КУРСОВА РОБОТА, Організація роботи служби ветеринарної медицини в господарстві — ДП ДГ ім. Декабристів
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. Характеристика господарства
1.1. Географічні, топографічні, кліматичні та ґрунтові дані
варинництво та його продуктивність
1.3. Рослинництво та кормо-виробництво
РОЗДІЛ ІІ. Організація роботи спеціалістів ветеринарної медицини
2.1. Штат спеціалістів вет. медицини господарства
2.2. Розподіл обов’язків, нормування праці ветеринарних спеціалістів та норми ветеринарного обслуговування тваринництва
РОЗДІЛ ІІІ. Відповідальність, обов’язки та права спеціалістів вет. медицини господарства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Дослідне господарство — Державне підприємство ім. Декабристів Полтавського інституту агропромислового виробництва.
Таблиці, малюнки присутні.
Вартість — 400 грн.
В складних ринкових умовах, які склалися на сьогоднішній день в країні, бачимо, що сільське господарство є прибутковою, але й найбільш економічно нестійкою галуззю. Різні форми технології ведення тваринництва змушують по новому вирішувати питання ветеринарного обслуговування господарств і дозволяють широко використовувати досягнення науки і передового досвіду в забезпеченні стійкого ветеринарно-санітарного благополуччя стад і навколишнього середовища. Практична реалізація цих завдань під силу лише висококваліфікованим лікарям ветеринарної медицини. Ветеринарні спеціалісти господарств разом з дирекцією та іншими працівниками покликані вирішувати одну загальну задачу – збільшення та покращення поголів’я та виробництва продуктів тваринництва з найменшими затратами праці. Їх безпосередньою задачею являється попередження захворювань і загибелі тварин шляхом організації та проведення ветеринарних лікувально-профілактичних заходів. Діяльність ветеринарних спеціалістів господарства направлена на обслуговування його тваринницької галузі, де всі заходи проводяться на основі єдиного виробничо-господарського плану. Це значно полегшує їх роботу. Лікар ветеринарної медицини несе відповідальність за ветеринарно-санітарне благополуччя тваринництва, за охорону здоров’я тварин і за охорону населення від зоонозів.
Технологія потокового виробництва свинини
... що створена на основі генотипів американської та чеськоїселекцій. Технологія одержання свинини у спеціалізованих господарствах ґрунтується на потоковому способі виробництва, при якому передба-чається безперервний і рівномірний випуск ... оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та ...
Відповідно до чинного законодавства України підприємства агропромислового комплексу мають право самостійно визначати штат працівників для здійснення всієї виробничої діяльності, в тому числі і для ветеринарного обслуговування тваринницьких ферм та інших об’єктів. Роботу ветеринарна служба здійснює відповідно до закону України «Про ветеринарію», положенням про ветеринарну службу підприємств агропромислового комплексу.
Наймані ветеринарні фахівці вирішують такі основні завдання:
1. Попередження і ліквідацію заразних і незаразних хвороб тварин;
2.Охрану здоров’я людей від хвороб спільних для людей і тварин
3.Проведение ветеринарних заходів, спрямованих на успішний розвиток тваринництва;
Основними завданнями ветеринарної служби є:
1. Захист тварин від захворювання бруцельозом, туберкульозом, періодичне дослідження відповідно до інструкцій з профілактики та ліквідації цих хвороб;
2.Попередження занесення на комплекс збудників високо контагіозних хвороб;
3. Захист тварин від захворювання іншими інфекційними хворобами (сибірку, лептоспіроз, пастереллез, емфізематозний карбункул, лейкоз, парагрип, інфекційним ринотрахеїтом, вірусної діареї, сальмонельозом, колибактериозом, стрептококозом).
4.Профілактика захворювань великої рогатої худоби диктиокаулезом, фасціллеозом, гіподерматозу, коростою, піроплазмідози та іншими інвазійними хворобами.
5.Профілактика захворювань вимені.
6. Профілактика захворювань копитець і кінцівок.
7. Забезпечення високого рівня виробництва стада.
8. Забезпечення збереження молодняку великої рогатої худоби.
9. Систематична диспансеризація корів у відповідності з технологічним циклом виробництва.
Моїм завданням було вивчити отриману інформацію і закріпити основні практичні навички, провести аналіз зібраного матеріалу.
Метою було вивчити зсередини роботу ветеринарної служби господарства, оцінити дієвість заходів спрямованих на захист тварин від інфекційних хвороб, зрозуміти цілі і завдання ветеринарної служби господарства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Легка промисловість України
... чином спрямований на жіночу частину трудових ресурсів. Легка промисловість України — традиційна галузь народного господарства, яка від кустарних ... споживача (швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна) і сировину (текстильна). Із розвитком ринкових відносин на перше місце висувається ... та взуттєва. Підприємства шкіряної промисловості займаються обробкою шкір тварин, а також виробляють штучну жорстку і м « ...
1. Архипов И.А. Эффективность противопаразитарных мероприятий // Ветеринария – 1999. — №3. – с. 26-27.
2. Березовський А.В. Препарати для ветеринарної медицини. – К. Урожай. – 1995. – 208с.
3. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 284 с.
4. Вербицький П.І. Минуле, сьогодення і майбутнє галузі ветеринарної медицини. – Ветеринарна медицина Україна. – 2001 р. с. 1-4.
5. Ветеринарно-санітарні правила для ринків. – Наказ Головного дер інспектора ветмедицини від 4.06.1996 р. №23.
6. Воскобойник В.Ф. Организация и экономика ветеринарного дела: Учебник для вузов. – М.: Гум. изд. центр «Владос», 1999. – 384 с.
7. Довідник лікаря ветеринарної медицини /За ред. П.І. Вербицького, П.П. Достоєвського. – К. – 2004. – 1280 с.
8. Євтушенко А.Д., Радіонов М.Т. Організація та економіки ветеринарної справи. – К., 2004. – 284 с.
9. Закон України „Про ветеринарну медицину”. – К., 2002.
10. Законодавство України про ветеринарну медицину/За ред. П.П.Достоєвського, В.І. Хоменка. – К.: Урожай, 1990. – 590 с.
11. Законодавство України про ветеринарну медицину. К.: 1999 р. 592
12. Закон України «Про ветеринарну медицину». К.: 2006- 199 с.
13. Інструкція по ветеринарному обліку і ветеринарній звітності // Ветеринарне законодавство. – М.: Агропромвидавництво, 1981. – Т.3. – с.511.
14. Кутузов Н. М. «Государственная ветеринарная служба должна быть единой». Ветеринарная газета. – 2003. — №11-12. – с.4
15. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни „Організація та економіка ветеринарної справи”/ Зажарський В.В., Проценко О.В. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006.
16. Морфологія гельмінтів тварин: Атлас. Навчальний посібник / Галат В.Ф., Євстаф’єва В.О., Галат М.В.; За ред.. В.Ф. Галата. – Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2009. – 100 с.
17. І.Н. Никітін. Організація і економіка ветеринарної справи|речі| . Практикум / І.Н. Никітін, В.Ф. Воскобойник, Н.М. Васильовський, В.А. Чекан. – М., 1998.
18. І.Н. Никітін. Організація і економіка ветеринарної справи|речі| . Підручник / І.Н. Никітін, В.Ф. Воскобойник, Н.М. Васильовський, В.А. Чекан. – М., 1998.
19. Организация и экономика ветеринарного дела. Практикум/И.П.Никитин, В.Ф.Воскобойник, Н.М.Василевский и др. Под ред. И.Н.Никитина. – М.: Колос, 1998. – 192 с.
Організація роботи з документами
... введення з документа встановленого обов'язкового складу реквізитів: назва виду документа, автор-коренспондент; дата та індекс документа; заголовок документа або ... Керівництву установи в першу чергу передаються закони України, акти та кореспонденція Верховної Ради, Президента, ... зазначаються номер вихідного документа, дата реєстрації, заголовок (короткий зміст) документа й номер справи, у якій буде ...
20. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: підручник – 2-ге вид. / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, М.П. Прус, Н.М. Сорока. За ред. В.Ф. Галата. – К.: Урожай, 2009. – 368.: іл.
21. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум / Галат В.Ф.,. – К.: Вища освіта, 2004. – 238 с.
22. Положення про службу ветеринарної медицини господарств різних форм власності.
23. Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізотичної ситуації в Україні. Указ Президента України. – К.: 2001 р.
