Курсова робота зі спеціальності № 6.040200 «Соціальна робота»
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ЗА КОРДОНОМ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історіографія та методологія дослідження
1.1 Науковий стан розробки теми
1.2 Теоретико-методологічна основа дослідження
Розділ 2. Організація соціальної допомоги за кордоном
1 Загальні тенденції розвитку соціальної допомоги за кордоном
2.2 Моделі соціальної допомоги в державах ЄС
Розділ 3. Організація соціального забезпечення
1 Організація пенсійного забезпечення
3.2 Медичне забезпечення
3.3 Освіта
4 Допомога сім′ям з дітьми
3.5 Допомога по безробіттю
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Проблема соціальної допомоги населенню по-різному розв′язується в межах певної суспільно-економічної формації, конкретної країни. В умовах переходу країни до соціально орієнтованої ринкової економіки основний тягар лягає на державу, але водночас зростає роль ринкового механізму проведення такої політики. Відповідно до статті 25 Декларації прав людини сучасна правова держава повинна гарантувати право на такий рівень життя, який враховує забезпечення людей їжею, житлом, медичним обслуговуванням, необхідним для підтримання здоров′я, власного добробуту й добробуту сім′ї та право на соціальне забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, старості й інших випадків втрати засобів до існування незалежних від людини обставин.
Об”єктом даної роботи є різні види систем соціальної допомоги країн Заходу, що нині ефективно функціонують.
Предметом дослідження будуть саме види матеріальних та нематеріальних допомог і послуг, що надаються цими системами та організація їх виплат чи надання.
Метою праці є виявлення особливостей організації систем допомоги та визначення механізмів їх функціонування в сучасних умовах.
Мова йтиме про сучасні системи надання соціальної допомоги, що сформувалися потягом останніх десятиліть і ефективно функціонують сьогодні у країнах Європи і не тільки.
Завданням роботи є:
- визначити загальні тенденції розвитку соціальної допомоги в країнах Заходу;
- визначити основні джерела фінансування соціальної сфери в західних країнах;
- розглянути особливості механізмів надання соціальної допомоги в західних країнах;
- визначити відмінні українським форми надання допомоги в країнах Заходу;
- визначити особливості організації допомоги пенсіонерам, безробітним, особам, що навчаються, в разі народження дитини та лікуванні в країнах Заходу;
- визначити, які форми соціальної допомоги, присутні в країнах Заходу, були б корисними в сучасній Україні.
Практичне застосування теоретичних результатів даної роботи буде можливим при формулюванні основних засад та принципів реформування соціальної системи та особливостей надання соціальних допомог в нашій державі в подальшому.
Сім’я як клієнт соціальної роботи
... соціальної групи, її можна визначити як динамічну малу соціальну групу людей, поєднаних спільністю проживання і родинними взаєминами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування й задоволення соціально ... соціальної роботи з сім`єю. Дослідити особливості соціальної роботи з сім`єю в Україні та закордоном. Проаналізувати механізми соціальної захищеності ... Сім я - головний ...
Розділ 1. Історіографія та методологія дослідження
1.1 Науковий стан розробки теми
Соціальна допомога — система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам або групам населення соціальною службою для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві [28, c. 83].
Оскільки соціальне забезпечення і допомога потребують глибокого перетворення і є актуальною темою для обговорення, то сьогодні дуже часто в наукових виданнях можна зустріти статті на таку тематику. Про проблеми української охорони здоров′я та надання відповідної допомоги пишуть такі автори як Сидорчук О.М., Рудень В.В., Мортіков В.В., які наголошують, що реформування охорони здоров”я зараз в Україні є нагальною потребою, і, що навіть найбагатші країни не мають змоги забезпечувати своїм громадянам безкоштовну медицину, як це намагається зробити наша держава,- Україні потрібно шукати інші джерела фінансування, оскільки одна держава на це неспроможна і це значно погіршує медичне обслуговування з одного боку та робить його дорогим з іншого. Автор Сидорчук О.М. виділяє основні стратегічні напрямки реформування медичного забезпечення та ставить за приклад систему цільових податків у США.
Автор Губар О.Е. детально розповідає про європейські моделі національних систем охорони здоров”я. Простою мовою пише про переваги та особливості їх застосування на прикладі Німеччини, Франції, Великої Британії та Швеції. Зазначає, що організація систем охорони здоров”я в країнах Європейського союзу характеризуються надзвичайною різноманітністю форм, оскільки кожна з них несе в собі відбиток особливостей еволюції охорони здоров”я — історичних, політичних, економічних і ментальних.
Про лікарняне обслуговування в Швеції, розвинене найбільш широко і є повністю безкоштовне для населення, зазначає у своїй статті Андрусенко Н.
Щодо проблем пенсійного забезпечення, то багато науковців звертаються до цієї проблематики та вносять свої пропозиції щодо поліпшення сучасного стану пенсійної системи. Романенко Є.Б. пропонує провести в Україні пенсійну реформу спираючись на досвід Угорщини, яка встановила нарахування пенсій з урахуванням існуючих споживчих цін.
Події, пов’язані із здобуттям державності, поставити перед українським суспільством завдання обрати не тільки нові форми економічного і політичного розвитку, а й нову модель соціальної політики. З огляду на це логічним є звернення соціологів, економістів, політологів і спеціалістів у галузі соціальної роботи до зарубіжного досвіду.
Сутність соціальної роботи
... сил людини. 2. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві Соціальна робота є відносно новою практичною ді-яльністю й академічною дисципліною. Вона орієнтуєть-ся на допомогу у розвязанні соціальних проблем ... єнти проживають тимчасово або тривалий час, центрах для молоді, організація дозвілля); робота в закладах охорони здоровя (лікарні, пси-хіатричні клініки, заклади для немовлят, дітей шкільно- ...
Американська ідеологія індивідуалізму наклала відбиток і на формування соціальної політики, в якій державі відводилась відносно незначна роль (особливо до Великої економічної депресії 1928-1933 рр.), а основна опора робилась на власні сили, ініціативу індивіда та максимальну незалежність від державних структур. Для більшості країн європейського континенту характерна висока міра участі держави у здійсненні соціальної підтримки населення. Власне, самі традиції соціальної допомоги в Європі мають більш тривалу історію і пов’язані з общинними відносинами. По мірі послаблення міжобщинних зв’язків функції допомоги перебирали релігійні і світські благодійні та приватні організації, а згодом держава.
Одержавлення форм суспільної допомоги пов’язують із розвитком капіталізму і загостренням соціальних проблем. Держава брала на себе визначення напрямків соціальної політики, її планування, фінансування і реалізацію. Після другої світової війни такий підхід отримав назву “держава загального добробуту”. Варто відмітити, що це поняття зустрічається в англомовних варіантах. В німецькомовних джерелах використовується переважно термін “соціальна держава”. Окремі дослідники розглядають згадані поняття як самостійні, обгрунтовуючи такий підхід відмінностями історико-політичного розвитку і соціокультурних традицій країн, в яких вони використовуються [27, с. 155].
Основи для згаданих вище понять були закладені у ХІХ ст. Першою програмою, що містила ідеї держави загального добробуту, вважають систему соціального страхування, введену у 1880-х рр. в Німеччині рейхсканцлером Отто Бісмарком. Розроблена за його безпосередньою участю серія законів про страхування (на випадок хвороби, від нещасних випадків, у зв’язку зі старістю та інвалідністю) була найбільш прогресивною, хоча розповсюджувалась лише на окремі категорії робітників, які несли частину витрат на страхування. У 1911 р. національне страхування від хвороб і безробіття в Британії запровадив Ллойд Джордж.
До кінця Другої світової війни ідеї соціальної держави повністю сформувались у Швеції і Великобританії, а згодом розповсюдились і на інші країни Західної Європи [4, с. 30]. Концепція британської соціальної політики, згідно якої держава повинна гарантувати кожному громадянину мінімум економічної безпеки “від колиски до могили” була розроблена В.Г.Беверіджем [4, с. 115]. Соціальними працівниками цієї країни використовувалась відповідна концепція соціальної роботи з клієнтом “ від колиски до могили”, яка передбачала різні види допомоги на протязі всього життя (починаючи з консультування вагітних жінок і закінчуючи похованням людини) [25, с. 63].
І хоча способи вирішення соціальних проблем в різних країнах загального добробуту відрізняються. Але загальним для них є “процес перерозподілу відповідальності за життєвий шлях особистості з самого індивіда, сім’ї, общини, церкви, благодійних організацій на інститути держави” [4, с. 53].
1.2 Теоретико-методологічна основа дослідження
Під час написання даної курсової роботи основним джерелом грунтовної достовірної інформації були наукові праці та публікації в періодичних виданнях вітчизняних та зарубіжних науковців.
Методологічною основою дослідження було поєднання декількох підходів і принципів. Насамперед, використовувались загальні принципи наукового пізнання — об’єктивність, історизм, взаємозв’язок загального і конкретного, комплексне вивчення проблеми.
Нормативна база соціальної роботи в Україні
... шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг; 2)соціальний супровід — робота, спрямована на здійснення соціальних опіки, допомоги і ... дитина має право на виховання в сім'ї, однак в Україні сотні тисяч дітей позбавлені ... соціальної політики держави триває процес формування законодавчого поля соціальної роботи, яке охоплює законодавство, дотичне до надання соціальних послуг, ...
В основу курсової роботи покладено структурно-функціональний аналіз, метою якого стала кількісна оцінка змін соціально-економічної ситуації та визначення її ролі в системах соціального забезпечення західних суспільств. Сутність системного підходу полягає в тому, що він дав можливість комплексно розглянути процес становлення та утвердження соціальних держав в Європі, зосереджуючись на поглибленому аналізі найбільш показових проблемних питань. Дотримуючись проблемного принципу викладу матеріалу, автор використовував інституційний метод, орієнтований на вивчення інститутів, через які реалізується діяльність соціальної держави, а саме: федерального та провінційного урядів, робітничого руху. Широко використовувався компаративістський метод, необхідний для визначення взаємозв’язку між факторами активізації соціальних проектів і реальним втіленням їх у життя. Водночас застосовано низку таких спеціальних методів, як статистичний, ретроспективний та прогностичний.
Розділ 2. Організація соціальної допомоги за кордоном
2.1 Загальні тенденції розвитку соціальної допомоги за кордоном
В останні десятиліття ХХ ст. такі фактори, як економічний спад, постаріння населення, подорожчання медичного обслуговування та ряд інших призвели до змін в соціальній політиці багатьох держав. Ідеї “держави загального добробуту” піддаються критиці. Основним аргументом противників держав подібного типу виступає дороговизна і марнотратність їх соціальної допомоги. Технологія активного втручання держави в економіку, яка служила основою для реалізації принципів “держави загального добробуту”, перестає спрацьовувати. Тому сьогоднішні системи соціальної допомоги багатьох держав дуже неоднорідні. Зокрема, у США соціальні програми фінансуються як із федерального бюджету, так і бюджетів штатів. Надзвичайно розповсюджене інвестування програм приватними фондами, через виплату цільових грантів на конкурсній основі.
Не зважаючи на думку західних експертів, що ідеали “держави благополуччя” значною мірою застаріли і суперечать нинішній дійсності, жодна з країн не відмовляється від них повністю. У свідомості людей ще дуже сильною є установка на державну турботу і спроби скоротити соціальні витрати зустрічають серйозний супротив. Можливості трансформації систем соціальної допомоги пов’язані також з соціально-економічними можливостями і політичними реаліями. Якщо в більшості країн Західної Європи і США вона опирається на усталену десятиліттями систему цінностей і достатньо міцну матеріальну базу, то в постсоціалістичних країнах “реформи відбуваються на фоні краху попередніх цінностей, невпевненості стосовно нових, в умовах кризи соціально-економічної системи, різкої нестачі коштів на реальний соціальний захист людей” [28, с. 134]. Попри згадані відмінності, в основі реформування систем соціального захисту лежать ряд загальних принципових положень: розмір бюджетних асигнувань на соціальну сферу; позабюджетні фонди і соціальне страхування; запобігання надмірної “роздутості” соціальних пільг і допомог та максимальне заохочення індивідуальних накопичень громадян; міра розвитку соціальних служб; розвинуте соціальне законодавство [22, c. 26].
Франція посідає 2 місце в Європі щодо обсягів витрат державного бюджету на соціальні потреби населення (1 місце — Швеція).
Соціальна робота і система соціального захисту у Франції
... У 1966 році було сформовано Міністерство соціальних питань та загальнонаціональної солідарності, мета якого - здійснювати політику в галузі зайнятості населення та соціальної допомоги. У ... системи соціального захисту населення і соціальної роботи у Франції. У 1945 році створюється організація соціального ... роботодавці не будуть брати їх на роботу, приймають рішення про створення компенсаційних кас, ...
Загальний обсяг витрат складає 30% бюджету або 450 млрд. євро в рік (у Швеції — 31,2%).
В 1970 році у Франції було створено Генеральну дирекцію соціальної дії, яка розробляє, впроваджує та контролює надання соціальних послуг та реалізацію соціальної політики. Вона же й займається розробкою програм підготовки соціальних працівників.
Франція налічує 96 департаментів (регіонів).
Повноваження департаменту: соціальна допомога дітям, допомога дорослим інвалідам та людям похилого віку, захист сім’ї з дітьми, боротьба проти соціально небезпечних хвороб (пташиний грип, алкоголізм тощо), матеріальна допомога безробітним. Зокрема, з бюджету департаменту виплачуються допомоги похилим людям, на дітей-сиріт, по житлу та по малозабезпеченості [25, c. 118].
Повноваження громади: виявлення людей, які потребують допомоги, забезпечення життєдіяльності місцевого населення, зокрема утримання лікарень тощо (соціальна місія та попередження).
Якщо необхідно, громада ініціює додаткові види соціальних допомог. В кожній громаді є своя делегація (подібно управлінню), яка опікується питаннями сім’ї, дітей, похилими людьми. З бюджету громади може виплачуватися, наприклад, допомога на шкільне харчування.
Взаємовідносини між департаментом та громадою будується відповідно до прийнятих законів та інструкцій. Наприклад, якщо виявляється в громаді дитина-сирота, то громада обов’язково про це сигналізує та повідомляє департамент. Департамент розглядує дану ситуацію та приймає рішення, яке доводить до громади. Задача громади — виконати це рішення (розмістити цю дитину туди, куди вирішив департамент).
Головною складовою допомоги у Франції є її направленість на допомогу людям, які перебувають у стані бідності. Кожна категорія населення Франції має свій набір послуг, який вона може отримати як від держави, так і від громади.
У Франції діє дуже розгалужена система соціальних допомог. Їх близько 20. Виходячи з цього будь-яка людина, яка легально перебуває у Франції, буде забезпечена мінімальною соціальною допомогою, навіть не працюючи. Дана система має і свої недоліки, оскільки в певних випадках виховує патерналістський підхід людини у взаємовідносинах з державою. Тому у сучасній Франції на сьогодні розглядаються нові підходи до можливого стимулювання людини на активні дії щодо забезпечення своєї життєдіяльності [25, c. 118].
Сполучені Штати Америки мають значний досвід у формуванні державної допомоги. Нині соціальна допомога в США базується на добре сформованій і чітко структурованій законодавчій базі, яка має значні відмінності порівняно з існуючою в Україні, та доброму ресурсному забезпеченні. Головною особливістю є надання практичних соціальних послуг через добре сформовану і вкомплектовану кадрами систему громадських організацій, які держава фінансує і за якими здійснює контроль. Система соціальних послуг підкреслює необхідність надання прав місцевим органам влади самостійно обирати постачальників послуг незалежно від попиту. Для забезпечення ефективності соціальних послуг на рівні штатів законодавчо закріплено право ї х надання тим органом влади, який максимально наближений до отримувачів. Таким чином забезпечується адресність, доступність та справедливість у розподілі послуг. Саме цю модель потрібно впроваджувати в Україні, оскільки надання споживачам можливості самостійно обирати надавачів соціальних послуг, виходячі з якості, переліку та доступності пропонованих соціальних послуг та їхніх надавачів, дозволяє учасників ринку або забезпечити відповідний перелік та якість цих послуг, або за неможливості цього піти з ринку.
Соціальна робота з інвалідами
... соціальної допомоги інвалідам на кожному рівні; створення через законодавство необхідної правової, адміністративної основи для вжиття заходів; надання послуг з ... в усіх країнах світу. Люди можуть стати інвалідами внаслідок фізичних, розумових чи сенсорних дефектів, стану ... особистості (реабілітація, надання допоміжних засобів тощо), так і соціальних проблем (різні перешкоди для участі в житті ...
Один із шляхів який обрали США, є шлях залучення до ринку соціальних послуг громадських організацій. У Сполучених Штатах Америки частка недержавних соціальних послуг, що надаються за рахунок державного бюджету складає 85%]. Крім цього необхідно відмітити, що хоча в США не існує загальнодержавних стандартів щодо соціальних послуг, обов ′язковими для виконання є штатові соціальні стандарти, і це сприяє підвищенню якості соціальної допомоги [19, c. 35].
На сучасному етапi суспiльна потреба у розгалуженiй системi допомоги перевищує здатнiсть наявних економiчних моделей до повного забезпечення цiєї потреби. Тому серед головних проблем розвинених країн — пошук ефективних джерел коштiв на соціальну допомогу. Спостерiгається тенденцiя до диверсифiкацiї джерел i розширення мережi перерозподiлу коштiв. У країнах з бiльш розвиненою ринковою системою такий перерозподiл забезпечується широким спектром заходiв економiчної полiтики, а менш розвиненi бiльше надiються на централiзований бюджетний перерозподiл ресурсiв. Iстотною залишається також проблема збереження мотивацiйної системи, на якiй базуються ринковий механiзм, запобiгання наростанню споживацьких тенденцiй при збiльшеннi рiвня соцiальної захищеностi. Для вирiшення названої проблеми застосовуються цiльова, адресна допомога, пов’язування виплат iз колишнiм мiсцем роботи, стажем працiвника тощо [19, c. 35].
2.2 Моделі соціальної допомоги в державах ЄС
У країнах-членах Європейського Союзу <#»871056.files/image001.gif»>
