищ і майже 28000 ставків) зарегульовано майже четверту частину середнього річного стоку, формованого не більше України.
Розподіл штучнихводоемов
З загальної кількості водоймищ України 90%водоемов мають обсяг трохи більше 10 млн. м 3 , 8% – від 10 до 100 млн. м3 і тільки 2% – понад 100 млн. м3 .
Розподіл штучнихводоемов територією країни нерівномірно. Найбільшу площа вони займають у лісостеповій і плюндрує степовий зонах. Тут у середньому становив 1 км 2 території доводиться 1 га водної поверхні водоймищ і ставків, тобто. 1% площі перебуває під водою. Понад 1га/км2 площі водного дзеркала ставків і водоймищ мають Вінницька, Донецька, Одеська, Харківська, Хмельницька і Чернігівська області, найменше – 0,1-0,3га/км2 – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська області й Автономна Республіку Крим.
>Водоеми заповнюються під час повені, але певна частина (розміщених у посушливих районах) заповнюється частково чи цілком, рахунок води з деяких інших територій і річкових басейнів. Серед таких –водоеми Донецької, Харківської, Херсонської і АР Крим.
Використання водоймищ і ставків
У степових й у центральних маловодних лісостепових районах ставки і водосховища використовуються переважно для водопостачання, зрошення і риборозведення. У північній частині країни (на Поліссі) вони часто єводоприемниками осушувальних систем, джерелом водопостачання, йдуть на зволоження, рекреації і рибного господарства. У Карпатський регіон головна призначення – водопостачання, гідроенергетика, риборозведення як і захист від паводків.
У Україні на 1 км 2 площі доводиться (без обліку великих водоймищ на Дніпрі та Дністрі) 0,8 га водної поверхні штучнихводоемов, і з ними – майже 2 га. З сумарного обсягу водоймищ і ставків однієї жителя країни відповідно доводиться 221 і 1126 м3 води.
Особливе останнє місце посідають найбільші штучніводоеми України – водосховища Дніпровського каскаду і Дністровське водосховище. Дніпро він мав велике значення у розвиток господарства країни – спочатку у роліводнотранспортной магістралі, і потім як джерело дешевою гідроенергії, для водопостачання міст, промислових підприємств, зрошення сільськогосподарських угідь, боротьби з повенями ізатоплениями, рекреації, розвитку рибного господарства та інших.
Будівництво. Сутність, структура і роль в народногосподарському ...
... народному господарстві досить значна. В Україні питома вага у ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих у народному господарстві; з них 6% ... кооперації. Вона є однією з найбільш високомонополізованих галузей у структурі народного господарства України. За обсягом продукції, що виробляється, та кількістю зайнятих працівників галузь будівництво займає майже ...
>Водохранилища на Дніпрі
До складу Дніпровського каскаду входять (із півночі на південь – вниз за течією річки): Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське і Каховське водосховища. Сумарний повний обсяг водоймищ каскаду становить 43,7 млрд. м 3 , а корисний проектний обсяг – 18,7 млрд. м3 . А реально з низки причин корисний обсяг водоймищ становить до 8 млрд. м3 .
Рівень регульованого стоку штучнимиводоемами більшості рік України сягає 30-70%. Це стосується, передусім, до річках басейнів Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дніпра, річок півдня країни й Криму, де з більшості річок стік зарегульований ставками і водоймищами на 100%. Найменш всього (1-17%) зарегульований стік річок басейнів Вісли, Прип’яті та Десни.
Київське водосховище , створене 1964-1966 рр., є верхньої щаблем Дніпровського каскаду.Створ його гідровузла розташований вище впадання р. Десни у Дніпро. Дзеркало водосховища площею 922 км2 перебуває в території Київської, Чернігівської областей України та Республіки Білорусь у. Довжина водосховища становить 100 км, максимальна ширина – 12 км, сама ж середня глибина – 4 м (максимальна до 14,5 м).
Основним призначенням Київського водосховища є вироблення електроенергії, підтримку необхідних судноплавних глибин і задоволення потреб споживачів води в маловодні періоди. У літньо-осінній період водосховище здійснює сезонне регулювання стоку — та потужності ГЕС.
Канівське водосховище – наймолодший штучний водойма на Дніпрі, створений 1972-1978 рр., у районі р. Канева. Площа дзеркала водосховища, розташованого біля Київської та Черкаської областей, становить 675 км2 , його довжина – 123 км, максимальна ширина сягає 8 км, сама ж середня глибина – 3,9 м (максимальна до 21 м).
Основним призначенням водосховища є вироблення електроенергії, підтримку судноплавних глибин і регулювання рівня Дніпра паводковий період року. Введення у експлуатацію Канівського водосховища забезпечило безперебійне рух судів з осіданням до 3,5 м від р. Києва до гирла Дніпра. У верхів’ях Канівського водосховища розташовані водозабори для господарсько-питного водопостачання р. Києва, київських ТЕЦ, і навіть великий водозабір (до 40 м 3 /з) ТрипільськоїГРЕС.
>Створ Кременчуцького водосховища , створеного 1959-1961 рр., розташований вище р. Кременчука. Це площею (2250 км2 ) штучний водойма України. Чаша водосховища розміщена біля Черкаської, Кіровоградській і Полтавській областей. Її довжина становить 149 км, максимальна ширина сягає 28 км, сама ж середня глибина – 6 м (максимальна до 20 м).
Кременчуцьке водосховище є основним регулятором стоку Дніпра. Режим його роботи визначається вимогами всіх учасників водогосподарського комплексу Дніпровського каскаду і міркуваннями економного витрати водних ресурсів протягом усьоголетне-осеннего періоду. Режим роботи водосховища безпосередньо коригується режимом роботи Каховського водосховища, з яких здійснюються найбільші відбори дніпровської води.
| Поширення водоймищ регіонами України | |||
| Регіон | Кількість водоймищ |
Площа водного дзеркала, км 2 |
Загальний обсяг, млн. м 3 |
| АР Крим | 21 | 35,1 | 336,9 |
| Вінницька | 70 | 122,8 | 326,3 |
| Волинська | 12 | 8,9 | 20,5 |
| Дніпропетровська | 121 | 205,8 | 944,9 |
| Донецька | 148 | 195,0 | 866,8 |
| Житомирська | 41 | 67,5 | 160,6 |
| Закарпатська | 9 | 11,1 | 52,1 |
| Запорізька | 28 | 39,1 | 97,6 |
| Івано-Франківська | 3 | 16,7 | 63,5 |
| Київська | 57 | 93,5 | 195,1 |
| Кіровоградська | 81 | 90,0 | 257,4 |
| Луганська | 62 | 58,1 | 220,1 |
| Львівська | 22 | 41,6 | 90,8 |
| Миколаївська | 41 | 64,1 | 302,6 |
| Одеська | 53 | 761,7 | 1959,5 |
| Полтавська | 64 | 61,0 | 139,0 |
| >Ровенская | 11 | 35,0 | 70,7 |
| Сумська | 45 | 53,1 | 109,3 |
| Тернопільська | 17 | 32,4 | 73,2 |
| Харківська | 50 | 325,9 | 1526,2 |
| Херсонська | 29 | 125,4 | 216,5 |
| Хмельницька | 60 | 98,1 | 153,2 |
| Черкаська | 32 | 54,0 | 188,1 |
| Чернігівська | 15 | 19,4 | 36,5 |
| Чернівецька | 2 | 1,4 | 4,5 |
| Україна | 1094 | 2636,7 | 8361,9 |
З Кременчуцького водосховища здійснюється водозабір для господарсько-питних потреб міст Кіровограда й Світловодська, і навіть кількох великих промислових підприємств Черкаській і Полтавській областей. Найбільшимводозаборним вузлом тут є насосну станцію каналуДнепр-Ингулец (37 м 3 /з).
Дамба Дніпродзержинського водосховища , введеного в дію у 1966 р., розташована вище р. Дніпродзержинськ.Водохранилище перебуває в території Кіровоградській, Полтавській і Дніпропетровської області. Площа дзеркала штучноговодоема становить 567 км2 , загальна довжина – 149 км, максимальна ширина до 8 км, сама ж середня глибина – 4,3 м (максимальна більш 16 м).
Обсяг водосховища використовується переважно для регулювання стоку Дніпра, забезпечує працездатність місцевої ГЕС. Звідси здійснюється водозабір в каналДнепр-Донбасс (здатний пропускати 120 м 3 /з), нахозяйственно-питьевие мети (2,9 м3 /з –Аульский водозабір), для промислового водопостачання (12 м3 /з) й у подачі на 16 зрошуваних ділянок (близько 4,9 м3 /з).
Дніпровське водосховище (Дніпрогес) перше водосховище з Дніпровського каскаду, зведена 1927-1932 рр. Під час Великої Великої Вітчизняної війни гребля лежала в руїнах, а післявоєнний час гідровузол відновили, реконструювали і тепер тут діють дві гідроелектростанції – ГЕС-1 (у правого береги ріки) і ГЕС-2 (у лівого берега, введена в дію у 1980 р.).Водохранилище площею 410 км2 розміщено біля Дніпропетровської та Запорізької областей. Його загальна довжина становить 129 км, максимальна ширина сягає 7 км, сама ж середня глибина – 8 м (максимальна – 53 м).
Тільки після споруди Дніпрогесу вдалося забезпечити умови вільного судноплавства у цьому ділянці Дніпра.Порожистий ділянку мав довжину більш 65 км і ширину до 1 км, а загальний перепад висот перевищував 30 метрів. Дніпровське водосховище єдиний в усьому каскаді, створення якої не призвело до підтоплення земель й освіті мілководних зон. Воно є джерелом господарсько-питного водопостачання міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська (загальний водозабір близько 18 м 3 /з).
Багато води (до 148 м3 /з) потім із нього відбирається потреби в промисловості й сільського господарства.
>Створ Каховського водосховища , зведеного 1955-1958 рр. і замикаючого Дніпровський каскад, розташований нижче р. Каховка. Чаша водосховища площею 2155 км2 протягується територією Запорізької, Дніпропетровській і Херсонської областей. Його довжина становить 238 км, максимальна ширина сягає 24,2 км, сама ж середня глибина – 8,5 м (максимальна до 36 м).
Каховське водосховище – найбільший водозабірний вузол Дніпровського каскаду, є джерелом питного водопостачання міст Нікополь, Марганець, Орджонікідзе, і навіть низки населених пунктів Херсонській області є і АР Крим. Звідси вода відбирається в найбільші канали як України, чи Європи – Північно-Кримський канал (295 м 3 /з), Каховський (350 м3 /з), насосні станціїСеверорогачинской (55,5 м3 /з),Верхнетарасовской (13 м3 /з) іНикопольской (6,5 м3 /з) зрошувальних систем. Сумарний обсяг водозабору з водосховища перевищує 900 м3 /з, що значно більшемеженной витрати Дніпра створі гідровузла в маловодні роки. З промислових об’єктів найбільшими споживачами води є ЗапорізькаГРЕС (133 м3 /з) і каналДнепр-Кривой Ріг (35 м3 /з).
| Поширення ставків регіонами України | |||
| Регіон | Кількість ставків |
Площа водного дзеркала, км 2 |
Обсяг,млн.м 3 |
| АР Крим | 823 | 41,9 | 217,1 |
| Вінницька | 3210 | 223,0 | 273,6 |
| Волинська | 391 | 34,3 | 31,4 |
| Дніпропетровська | 1242 | 91,9 | 155,1 |
| Донецька | 1012 | 86,0 | 196,5 |
| Житомирська | 794 | 99,1 | 118,1 |
| Закарпатська | 58 | 4,6 | 8,4 |
| Запорізька | 849 | 58,6 | 89,9 |
| Івано-Франківська | 587 | 23,5 | 30,4 |
| Київська | 2386 | 181,4 | 235,2 |
| Кіровоградська | 1918 | 134,4 | 89,0 |
| Луганська | 303 | 26,8 | 69,5 |
| Львівська | 1183 | 56,3 | 83,4 |
| Миколаївська | 871 | 93,6 | 111,3 |
| Одеська | 826 | 67,8 | 65,0 |
| Полтавська | 1225 | 152,3 | |
