>Розділ І.Розвиток писанкарства на Україні вісторичномуракурсі
1.1Походженнятрадиції писанкарства
1.2Писемні таархеологічніджереларозвитку писанкарства
>Розділ ІІ.РегіональніособливостіУкраїнської писанки
2.1Розмаїття орнаментики такольорів увиготовленні писанок врізнихрегіонах України
2.2 ПисанкиЧернігівщини
>Розділ ІІІ.Технічні тахудожніособливості українських писанок
3.1Технікавиготовлення писанок
3.2Семантика народнихсимволів, щовикористовуються уписанкарстві
>Висновки
Списоквикористаноїлітератури
>Додатки
>Вступ
Далеко за межами Україниславитьсяїїсамобутнєдекоративнемистецтво із його чи ненайбагатшим й у світінароднимрозписом. Українськенароднемистецтвовиникло всивудавнинусередчарівноїприроди, красаякоїнаповнювала душупрацьовитого народумрією прощастя,дарувалатворчунаснагу.
>Українськийдекоративнийрозписпоряд ізіншими видами народногомистецтва —це нашагордість,безціннедуховненадбання народу.
>Педагогічна наукавизнаєвеликевиховнезначення народногомистецтва, якузацікавлюєдітей,сприяєрозвиткуестетичнихзахоплень йсуджень.Вивченнятворів народного декоративногомистецтвапробуджує удітей Першіяскравіобразніуявлення проБатьківщину імистецтво,сприяєвихованнюпатріотичнихпочуттів,заохочує до світу прекрасного, творчости.Народнедекоративнемистецтвосприяєформуванню образногомислення,ініціативи тасамостійності,образотворчихздібностей.
>Краса писанок -шедеврів народногомистецтвачарує людей уже,мабуть, неоднетисячоліття. Невипадково Т.Г. Шевченкапорівнювавмальовничеукраїнське село ізписанкою:
» Село на нашій Україні —
>Неначе писанка село,
>Зеленимгаєм поросло.»
>Писанкарство -надзвичайноцікава й,можливо, одна ізнайменшвивченихгалузейукраїнського народногомистецтва.Недостатньовивчені й писанкиЧернігівщини,
>Традиціявиготовлення писанок -розписанихпташинихяєцьсягає у далекомуглибинустоліть. Культпташиногояйця як символу життя, якуособлення йогозародження йпродовженнявиник наранніхстадіяхрозвиткулюдськогосуспільства.Звичайрозписуватияйцяпоширивсязадовго до поширенняхристиянства йвідомий убагатьохнародів світу. У народнихзвичаях й обрядах, особливовесняного циклу,яскравідекоративні писанкивідігравали вельмиважливу роль. У цьомуполягаєактуальністьданої проблематики.
>Метоюданогодослідженняєнамаганнярозкритиособливостіукраїнського писанкарства,розглянувши їхні вісторичному,технологічному тарегіональномуракурсі.
Проект газоснабжения в селе Дулепово
... наличие естественных или искусственных препятствий для прокладки газопроводов. Цель выпускной квалификационной работы — разработка системы газоснабжения села Дулепово Вологодского района, а также подбор оборудования ... установка отключающих устройств, предотвращающих подачу газа во время ремонтных работ на газопроводе, а также при аварийных ситуациях. Установка отключающих устройств (кранов ...
>Об’єктомданогодослідженняєукраїнська писанка тасимволікаїї орнаменту.
Предметом –особливостівиготовлення писанок на Україні.
Допроблемипоходження феномену писанкарства таособливостейвиготовлення писанокзверталися багатодослідників,зокрема М.Сумцов,Воропай Про.,Бутник З.,Біняшескький Є., Вовчок М., Маркович Про., Семенов А., Скорик М.
>Врахуваннявсьогоіснуючоголітературногодоробку ізданої проблематики дозволитиякомогаширшерозкрити темуданогодослідження.
>Розділ І.Розвиток писанкарства на Україні вісторичномуракурсі
1.1Походженнятрадиції писанкарства
>Яйцеіснувало уповір’ях йпобутібагатьохнародів як символсонця, якузаймало першемісце вдохристиянських культи.Шануванняяйця було бзумовленеуявленнями провесняневідродженнятворчих силприроди. Устародавніхнародів булипоширеніоповіді про яйці якджерело життя, івсесвіту.Металевізображенняяєцьзберігали в храмах,яйцязакопували намісціпобудови міст.Існує,наприклад,переказ про ті, що місто Неаполь вІталіїзведено наяйці.
>Пташине яйці,розписанемініатюрним орнаментом,називаютьписанкою.Назва «>її скидатися від .слова «>писати»,тобтоприкрашати орнаментом.Оздоблюються писанкигеометричним,рослинним,зооморфним (>риби, птахи,звірі, людина),пейзажним орнаментами,християнськими символами. Писанка — одназістародавніх формукраїнського народногорозпису, уякомунашіпращуривтілювали своїпрагнення,віру.
>Зрештою, писанка —це символвесни,сонця, Поверненняприроди до життя.
Писанкихарактернімайже для всіхєвропейськихнародів, як й длядавніхнародів Африки таАзії (под годинурозкопокзнайденорозписаністраусині тагусячіяйця, до тогочислі іглиняні, атакож золоті яйці страуса,датоване 3300 р. до зв. е., щосвідчить про вушко писанкарстваще в далекомудоісторичномуперіоді [9, З. 56].
>Багатонародів світушанували яйці й малівласну атрибутику йоговозвеличення, убагатьохстародавніхнародівзбереглисяперекази, в які яйцівиступаєджерелом життя,світла, тепла,навітьзародкомусьогоВсесвіту.
УантичнійГреції йРимівважали, щоВсесвітвиник ізяйцяказкового птаха Фенікса,якийпоклав його у святилищеГеліоса (>сонця).Яйце для римлян маломагічну силу, тому смердотівикористовувалифарбованіяйця врізноманітних обрядах й забавах.
>Звідки жпішлатрадиціяоздоблювати яйці в Україні?
>Досліджуючиматеріалиархеологічнихекспедицій ізвивченнятрипільської культури (>V—II тис. до зв. е.),вченіпобачили накераміціорнаментальнімалюнки, котрідуженагадують орнамент насучасних українських писанках. Так,зображена намалюнку богиня Лададуженагадує образБерегині, їхньогопоєднуютьблагальнепіднесенідогори руки таіншіхарактерніелементи.
>Біля села ЛукаВрублівецька було бзнайденодекількакерамічнихяєць із такзванимиторохкальцями — маленькимикамінчиками, щовільноторохтіливсерединіяйця, їхньоговикористовували якзасоби, щовідлякуютьзлихдухів.Завдякиційважливійзнахідцівченізмогливизначити, колипочаврозвиватисярослинний йгеометричний орнамент.
У Ітисячолітті зв. е., коливідбувавсяперехід відпервіснообщинного ладу дофеодалізму,мистецтвосхідних слав’ян було бважливоюпотребоюпобуту, щовиявилося в орнаментах, котрі маліпевнийзміст усистеміязичницькихвірувань.Декоративнівізерунки,створенілюдиною, маліпризначення —оберігатиїї від лиха,допомагати вжитті та роботи.Найбільшпоширеними іулюбленими орнаментамидавніх слав’ян були: розетка — символСонця,хвилясталінія — вода,жінка ізруками-гілками, котразнаменувалавелику богинюземлі,праматір Берегиню [15, З. 5].
Сфера інформаційних технологій в Україні проблеми і перспективи розвитку
... проаналізувати ситуацію, що на сьогодні склалась на ринку виробництва програмного забезпечення в Україні. За даними Державного ... в технічних спеціальностях, і значна кількість спеціалістів мають сертифікати про закінчення факультетів «інформаційні системи», ... в державі в цілому можна пояснити відсутність інвестицій в софтверний сектор України. Низький рівень економічної свободи в державі , як вже було ...
На територї України писанкарствонабулонайбільшогопоширення зачасівКиївськоїРусі, вX—XIII ст.
>Запроваджуючихристиянство наРусі,церквавдаловикористалаязичницьківірування йнароднізвичаї, до тогочислі ісвяткуванняВеликоднянавесні якпробудженнявсього живого наземлі, щозбіглося ізхристиянськимипасхальнимисвятами на честьвоскресінняІсуса Христа.
Черезкрихкістьматеріалудавнірозписаніпташиніяйця незбереглися.Від XI -XIIIстоліть до відома нашихднівдійшликерамічні писанки, на котрінерідконатрапляють археологи под годинурозкопок.Ці писанкиробилисьзвичайнопорожнімивсередині. Упорожнинумайжезавжди уставляласякерамічна пакета.Вони малідоситьзначнепоширення уКиївськійРусі йзустрічаються як под годинурозкопокпоселень, то й впохованнях.
>Оздоблювалиськерамічні писанки візерунком увигляді скобок,якийнаносився задопомогоютрубчастогоінструменту -глиняноїллячкитехнікоюпастилажу. Одна із такихллячок бувзнайдена под годинурозкопок уКиєві.Сплетінняжовтих йзеленихсмугзображають «>сосонку» -вічнозеленурослину, щостелеться повологійземлі.Ще незастиглийрозпис згоризонтальнихсмуг, нанесень на поливутла,прокреслювавсягостримкінцем то вгору, то вниз.Вертикальніжолобкийшли від полюси до полюсияйця. Томугоризонтальнілініїперетворювались нафігурні дужки, ажолобкивирівнювались под годинунагрівання упечі.Розпис увиглядіфігурних скобоквиконувавсянепрозоримиполивами на уже готовомуполив’яномутлі.Дослідникивідзначають, що вепохусередньовіччятакийтехнічнийприйомніде,крімСтародавньоїРусі, незастосовувався.Цейприйомвідомийще ізчасівСтародавньогоЄгипту, девінзнайшовзастосування увиробництвіскла. Такихкерамічних писанокзнайдено врізнихмісцях територїКиївськоїРусі понад 70.
Зархеологічнихрозкопокпопередніх роківвідомі писанки зкераміки із селаУлазовичі наЧернігівщині (>ниніБрянська областьРосії), котрівходять догрупивиробів ізпівденних областейРусі.Загальне тло їхньогокоричневе,зелене,рідшежовте, арозписвиконаножовтим чизеленим [27, З. 145]
>Звичайнекуряче яйцінедовговічне, тому вКиївськійРусімайстримайоліки увеликійкількостівиготовляликерамічнірозписаніяйця, йце далозмогубагатьомпоколінняммилуватися ними.Найулюбленішим мотивом був мотивсосонки —яскраво-зеленоїтравички, щонайпершапрокидається послезими йплететься,сповіщаючи проприхідвесни.Улюбленимикольорамимайстрів булижовтий тасвітло-зелений на темному,здебільшого коричневому чичорному,тлі.Рідшетраплялисякомбінаціїбілого, червоного йчорногокольорів.Такі писанки можнапобачити уДержавномумузеїісторії України.Татаро-монгольська навалу на Русьприпиняє діяльністьремісничого цеху,якийрепродукував укра-їнські писанки ізглини, щоекспортувалися вінші країни. Уцейперіодпоступоворозвивається писанкарство,починаєтьсярозподілтрадиціймистецтва зарегіонами. Заперіод із XIII додругоїполовини XIXстоліття уписанкарствімайже невиникає новихелементів.Найдавніші писанки,виготовлені ізкурячихяєць,зберігаються в музеях йдатованідругою половиною XIX —початком XX ст.Вонимаютьхарактерніознаки шкірногорегіону їхньоговиготовлення.
Газова промисловість України
... економіки, в збагаченні України, в піднесенні економіки до рівня наших європейських високорозвинутих держав. А також, в забезпеченні Україною населення теплом. Газова промисловість зародилася на Прикарпатті ... потреби в енергії (“енергія” у перекладі з грецької — діяльність). Тему “Газова промисловість”, я вибрав тому, що саме розвиток паливно-енергетичного комплексу, забезпечення суспільства ...
У Україні писанкивідзначаютьсяполіфункціональністю,виконуючиобрядову,ігрову,декоративну таіншіфункції.Обрядовафункція писанкипов’язаназісвяткуваннямпершихднів Великодня.Зісвячених писанокпочинавсявеликоднійобід, їхньогодарували на знакповаги,любові, ізпобажанням добра. Писанки булисвоєрідним оберегом ухаті, тому їхньогонамагалисязберегти донаступноївесни.
Писанки служилиоб’єктомзабави длядітей тамолоді. З ними проводилиігри «>навбитки» (із двохгравціввиграє тієї, хто має яйці послевдарянняодне прооднезалишаєтьсяцілим), «>навкатки» (>необхідно ізвідстанівлучити в писанкуіншого,котячисвоєю поземлі) таін.
У Україні із писанками лагодилимагічні дії.Дбаючи промайбутній врожай, навесняного Юрія писанкикотили позеленійпшениці йзакопували їхнього у землю. Увеликодній ранокмолодівмивалися водою, в якої перед тім клаликрашанки йсрібнімонети, що малінадаватиїмсили ікраси. Писанки були оберегомжитла від грому і вогню, а людей йтваринохороняли від лихого ока.
>Прикрашенівідповідними візерунками, писанкиводночас булияскравоюоздобоюкошика із харчами,який несли до церквисвятити, апотім їхнівиставляли на відомомумісці настолі. Звипорожнілих писаноквиготовляли такзвані голуби,додаючи ізкольоровогопаперухвіст,крила, а головуробили ізтіста.Цимиголубами та писанками,нанизаними нашнурочки,прикрашалижитло,насампередпоблизуікон.
У20—30-хроках XX ст., учасивойовничо-атеїстичноїпропаганди, писанки булизараховані дошкідливихкультовихатрибутів, а тих,хто їхньоговиготовляв,заслуговувализневаги,висміювання, апізніше —покарання.
>Виготовлення писанокприпинилося у центральних тасхідних, апотім йзахідних областях, завиняткомвіддаленихкарпатськихсіл.
У 60-хроках XX ст. у зв’язку ізпосиленнямінтересу до народногомистецтвавідновилося і писанкарство.Навесні, передвеликоднімисвятами, уВижниці,Косові таКоломиїнароднімайстри продавали писанки на ярмарках,сприяючицимстихійномувиникненнюписанкарськогопромислу.Проте писанкарство несягало далі Прикарпаття йвідроджувалосядужеповільно,оскільки було бмайжеповністюзабуте йвтрачене [5, З. 78].
У 70-хроках писанки як твори народногомистецтва ужеекспонувалися навиставках.З’явилисяприватніколекції писанок.Відновилосявиготовлення писанок з дерева,відоме уXVIII—XIX ст.
У 80-хроках до писанкарствазвертаютьсяпрофесійні художники,народнімайстристаршогопокоління.
Умістахвиникаютьмузеї писанок (м.Коломия).Великіекспозиції писанокмаєЛьвівський музейетнографії тахудожніхпромислів України — понад 11 000 штук із 20 областей України. Українські писанки можнапобачити за межами України: вЛондонськомукоролівськомумузеї, уСанкт-Петербурзі вколишньомумузеїетнографіїнародів СРСР, в музеях Праги й Кракова.
Писанки ізглинивиготовлялись великі центрах, деробилицеглу йкерамічніполив’яні плитки дляоздобленняспоруд.Заслуговує наувагу думкаакадемікаБ.О.-Рибакова про ті, щовиготовленнякерамічних писанок було бпобічноюгалуззювиробництва плиток дляоблицюваннябудівель.
>Новізнахідкизроблені востанні рокта.Двікерамічні писанкизнайдені под годинуархеологічнихрозкопоквлітку 1983 рокубіля селаЛиповеТалалаївського району чернігівськоїобласті, котрі проводилаекспедиціяІнститутуархеології НаціональноїАкадемії наук України подкерівництвомО.П.Моці заучастюспівробітниківЧернігівськогоісторичного музеюімені В.В.Тарновського.Вонизнаходились урізнихмісцях погребениечасівКиївськоїРусі.
Соціальна робота з людьми літнього та старого віку
... Теоретико-психологічні аспекти людей похилого віку, .1 Люди літнього та старого віку як соціальна спільність В останнє десятиріччя в багатьох країнах велике ... завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку; 6) дослідити соціальну роботу з людьми літнього та старого віку; ) ... понять «літня» і «стара людина». Значний відрізок пізнього життя, який може тривати 20 років і більше, погано ...
>Ще одна писанкавіднайденанауковимспівробітником відділенняархеологіїЧернігівськогоісторичного музею ім.В.В.ТарновськогоО.В.Шекуном под годинуобстеженнядавньоруськогопоселеннябіля селаСибережРіпкинського району наЧернігівщині.Влітку 1987 рокупрацівниками того ж таки відділенняархеології подкерівництвомА.Л.Казакова на територїстародавньогоПередгороддя (>білясередньої школи № 1 на проспекті Світу вЧернігові)такожзнайденакерамічна писанка ізглиняноюкулькоювсередині.Оздоблена вонполив’янимифігурними дужкамиміжлініями, щоз’єднуютьполюсияйця. У цьомувипадкупопередньозроблені вглинізаглибленнязаповнилиполивою.Оболонкаяйцядоситьтовста (7-8 мм).Подібнізразки булизнайдені й віншихмісцях.
>Цізнахідкисвідчать провисокийрівеньрозвиткукерамічноговиробництва наЧернігівщині зачасівКиївськоїРусі. Іцезовсім невипадково.Адже тоді вЧернігові велосяінтенсивнемурованебудівництво.Булизведенітаківидатніпам’яткидавньоруської архітектури якСпаський,Борисоглібський таУспенськийсобори,П’ятницька таІллінська церкви. Це жсаме можнасказати проіншіміста чернігівськоїземлі.Підлогаспоруд частовикладаласькерамічними плитками,вкритимижовтою тазеленоюполивами,тобтоякраз такими, котрівикористовувались дляоздоблення писанок [28, З. 30].
Алінайбільшогопоширеннянабулирозписаніпташиніяйця. Дляприготування таких писаноквикористовувалисьяйцякачок, гусаків та, задавнімзвичаєм, дикихголубів.Здебільшого ж бралисякурячіяйця,бо кури -найдавніші йнайбільшпоширенідомашні птахи.Розписаніяйцякрім того, щознаходилизастосування под годинудійвеснянихобрядів,прикрашалиінтер’єр народногожитла.Вони опинялися умисникусеред посуд чипідвишувались досволоку подстелею.Найранішізафіксовані йзбереженірозписанікурячіяйця ізЧернігівщинивідносяться до XIX ст. Це сталоможливимзавдяки бо тодіпожвавивсяінтерес до народногомистецтва,почалосьсистематичне йоговивчення йзбиранняколекцій українських писанок.З’явились Першісерйознідослідження цого виду народногомистецтва,хочаписемнізгадки пропобутування писанок тазвичаї,пов’язані із нимизапочаткувалисьще XVII ст..
>Щорічноорганізовуютьсязарубіжнівиставки писанок, у якіберуть долямайстри як із України, то й із українськоїдіаспори.
>Писанкарствовиникло яксвоєрідневідображенняуявленнялюдини проВсесвіт.Ще ізчасівязичництва когоорнаментальна писанкасимволізувала світло, що прийшов відяйця, бувсхемою йогопобудови,іншим воннагадуваласонце, служила його символом (>згадаймо,наші предки -язичники — тосонцепоклонники, котрі за головного бога маліСонце).
Зприйняттямхристиянствапочалосявитравлюванняколишньоїрелігії,внаслідок чогозагинуло багатостародавніхпам’яток —храмів, скульптур,рукописів,власне,загинулаціла культура. Аліхристиянство незмоглоздолатибагатьохатрибутів йритуалівязичництва:згадаймоязичницьке святоІвана Купала, писанки, що стали атрибутомхристиянства, символомВеликодня [13, З. 142].
>Дослідженнявізерунків писанокXVI—XVII ст.свідчать про ті, щокожний із них —це непростоорнамент-фантазія окремих людей.Візерунки маліалегоричнийзміст йвідповідалиіграм-молитвам насвятівесни —гаївкам,веснянкам — таіншимзвичаям й ритуалам.
>Нашіпращуривірили, що писанкамаємагічну силу,наділялиїїособливоюсвятістю, Яка приносити добро,щастя,здоров’я,захищаєлюдину відусього лихого, йвідповіднорозмальовували ту чиіншу писанку.
Технологія приготування страв з овочів
... радість! 1.2 Історична довідна приготування страв Рослина походить з Історія завезення в Європу. ... здоров'я, працездатність, настрій та тривалість життя людини. Кількість, якість, асортимент споживаних ... групами населення з урахуванням загальних принципів збалансованості харчування. Згідно з цими нормами співвідношення ... У (Іспанію) картоплю вперше, мабуть, було завезено тим же Сьєса де Леоном ...
>Яйце птаха —цезародок життя, символ Бога —Сонця.
>Фарби «писанки»символічні.Червоне яйці — -любов,радість, життя;жовте —місяць,зорі;блакитне — небо,повітря,здоров’я;зелене — весна,воскресінняприроди;бронзове — земля;чорне ізбілим —пошануваннядухів — душпомерлих. Писанкитіснопов’язані ізбагатьмаюнацькимиіграми — «>Закликаннявесни», «>Молодята», «>Воротарі», «Сорокклинців» тощо.
>Найдавнішуукраїнську писанкузнайдено археологами наКиївщині, вондатується доX—XI ст.
>Своїмпоходженням писанкапов’язаназістародавніминародними обрядами,щеязичницькими,присвяченимивесняномупробудженнюприроди,зародженню життя, початкусільськогосподарськихробіт.Поширенийздавна в Українізвичайрозписуватипташине яйціпов’язаний здохристиянськимнародним обрядомзустрічівесни.Булоце святорадості,перемоги життя надсмертю —весни над зимою.
Заелементамирозпису писанкипочинаючи ізархаїчнихелементів, щосимволізуютьзображеннясонця —джерелавсьогосущого наземлі, атакожквітки,зірки, води, дерева,серця,риби,бджоли тощо, можнапростежитидужедовгий,складний йцікавий шляхрозвиткуукраїнського народногорозпису [7, З. 279].
Ународікажуть, що писанка —цеенциклопедіяукраїнського народного орнаменту.Значенняяйця якжиттєдайноїсили було бнадзвичайно великим в українських далекихпредків. Писанка вминулому, згідно ізповір’ями,лікувала людей,охоронялажитло відблискавки іпожежі,сприялародючостіфруктовихдерев, маларізноманітнекультовепризначення.Такою писанкаувійшла й в засну народнутворчість -пісня,казки,прислів’я.Невипадково писанка сталатрадиційнимелементомдівочих таюнацькихігор йцілої низькізвичаїв,пов’язаних звеснянимисвятами.
>Пізніше писанказі своїмживотворнимзмістомпродовжуєпобутувати й вхристиянстві, вперіодсвяткування Великодня,передусім увзаєминахміждівчиною йхлопцем. Ідосі задавньоютрадицією наВеликодні святадівчинадаруєхлопцеві писанку.Найкраща писанкадаруєтьсянайближчому досерцяхлопцеві.Завдякинеофіційномухудожньомузмаганню занайкращу писанкумистецтвоїїдосяглонеабиякогохудожньогорівня,перетворилось упрекрасненароднемистецтво декоративногорозпису.
1.2Писемні таархеологічніджереларозвитку писанкарства
>Весняний циклобрядів уземлеробськихнародівпочинався ізнаближеннямвесни, колинадходив годинуготуватися допольовихробіт. УселіКовпитаЧернігівського району чернігівськоїобластізафіксованийзвичай, коли хлопціпідносили под клуню багатосоломи й вся молодь тадіти кидалися нею йспівали веснянки. Вісьтакекиданнясоломи — пережитокзаклинання на врожай, щодійшло до XIX ст.Зустрічвеснискладала собою,мабутьцілісний обряд,якийпочинавсябезпосередньо за проводамизими. 5
Ззапровадженнямхристиянстваяйцяпотрапили до великоднього обряду й були, як багато чогоіншого,осмисленіцерквою по-новому.Крашанки й писанки стали свого роду знаком, символомвесняних святий.Починаючи із Великодня,яйцяпроходять черезусювеснянуобрядовість.
Великдень чиВеликдень — >головнехристиянське свято, щовідзначається яквоскресіння змертвихІсуса Христа,якийсвоїмистражданнями йсмертюприніс жертву загріхилюдства. Усяпідготовка до свята й воно тасамеєвідображеннямцихподій.Головнийзміст свята Великодняполягає впроповідівсезагальноїгріховності людей йспокутноїмученицької смертиІсуса Христа. першийвселенський соборхристиянської церкви в 325році встановивши, щоце свято винневідзначатися упершунеділю послевеснянногорівнодення йповногомісяця.Кожного року воно таприпадає нарізні числа упроміжку годиниміж 22березня й 25 апреля застарим стилем.
Споживчі властивості лікарських засобів
... засобами. Цiни на медикаменти iноземного виробництва порiвняно з ... активного творчого життя людини. Неабияке ... поясненні різниці між цими визначеннями[5]. ... аптечними ліками. Загальнопоширеним явищем було культивування лікарських рослин ... роботу серед населення про шкідливість, самолікування, приймати участь в боротьбі з наркоманією. 2. Формування якості лікарських засобів 2.1 Вплив сировини на ...
УКиївськійРусі Великденьзлилася іздавньослов’янськимбагатоденним святомувшануванняпомерлихпредків. Люди приносилижертви богам, котріуособлювали природу.Очищувальнімагічніобряди зауявленнями нашихпредківповинні булизахищати людей, природу та худорбу віднечистоїсили,сприятигарномуврожаю,розмноженнютварин,сімейномудобробуту людей.
>Святкуванняпов’язані ізВеликоднем,починаютьсящевзимку із початку великого посаді,якийпродовжувався до Великоднясімтижнів. Напротязівсього цогоперіоду йрозписують писанки. Кожна неділянавесні -святкова. Затиждень доВеликоднянаступаєВербна неділя.Цього дняосвячуютьвербовігілки.Бувпоширенийзвичай «>бити» один одногосвяченоювербою. При цьомуприказували: «Не яб’ю, вербаб’є. ЧерезтижденьВеликдень.Недалечкекраснеяєчко» [17, З. 171].
ЗаВербноюнеділеюпочинаєтьсябілий чичистийтиждень,якийзавершуєтьсяВеликоднем.Йогощеназивають Великим чиСтрасним.Найбільшважливідні на цьомутижніпочинаються із четверга. До цого дня хата тагосподарствоповинні статічистими,впорядкованими йготовими до свята. Тому йогоназиваютьще і чистимо четвергом.Вінмає йіншуназву -страсний,бо вцерковнійслужбі того дня мовайде прострасті ( борошна )Ісуса Христа.
Про тевечора людинамагаються донестидодому із церкви «>страсну»запаленусвічку. Для цогоробилиліхтарики ізкольоровогопаперу чискла.Вогоньочищеннябажаний укожнійоселі.Полум’ямцієїсвічкивикопчують хрествсерединіхати — насволоку подстелею.Вважається, щовінвідвертаєвсіляку погань відобійстя.
НаЛівобережній Українічистийчетвермаєназву «>НавськийВеликдень». Занароднимиповір’ямимерці із «того світу»повертаютьсятричі нарік -вперше учистийчетвер,вдруге — коликвітують жита йвтретє — на Спаса. УНавськийВеликденьмерцінічого не боятися, а як лишезустрінуть живулюдину, томожутьїї ізадушити.Щоб цого нетрапилось,требаобливатися водою,бо було бвідомо, щомерцідуже боятися мокрого.
Учистийчетвер кололи кабана,бо насвятковомустоліповинні бутим’ясо іковбаса.Вважається, що учистийчетвер й сало якщо чистимо.Крім кабана часто кололище іпорося чипідсвинка. Задавнімзвичаєм разом ізпаскою таяйцями святили ісмаженепорося ізхріном у зубах.Започаткувавсяцейзвичайще в тихчаси, коли на поталу богам приносилитварин.Відголоскицихдіянь йзбереглися впасхальних обрядах Устраснуп’ятницю — день смертиІсуса Христа не можна анішити, аніпрясти, ані дроварубати.Робили лишедві роботи — пекли паски та садили капусту,боце не вважалосьгріхом. Аліїсти ужеготові паски щодня негодилося,навітьпокуштувати їхньогогосподиня не могла.
>Паскипечутьзвичайно увигляді круглогохліба.Зверху йогоприкрашаютьліпнимизображеннямихреста,жайворонка,квітів,написами, котрівидаютьмистецькийхистхазяйки.Готові уже паскизберігають до свята укоморі. А одна протягомвсьогосвяткуваннястоїть настолі разом ізпророщеноюзеленню.
О вводных словах, словосочетаниях и предложениях
... не стоило бы этого делать (вводное слово; ср. вообще говоря). Различить обстоятельственные и вводные конструкции не всегда легко, но нужно иметь в виду, что вводное слово не является членом предложения (в ...
Увеликоднюсуботуготуютькрашанки йзакінчуютьрозписувати писанки. Занароднимиуявленнямикрашанки, що готують всуботу, непсуються протягомвсього свята.Вонифарбуютьсяздебільшого вчервонийколір -колір вогню, життя,крові Спасителя. Аліінколи їхньогороблятьжовтими,синіми,зеленими йзолотавими.Інодіфарбували вчорнийколір. Це було б до тоговипадку, коли вхаті до Великодняхтось з родини помер.
Усуботузакінчуютьготувати й писанки. Вісь як проце писавшиГ.Ф.Квітка-Основ’яненко: «Де жнашізовиці?…Забралисясобі упротивну хату та писанкиоправляють, щоцілийпіст писали. Та імудрі ж й писанки! Зеленігвоздички ізблакитнимлистям; акохвейна пика на усє яйці й неуписалася, так уже йлистячкодрібнесеньке уже на самомукінціледвепритулили; були ізжовтимихвіалками, були йбезконечні. А щонайкраща був, так там ужестарша,Оришка, щоумудрилася, так!Тількипоцмокаєш,дивлячись! Написалавишневихпташечок, щоцілуються коломусьогояйця та іпідписала слова, такинастоящі слова, що панСимейон,дяк таки, їхнісконпоновав й списавши набумажці: «Христосвоскресевельце!
>Поцілуймося,моєсерце,» такОришка ізтієї папірці самасписовала.
Кому ж се вонтаку писанкухорошу тагарнупридбала?Еге!Вже пак не кому, якТимосі,писаревомусину, щоотеє послепровідподає занього рушники, а послеушестя, наклечальній, й весілля якщо. Такотеє то вона йзбирається напразник послеобідвийти доколисок й там ізТимохоюгарненькопохристосоватися йдатийому тую писанку.Нехайчитає, колизуміє;
- >Ся ж писанкаТимосі, аусіпрочіпонесе вона із сестрами завтра, увеликоднюсуботу, на місто, у місто, та,попродавши,накуплятьскиндячок,стрічок,шпалерів на голуби,шумих йусього, чогоїмтреба;
- а чи непопродають, такпразниками, подколисками,наміняють нагоріхи, намоченікислички, нагорохвяники й наусякіласощі» [8, З. 194].
Уніч подВеликдень клаливогонь так,щоб його було б видно попри всі село.Ніхто не спіти.Всіждуть, коли вдаряти удзвони. Людийдуть до храму навсеношну.Г.-Л. де Боплан описавши якцевідбувалося на Україні XVII ст.: «Устраснусуботу смердотійдуть у храм,якийназиваютьцерквою,абивзяти доля врелігійних торжествах, котріполягаюгь у бофігурку Пановенашого Христакладуть угріб, апотім із великимиурочистостямизвідтивиймають.
>Після цого обряду усі смердоті -чоловіки,жінки, парубки йдівчата -стаютьнавколішки передєпископом (якогоназиваютьвладикою) йподаютьйому яйці,зафарбоване вчервоний чижовтийколір, з словами «Христос воскреснув!». Аєпископбере яйці,відповідає «>Воістинно воскреснув!» йхристосується ізжінками тадівчатами. Таким чином,протягомякихось двох часіввінзбирає понад 5-6тисячяєць, акрім того,маєще іприємністьцілуватинайвродливішихмолодиць йдівчат котріє уцеркві.Звісно,йому було б б не із руки та і неприємноцілувати старихжінок, але йшвидко йспритнодаєсобі раду: колиякесьобличчяйому неподобається,вінпростягає дляцілування руку. Такробив уКиєві митрополит наім’я Могила,якийєверховним надусімаєпископами. Так самероблятьнайнижчісвященики, якіназиваютьгосподинами.
>Протягомнаступного тижня навулицютребанеодмінновиходити ізпевноюкількістюкрашанок,щобчастувати ними всіхзустрічнихзнайомих йпромовляти перед тим тих сам слова, котрі говориливладиці чисвоємугосподинові.Зустрінутий друг чи подругавідповідають вамтими самими словами,обнімаються йцілуються. Тієї чи та, когопривітали,муситьдати однукрашанку,зновурозпочавши ту самуцеремонію».
Заимствование иностранных слов в русском языке
... Во-часто, вторых встает вопрос, русским или следует заимствованным считать слово, в котором все иноязычные морфемы, но заимствованы из разных языков или иноязычные и есть, и русские морфемы. Так, ... о так кальках называемых. Калька (франц. calque) - слово выражение или, созданное из исконных языковых элементов, но по иноязычных образцу слов и выражений. Так, русский выглядеть «глагол» возник как ...
У XVIII ст.О.Шафонськийзафіксував наЧернігівщинітакий жзвичай. НаВеликденьзнайомі призустрічітричіцілуються йобмінюютьсякрашанками чи писанками.
І вісьнастаєВеликдень. Коливідбувалосьсвяткового дня 23 апреля 1850 року описавши нашого землякавідомий фольклорист,етнолог йісторик МиколаМаркевич. «>НарештіприйшовВеликдень! Вісь тут йвиявляєтьсявповніукраїнськехлібосольство:навколо церкви стояти вози, на які привезеноїстівне дляосвячення.Дужесмішнимбуваєгумормалоросіян уїхніхзауваженняхщодофізіономійсмажених поросят йнедопечених пасок.Немає господаря,який бі не дуже до цого дняпоросяти,ковбасу,паску йкількохкрашанок. Алі вісьнедільнийстіл заможного пана, уякогопанідотримуєтьсярідноїстаровини:дві, три,навітьчотиривеликісолодкі паски знайкращої борошна, намаслі,яйцях йцукрі, одна чидвікислі паски;паска з сиру,ягня з олії;двоє поросят -одне без фаршу, одномуфаршированекашею йпечінкою, вони у зубаххрін;двоє ягнят -одне без фаршу, одномуфаршированемигдалем,ізюмом й рисом; окіст шинки й окістбуженини подсіткою зпаперу;кендюх;свиняча голова внатурі ізочима з олив,вставлених увершкове олію;цибуля зелена, крес-салатзелений;тарілкапшона, наньомустоїтьсільчетвергова;кусенічудового сала;кількасортів сосисок йковбас, як-от:кров’янки,простімалоросійські, зпечінки й т.п.; олію, сир, сметана,цибуляріпчаста; всецеобкладенофарбованими усиню,жовту,мармурову, анайбільше учервонуфарбуяйцями;ціяйцягусячі йкурячі.Додайте до цогодекількасортівгорілки та наливок: тутє йперцева, йкалганівка, йкардамонова, й кусачки, йслив’янка, ймалинівка, йгоробинівка, йтернівка.
Аліключниця виннаховати всеїстівне так,щоб йогомиші було неможливозачепити;якщомишаз’їсть шматокосвяченогоягняти чипоросяти чи паски, зразу унеївідростаютькрила, й вонстаєлетючоюмишею,тобтокажаном.
Тут йпочинаєтьсякатаннякрашанок по лубку,гра навбитки,гра впаци, вхрещика, вперепілочку,хороводи,танці,дер-дер йтакеінше».
>Звичайно, людистіл бувскромнішим, але й свято не обминало жадноїхати.Цього дня усі людивідпочивають,йдуть накладовище допохованьсвоїхрідних.
Увеликоднійпонеділок,якийщеназиваютьволочильним, людиходять один до самогогості,обдаровуютьгостинцями.Цей деньмає йназву «обливаньпонеділок»,бо задавнімзвичаєм хлопціобливають водоюдівчат.
Процейзвичайрозповідалось,наприклад, вісторичномутворі «>Синопсис»впершенадрукованому уКиєві в 1674році. «Прооблиянии водою наВеликдень.Неціи від древніх беззаконь джерелом іезером,умноження заради плодів земних, жертвиприношаху, а часом і у водітопяху. Понекіих країнахроссійских ще і досі древнього
